Справа № 2-808/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

20  грудня 2010 року Роздільнянський районий суд Одеської області в складі:  
Головуючого судді - Панчук А.І ,при секретарі - Богай Ю.В..  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  
ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства  

«Південьбудмеханізація» , механізованої колони № 61 відкритого акціонерного товариства  
«Південьбудмеханізація», третя особа . яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору  
Дзюба В.І. про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати , середнього заробітку  
за час затримки розрахунку , компенсації за невиплачену винагороду за вислугу років ,  
компенсації за невиплачену одноразову допомогу на оздоровлення при уході у щорічну  
відпустку та відшкодування моральної шкоди  

ВСТАНОВИВ  

11.05.2010 року ОСОБА_1 звернувся з вказаним позовом до відповідача  
відкритого акціонерного товариства «Південьбудмеханізація» , ВАТ «Південбудмеханізація»  
механізованої колони №61 та третьої особи - начальника Механізованої колони №61 Дзюба В.І.  
та просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в  
загальній сумі 7435,77 грн. , середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні  
за весь час затримки по день розгляду справи в суді; компенсацію за невиплачену допомогу  
на оздоровлення при уході в щорічну відпустку в сумі 900 гривен; компенсацію за невиплачену  
винагороду за вислугу років в сумі 1620,00грн; стягнути з відповідача на свою користь  
моральну шкоду в сумі 5000 гривен. До участі у справі судом залучено головне  
підприємство, яке є юридичною особою, а саме: ВАТ «Південбудмеханізація». Позовні вимоги  
мотивовані тим, що згідно наказу № 41 від 18.03.2003 року він був прийнятий на посаду  
машиніста бульдозера за 6-м розрядом до ВАТ «Південбудмеханізація» механізованої колони №  
61.01.01.2010 року його було переведено сторожем на центральну базу з матеріальною  
відповідальністю. У 2002 році укладено колективний договір, відповідно до якого винагорода за  
вислугу років нараховується згідно тарифних ставок та посадових окладів, право на  
нарахування винагороди виникає у працівника, який відпрацював не менше року, винагорода  
виплачується щомісячно, а розмір її залежить від безперервного стажу роботи згідно  
коефіцієнтів: від 1 до 3 років - 0,07 посадового окладу;'від 3 до 5 років - 0,1 посадового окладу;  
від 5 до 10 років - 0,15 посадового окладу; від 10 до 15 років - 0,2 посадового окладу; від 20 до  
25 років - 0,38 посадового окладу; понад 25 років - 0,49 посадового окладу. Крім того,  
колективним договором передбачено, що адміністрація зобов'язана виплачувати  
одноразову допомогу на оздоровлення при уході у щорічну відпустку в розмірі  
середньомісячної заробітної плати одного працівника по МК-61 за рік. Адміністрація  
порушила вимоги колективного договору і не виплатила позивачу ні винагороду за вислугу  
років, ні одноразову допомогу на оздоровлення при уході у щорічну відпустку протягом  
року, а саме: до звільнення позивача 29.03.2010 року. При звільненні відповідач не провів  
розрахунок з позивачем, зазначений у ст. 116 КЗпП України. Заборгованість по заробітній  
платі та добовим при відрядженні з липня 2009 року по березень 2010 року складає 7435, 77  
грн., середній заробіток за час затримки розрахунку виплати належних сум при звільнення з  
30.03.2010 року по травень 2010 року (на день подачі позову) загальна сума складає 7364,04 грн.  
із розрахунку 33,78 грн. (середньоденний заробіток за день) затримки. Фактично на період  
розгляду справи відповідач не усунув порушення прав позивача на отримання заробітної  
плати. Затримка у виплаті заробітної плати та невиплата позивачу належних йому при     звільненні коштів призвела до того, що фактично протягом року він був позбавлений  
можливості кормити свою сім'ю, внаслідок чого позивач відчував моральні страждання, які  
полягають у втраті нормальних життєвих зв'язків, покладенні додаткових зусиль для  
організації свого життя. Згідно ст.237-1 КЗпП України вважає, що відповідач повинен йому  
сплатити моральну шкоду у сумі 5000 гривен.  

