Справа №1-1081/2010 року  

В  И  Р  О  К  

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ  

м. Луцьк                     07 грудня 2010 року  

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:  

судді -             Остапука В.І.,  

за участю секретаря -         Полетило К.С.,  

прокурора -             Воробія О.П.,  

потерпілого -           ОСОБА_1,  

захисника -             ОСОБА_2,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення:  

ОСОБА_3   , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця м. Луцька, АДРЕСА_1 Волинської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше не судимого,  

•   за ст.ст. 189 ч.2, 146 ч.2 КК України, –  

  ВСТАНОВИВ:  

  Підсудний ОСОБА_3 26 червня 2009 року близько 20 год., за попередньою змовою з невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, діючи з корисливих мотивів, знаходячись на території станції техобслуговування, що розташована по вул. Рівненській, 94 в с. Струмівка Луцького району Волинської області, з метою незаконного заволодіння грішми потерпілого ОСОБА_1, спільно з невстановленими особами, погрожуючи потерпілому нанесенням тілесних ушкоджень, пред’явили вимогу до ОСОБА_1 виконати цивільно-правові зобов’язання, а саме передати їм кошти у сумі 3 000 доларів США: 1 000 доларів за зниклий зі станції технічного обслуговування інструмент та 2 000 доларів за нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_4  

  Він же, 26 червня 2009 року, близько 20 год. 30 хв., за попередньою змовою із невстановленими особами, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження, знаходячись на території станції техобслуговування по вул. Рівненській, 94 в с. Струмівка Луцького району Волинської області, переслідуючи корисливий мотив та діючи з єдиною метою разом із спільниками, використовуючи належний ОСОБА_5 автомобіль «Шкода Октавія» державний реєстраційний знак НОМЕР_1, разом із невстановленою особою, застосовуючи насильство, що виразилось в нанесенні двох ударів рукою в верхню частину спини потерпілого ОСОБА_1 та заштовхуванні останнього в багажник, разом із невстановленими особами перевезли ОСОБА_1 до дачного будинку АДРЕСА_2 Ківерцівського району Волинської області, де використовуючи наручники та загинаючи руки потерпілого за спину, прикували його до драбини, позбавивши можливості самостійно пересуватись.  

  Таким чином, внаслідок протиправних насильницьких дій ОСОБА_3 та невстановлених осіб, потерпілому ОСОБА_1, який був незаконно позбавлений волі та знаходився в приміщенні будинку до 27 червня 2009 року, де був виявлений та звільнений працівниками міліції, було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців, саден обличчя, правої кисті, лівого плеча, правого променево-запястного суглобу, правої стопи, які згідно висновку експерта № 1455 від 20.07.2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.  

  Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєному визнав повністю та показав, що він дійсно26 червня 2009 року, у вказаний час, місце та спосіб примушував потерпілого ОСОБА_1 виконати цивільно-правові зобов’язання, а саме передати йому три тисячі доларів США: 1 000 доларів за зниклі зі станції технічного обслуговування інструменти, а 2 000 доларів за шкоду, заподіяну ОСОБА_1 ОСОБА_4 погрожуючи йому нанесенням тілесних ушкоджень. Після чого він разом з невідомими особами помістили потерпілого ОСОБА_1 в багажник автомобіля марки «Шкода» та вивезли в будинок на дачному масиві «Веснянка» Ківерцівського району, де прикували його наручниками та утримували проти його волі. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо його не карати.  

  Крім повного визнання своєї вини самим підсудним, його винність в інкримінованому злочині також підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:  

- показаннями потерпілого ОСОБА_1 про те, що 26 червня 2010 року  на газовій заправці по вул. Рівненській в м. Луцьку ОСОБА_3 та двоє незнайомих чоловіків звинувачували його в зникненні інструментів зі СТО і вимагали сплатити їм 3 000 доларів США: 1 000 доларів за зниклі інструменти, а 2 000 доларів за шкоду, заподіяну ОСОБА_4, погрожуючи йому нанесенням тілесних ушкоджень, після чого двоє незнайомців та підсудний запхнули його в багажник автомобіля «Шкода Октавія», вивезли в дачний будинок, де прикували наручниками та насильно утримували;  

