Справа № 2-574  

2010 року  

РІШЕННЯ  

Іменем України  

01 листопада 2010 року             м. Оріхів  

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі:  

головуючого               судді     Галчанського С.В.,  

при секретарі                 Федоренко О.В.,  

за участю:  

позивача                   ОСОБА_1,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, справу за позовом ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «Баварія» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з виплати орендної плати, –  

ВСТАНОВИВ:  

  Позивач звернулася до суду з цим позовом, в якому зазначає,що:  

1.   має у приватній власності земельну ділянку в розмірі 9,3 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Копанівської сільської ради Оріхівського району;  

2.   20 березня 2005 року позивач уклала з відповідачем договір оренди земельної ділянки строком на п’ять років, сторони домовилися про встановлення річної орендної плати, яка становить 1850 грн.;  

3.   відповідно до умов договору відповідач взяв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати орендну плату, але взяті на себе зобов’язання не виконує, орендна плата за 2007, 2008 роки не виплачена;  

4.   заборгованість з виплати орендної плати становить 5144,43 грн.;  

5.   позивач просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 20 березня 2005 року, укладений між позивачем та СФГ «Баварія», стягнути заборгованість з виплати орендної плати.  

У судовому засіданні позивач, коротко виклавши обставини позову, уточнила позовні вимоги, підтримала раніше викладені вимоги та додатково просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість з виплати орендної плати за 2007-2009 роки в розмірі 6333 грн., оплату судово-почеркознавчої експертизи, моральну шкоду в розмірі 5000 грн., судові витрати.  

Належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, відповідач та його представник, у судове засідання не з’явилися, про причину неявки суду не повідомили. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.169 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.  

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, а саме: позовну, заяву, заперечення щодо позовних вимог, копії паспорту, пенсійного посвідчення, Державного акту на право приватної власності на землю, договору оренди земельної ділянки від 20 березня 2005 року, акту прийому-передачі земельної ділянки, що передається в оренду, відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів та утриманих податків, витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, ухвали Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2010 р., реєстраційних документів СФГ «Баварія», видаткового касового ордеру від 24.12.2007 р., платіжної відомості №5 на видачу орендної плати за січень-грудень 2008 року, повідомлень, квитанції, довідку про визначення грошової оцінки земельної ділянки, розрахунок за оренду земельного паю, платіжну відомість №5 на видачу орендної плати, висновок №2070 судової почеркознавчої експертизи, приходить до наступних висновків.  

У судовому засіданні встановлено, що позивач на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП №033783 має у власності земельну ділянку площею 9,3 га, яка розташована на території Копанівської сільради Оріхівського району Запорізької області.  

20 березня 2005 року сторони уклали договір оренди землі, відповідно до умов якого, позивач передала відповідачу належну їй земельну ділянку в оренду для сільськогосподарського використання строком на п’ять років. Умовами цього договору, а саме пункотом 3, встановлено орендну плату у розмірі 1850 грн. та строк її внесення – 01 жовтня, але не пізніше 20 грудня поточного року.  

Судом встановлено, що, починаючи з 2007 року до даного часу, орендна плата відповідачем не вносилась.  

Суд видхиляє пояснення відповідача, викладені у запереченнях до позову, щодо сплати орендної плати з посиланням на видатковий касовий ордер №17 від 24 грудня 2007 року, оскільки відповідачем не надано оригінал цього документа.  

Крім цього, платіжна відомість №5 на видачу орендної плати за січень-грудень 2008 року не є підтвердженням того, що позивач отримала орендну плату, оскільки, відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №2070 від 13 серпня 2010 року підпис від імені ОСОБА_1, який міститься в графі «розписка в получении или отметка о выдаче» платіжної відомості №5 на видачу орендної плати за січень-грудень 2008 року громадянам ОСОБА_2, ОСОБА_1 виконаний не громадянкою ОСОБА_1, а іншою особою із наслідуванням підпису громадянки ОСОБА_1  

Судом встановлено також, що орендна плата позивачу протягом 2009-2010 років відповідчем сплачена не була.  

Відповідно до ст.60 ЦПК України:  

1. Кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.  

2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.  

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.  

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.21 ЗУ «Про оренду землі» орендна плата за землю – це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.  

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.  

Відповідно до ч.1 ст.2 ЗУ «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.  

Відповідно до ч.4 ст.2 ЗУ «Про плату за землю» за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.  

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов’язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об’єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.  

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.  

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, суд виходить з положень ст.23 ЦК України відповідно до яких особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї; моральна шкода відшкодовується грішми; розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення  здібностей  потерпілого  або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення; при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості та положень ст.1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  

Позивач пред’явила вимоги про стягнення 5000 грн. моральної шкоди, посилаючись на свої душевні страждання, яких вона зазнала з приводу погіршення стану здоров’я: це розлад нервової системи, байдужого відношення відповідача.  

Суд приймає таке обґрунтування моральної шкоди, крім того, суд бере до уваги, що позивач за захистом своїх прав повинна була звертатися в різні інстанції, в тому числі і до суду.  

З урахуванням вищенаведеного, суд знаходить суму моральної шкоди обґрунтованою.  

Таким чином, суд вважає за необхідне позов задовольнити, розірвати договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем 20 березня 2005 року, стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості з виплати орендної плати в розмірі 6333 грн., суму моральної шкоди в розмірі 5000 грн., вартість судової почеркознавчої експертизи в розмірі 1449 грн. 50 коп. та оплату банківських послуг за переказ грошей у розмірі 14 грн. 50 коп., а також  ,   відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати – державне мито в розмірі 51 грн. 44 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.  

  Оскільки у судовому засіданні позивачем були уточнені позовні вимоги, сплаті підлягає державне мито в розмірі 63 грн. 33 коп. Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход держави державне мито в розмірі різниці між розміром держмита, що підлягає сплаті та розміром фактично сплаченої позивачем суми, а саме: 11 грн. 89 коп.  

  На підставі викладеного, керуючись ст.ст.60, 88, 169, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.23, 651, 1167 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про плату за землю», суд –  

ВИРІШИВ:  

Позов задовольнити повністю.  

Розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та Селянським фермерським господарством «Баварія» 20 березня 2005 року.  

Стягнути з Селянського фермерського господарства «Баварія» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати орендної плати в розмірі 6333 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн., вартість судової почеркознавчої експертизи в розмірі 1449 грн. 50 коп. та оплату банківських послуг за переказ грошей у розмірі 14 грн. 50 коп., сплачені державне мито в розмірі 51 грн. 44 коп., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн., а всього стягнути 12968 (дванадцять тисяч дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 44 коп.  

Стягнути з Селянського фермерського господарства «Баварія» в доход держави державне мито в розмірі 11 грн. 89 коп.  

Складання повного рішення відкладено до 13 год. 30 хв. 04 листопада 2010 року.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя Оріхівського районного суду  

Запорізької області                 С.В.Галчанський