Позивач ОСОБА_1 та його представник на підставі довіреності ОСОБА_3  
у судовому засіданні позов підтримали, просили його задовольнити, стягнувши вищевказані  
грошові кошти з юридичної особи - ВАТ «Південбудмеханізація», середній заробіток за час  
затримки розрахунку при звільненні нарахувати з дня звільнення позивача на день ухвалення  
рішення по справі, підтвердили, що в період розгляду справи судом відповідач не погасив  
заборгованість по заробітній платі. Вважають незаконним Наказ по ВАТ Південбудмеханізація»  
№ 05 від 08.01.2008р. про скасування виплат за вислугу років та допомоги на оздоровлення  
незаконним, оскільки цей наказ погіршує стан працівників порівняно з умовами колективного  
договору, що є неприпустимим. А колективний договір 2002 р. є дійсним, оскільки новий  
колективний договір на підприємстві не укладався.  

Представник відповідача ВАТ «Південбудмеханізація» Перило В.Р .у судове  
засідання з'явився, позовні вимоги визнав частково , а саме заборгованість по заробітній  
платі та добові, в іншій частині позову просив відмовити..  

Представник відповідача ВАТ «Південбудмеханізація» механізована колона № 61 та  
третя особа Дзюба В.І. позов визнав частково, не заперечував проти стягнення заборгованості  
по заробітній платі у сумі 7435, 77 грн. з юридичної особи ВАТ «Південбудмеханізація». В  
іншій частині позову просив відмовити, мотивуючи тим, що матеріальна допомога на  
оздоровлення виплачується при наявності коштів та за рахунок прибутків, а підприємство в  
2009 році спрацювало зі збитками. Наказом №05 ВАТ «Південбудмеханізація» від  
08.01.2008 року (п.4,п.5) з метою уникнення нецільового використання коштів ФОП та  
використання коштів на виплату заробітної плати більше встановлених та затверджених  
зборами акціонерів нормативів на виплату від вартості реалізованої продукції було скасовано  
виплату за вислугу років та матеріальну допомогу на оздоровлення в адміністрації та  
структурах ВАТ «Південбудмеханізація» з 01.01.2008р. Крім того, Дзюба В.І. зазначив, щ>  
колективний договір № 42 від 09.07.2002 року діяв з 01.07.2002 року по 01.07.2007 року, та  
втратив свою чинність, а даний спір виник за період 2009-2010 роки, тобто на його думку  
керуватися та посилатися на даний договір неможливо. Також не визнав суму моральної  
шкоди 5000 гривен, оскільки вважає, що вона не доведена.  

Згідно ч.З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які  
вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим  
Кодексом. Згідно ч.І ст. 11 ЦПК - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями  
фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними  
вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, представників,  
дослідивши всі докази по справі у їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає  
частковому задоволенню.  

Судом встановлено, що згідно наказу № 41 від 18.03.2003 року ОСОБА_1. був  
прийнятий на посаду машиніста бульдозера , ВАТ «Південбудмеханізація» механізованої  
колони №61 (а.с.). .ОІ.01.2010 року згідно наказу № 131 був переведений сторожем на  
центральну базу. У 2002 році між ВАТ «Південбудмеханізація» механізована колона №61 та  
працівниками було укладено колективний договір, зареєстрований в Управлінні праці та  
соціального захисту населення Роздільнянської РДА №42 від 09.07.2002, яким, відповідно до  
ч.2 ст. 13 КЗпП України, встановлено взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання  
виробничих, трудових, соціально-економічних відносин. Вказаний Колективний договір діє з  
01.07.2002р. по 01.07.2007р. і до підписання нового. Так, відповідно до п.11 Розділу II  
колективного договору, винагорода за вислугу років нараховується згідно тарифних ставок  
та посадових окладів. Відповідно до п.п. 11.2, право на нарахування винагороди за вислугу років  
виникає у працівника, який відпрацював не менше року. П.п. 11.7 Колективного договору  
встановлено, що безперервний стаж для виплати винагороди визначається відповідно комісією,     створеною в МК-61. В п.п.11.8 передбачено, що винагорода виплачується щомісячно, а  
розмір залежить від безперервного стажу роботи згідно наступних коефіцієнтів: від 1 до З  
років - 0,07 посадового окладу; від 3 до 5 років - 0,1 посадового окладу; від 5 до 10 років -  
0,15 посадового окладу; від 10 до 15 років - 0,2 посадового окладу; від 20 до 25 років - 0,38  
посадового окладу; понад 25 років - 0,49 посадового окладу. Крім того, колективним  
договором, а саме п.14 п.п.14.2 Розділу II передбачено, що при наявності коштів працівникам  
виплачується матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної  
плати за минулий рік. Згідно п.1 Розділу У1 Колективного договору адміністрація  
зобов'язується виплачувати одноразову допомогу на оздоровлення при уході у щорічну  
відпустку в розмірі середньомісячної заробітної плати одного працівника по МК-61 за рік,  
виплати проводити за рахунок прибутку. Суд не приймає до уваги твердження представника  
МК №61 та третьої особи Дзюба В.І., що даний колективний договір втратив чинність  
01.07.2007 року, оскільки новий колективний договір на підприємстві не укладався. Крім того,  
відповідно до ст. 17 ч.2 КЗпП України після закінчення строку чинності колективний договір  
продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний,  
якщо інше не передбачено договором.  

Але на підприємстві діє Наказ № 05 від 08.01.2008 року, виданий ВАТ  
«Південбудмеханізація» (п.4, п.5) з метою уникнення нецільового використання коштів ФОП та  
використання коштів на виплату заробітної плати більше встановлених та затверджених  
зборами акціонерів нормативів на виплату від вартості реалізованої продукції в адміністрації та  
структурах ВАТ «Південбудмеханізація», яким з 01 січня 2008 року скасовано виплату  
винагороди за вислугу років, а виплата матеріальної допомоги на оздоровлення проводиться  
тільки в разі відсутності перевищення використання ФОП понад встановлені нормативи на  
момент виплати такої допомоги. За підсумками року 2009 головне підприємство ВАТ  
«Південбудмеханізація» та його структурні підрозділи спрацювали зі збитками. Ця обставина  
вбачається з декларації на прибуток підприємства за 2009 рік. Також судом встановлено, що 02  
липня 2008 року Господарським судом м. Києва порушено провадження по справі №28/212-  
6 про банкрутство ВАТ «Південбудмеханізація», на сьогоднішній день остаточне рішення з  
цього приводу не прийнято.  

Крім того, враховуючи, що в матеріалах справа відсутня інформація про посадовий  
оклад позивача, відсутнє рішення комісії МК №61 про визначення позивачу безперервного  
стажу для обчислення розміру винагороди за вислугу років, а матеріальна допомога взагалі  
виплачується тільки при наявності коштів, суд вважає, що позовні вимоги позивача в цій  
частині задоволенню не підлягають.  

Згідно Статуту Відкритого акціонерного товариства «Південбудмеханізація» в редакції  
2001 року головне підприємство ВАТ «Південбудмеханізація» знаходиться у місті Києві  
(юридична адреса: м.Київ-49, вул.Богданівська,3); до складу ВАТ входять структурні  
підрозділи: механізована колона №29 - м. Фастів, Київської області, механізована колона №41  
м. Харків, механізована колона №61 - м. Роздільна Одеської області. Дані структурні  
підрозділи входять до ВАТ без права юридичної особи і здійснюють свою діяльність на  
підставі «Положень», затверджених загальними зборами акціонерів ВАТ. ВАТ має право нести  
зобов'язання, бути позивачем та відповідачем в суді. Згідно п.3.13 Статуту, створені ВАТ  
структурні підрозділи, дочірні підприємства, філії та представництва діють у відповідності з  
затвердженими Загальними зборами акціонерів «Положеннями» чи Статутом та можуть  
наділятися основними засобами та обіговими коштами, які належать ВАТ. Керівництво їх  
діяльністю здійснюється особами, що призначаються Правлінням ВАТ. Механізована колона  
№61 ВАТ «Південбудмеханізація» діє згідно Положення по механізовану колону №61,  
затвердженого 17.01.1996 року та не є юридичною особою, самостійно отримує в установах  
банку по місцю розташування кошти на заробітну плату в рамках затвердженого нормативу,  
самостійно приймає та звільняє робітників, укладає від імені Товариства колективні трудові  
договори. В п.17 Положення вказано, що фінансово-господарська діяльність мехколони  
здійснюється відповідно до планів, які затверджуються Правлінням Товариства. Згідно  
Довідки АБ №002448 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організації України  
(ЄДРПОУ): Відкрите акціонерне товариство «Південбудмеханізація», ідентифікаційний код  
01380890, має правовий статус юридичної особи. Свідоцтво про державну реєстрацію  

юридичної особи, серія АОО №003412, дата проведення державної реєстрації ВАТ  
«Південбудмеханізація» 15.12.1994 року. Механізована колона №61 ВАТ  
«Південбудмеханізація» згідно довідки №17243 з ЄДРПОУ, має ідентифікаційний код  
01380909, правовий статус суб'єкта - без права юридичної особи, головне підприємство ВАТ  
«Південбудмеханізація». Суд враховує, що МК-61 ВАТ «Південбудмеханізація», не будучи  
юридичною особою, не може відповідати за боргами головного підприємства.  

29.03.2010 року позивача звільнено із займаної посади за власним бажанням за ст.38 КЗпП України, наказ № 35 від 29.03.2010 року. При звільненні відповідач не провів  
розрахунок з позивачем, зазначений у ст. 116 КЗпП України, (а.с.). Заборгованість по заробітній  
платі з липня 2009 року по березень 2010 року складає 7435,77 грн. , згідно довідки № б/н  
від 07.04..2010 року (а.с.).  

Згідно ст.117  КЗпП України середній заробіток за час затримки виплати належних  
сум при звільненні з ЗО березня 2010 року по 20 грудня 2010 року (по день постановлення  
рішення суду включно) вирахувано так:1452, 59 грн. (сумарна заробітна плата за  
два повні місяці перед звільненням) : 44 дні   =  33,78   грн (середньоденний заробіток);  
помножений  х 266 днів затримки розрахунку   =6   928 грн. 18 коп. , а  тому  середній заробіток за час        

затримки розрахунку  повинен бути сплачений  по день ухвалення рішення  

Заборгованість по зарплаті перед позивачем буде складати на день ухвалення рішення  
суду 7435,77 грн., всього до сплати належить 7435,77 грн.  

Суд при розгляді справи також враховує положення Постанови Пленуму Верховного  
Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року №9  
та Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 року «Про практику  
застосування судами законодавства про оплату праці».  

Оскільки позивач звернувся з позовом 11.05.2010 року, а звільнений з роботи був з  
29.03.2010 року, то суд вважає, що він не надав достатніх доказів , в загалі не надав щодо  
вимоги про стягнення моральної шкоди, згідно ст.233, ст.237-1 КЗпП України. .-В  
задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди йому належить відмовити.  

Враховуючи викладене, суд вважає, позовна заява ОСОБА_6 підлягає задоволенню  
частково. Суд не знаходить підстав для стягнення заявлених сум з механізованої колони №61  
ВАТ «Південбудмеханізація» та третьої особи - начальника мехколони №61 Дзюба В.І.  

Судовий збір та збір на ІТЗ   суд   вважає за необхідне стягнути з «Відповідача « на  
користь держави  

На підставі викладеного і керуючись   ст.45 Конституції України, ст. ст. 18,. 47,115,116  
,117,221, 232,237-1  КЗпП України, ст.3,10, 88,109, 209,212,213,214,223 , ЦПК України, -  

ВИРІШИВ:  

Позовну заяву ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства  
«Південьбудмеханізація» , механізованої колони № 61 відкритого акціонерного товариства  
«Південьбудмеханізація», третя особа . яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору  
Дзюба В.І. про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати ,. середнього заробітку  
за час затримки розрахунку , компенсації за невиплачену винагороду за вислугу років ,  
компенсації за невиплачену одноразову допомогу на оздоровлення при уході у щорічну  
відпустку та відшкодування моральної шкоди задовільнити частково.  

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Південьбудмеханізація» ,яке  
розташоване в м.Київ вул.Богданівська 3 на користь ОСОБА_1  
заборгованість по заробітній платі в сумі 7435,77грн.  

Стягнути з відкритого акціонерного товариства   «Південьбудмеханізація» , яке  
розташоване в м. Київ вул. Богданівська 3 на користь ОСОБА_1 суму  
8985,48грн -середню заробітну плату за час затримки у проведенні розрахунку по заробітній  
платі за період з 30.03.2010 року по 20.12.2010 року, виходячи з середнього заробітку 33,78грн.  

В решті позовних вимог відмовити.  

Стягнути з відкритого акціонерного товариства   «Південьбудмеханізація» ,яке  
розташоване в м.Київ вул.Богданівська 3 судовий збір в сумі 74,36 грн. + 89,85грн.та збір на ІТЗ в розмірі 120 грн.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення , або в такий же термін з дня отримання.  

СУДДЯ.