- протоколом огляду місця події від 27.06.2009 року, згідно якого працівниками Ківерцівського РВ УМВС України у Волинській області було виявлено у зачиненому приміщенні дачного будинку АДРЕСА_2 Ківерцівського району потерпілого ОСОБА_1 із застебнутими наручниками та зв’язаного липкою стрічкою. Слідів пошкодження приміщення та вхідних дверей не зафіксовано (а.с.28-31);  

- протоколом огляду та приєднання предметів в якості речових доказів від 11.07.2009 року, згідно якого наручники № У84119 та дві частини склеєної прозорої плівки (скотчу) визнані речовими доказами по кримінальній справі (а.с.114-119);  

- висновком судово-медичної експертизи №1455 від 20.07.2009 року, згідно якого потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців, саден обличчя, правої кисті, лівого плеча, правого променево-зап’ястного суглобу, правої стопи, які відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с.132-133).  

Таким чином, суд приходить до висновку, що підсудний ОСОБА_3 своїми умисними діями, спрямованими на незаконне позбавлення волі, вчиненими з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, вчинив злочин, передбачений ст.146 ч.2 КК України.  

Досудовим слідством дії підсудного ОСОБА_3 кваліфікувалися також за ч.2 ст. 189 КК України, тобто як вимагання, вчинене з погрозою насильства над потерпілим, обмеження прав та за попередньою змовою групою осіб, що не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.  

З показів потерпілого ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_3 разом з невстановленими особами примушували його сплатити 1 000 доларів США за зниклі зі станції техобслуговування інструменти і 2 000 доларів США за шкоду, заподіяну ОСОБА_4, а всього 3 000 доларів США, при цьому погрожуючи нанесенням тілесних ушкоджень. Даний факт також стверджується показами підсудного ОСОБА_3, який вказав, що разом з невстановленими особами примушували потерпілого сплатити 1 000 доларів, яка становить вартість зниклих інструментів та 2 000 доларів США за шкоду, заподіяну ОСОБА_4, погрожуючи йому нанесенням тілесних ушкоджень. При таких обставинах, коли умисел підсудного був спрямований на примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, а не на вимогу передачі чужого майна, суд перекваліфікував його дії із ст. 189 ч. 2 КК України на ст. 355 ч.2 КК України.  

При обранні покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, всі обставини справи та дані про особу винного.  

До обставин, що пом’якшують покарання, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.  

Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.  

ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав та розкаявся у вчиненому, задовільно характеризується по місцю проживання, шкода потерпілому відшкодована і останній не настоює на суворому покаранні, а тому суд вважає за можливе обрати йому покарання без ізоляції від суспільства, тобто із застосуванням ст. 75 КК України.  

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди від злочину слід залишити без задоволення, оскільки шкода відшкодована.  

Судові витрати по справі підлягають стягненню з підсудного.  

Речові докази підлягають вирішенню згідно ст. 81 КПК України.  

  Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –  

    З А С У Д И В:  

ОСОБА_3   визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 146 ч.2, 355 ч.2 КК України, та призначити покарання:  

•   за ст. 146 ч.2 КК України у виді 2-х (двох) років позбавлення волі;  

•   за ст. 355 ч.2 КК України у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.  

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.  

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1-ого (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки:  

•   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;  

•   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;  

•   періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.  

Запобіжний захід засудженому залишити попередній – підписку про невиїзд.  

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання, термін перебування його під вартою з 27 жовтня по 11 листопада 2010 р.  

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати по справі за проведення авто-товарознавчої експертизи в сумі 486 грн. 78 коп.  

Речові докази: мобільний телефон марки «Моторолла», мобільний телефон марки «Сіменс АХ 72», картку мобільного оператора «Лайф», телефон марки «HUAWEI» – повернути за належністю потерпілому ОСОБА_1, липку стрічку та кайданки – конфіскувати.  

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

    ГОЛОВУЮЧИЙ: