Справа № 2а-7334/2010р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2010 р. суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Бондаренко І.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом прокурора Хортицького району м.Запоріжжя в інтересах ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Хортицької райадміністрації Запорізької міської Ради про визнання неправомірною бездіяльності та здійснення нарахування та виплати недоплаченої грошової допомоги , -
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся із зазначеним позовом до суду та вказав, що ОСОБА_1 має статус інваліда ВВВ 1 групи, а тому відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» /№ 367-14 від 25.12.1998/ інвалідам 1 групи щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком. Проте, ОСОБА_1 в 2010 році така допомога виплачена лише в сумі 1000 грн., відповідач відмовив позивачу в нарахуванні повної суми грошової допомоги, тому його дії повинні бути визнані незаконними, та його необхідно зобов»язати донарахувати належну суму допомоги та виплатити її ОСОБА_1 з урахуванням вже отриманої ним 1000 грн..
Позивач також вказує, що законні права ОСОБА_1 було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно правових актів вищої сили та про належні йому в 2010 році виплати він не був повідомлений, а про факт порушення прав йому стало відомо від інших постраждалих від порушень.
Враховуючи викладене, позивач просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав за період з травня 2010 року по теперішній час; визнати протиправною бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату належних сум.
Представник відповідача подав заперечення проти позову, в яких вказав, що виплата грошової допомоги в 2010 році позивачу, як інваліду ВОВ, була здійснена в розмірах, встановлених відповідно до Постави Кабінету Міністрів України №299 від 07.04.2010 року в сумі 1000 грн., позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, а також відповідач не є належним відповідачем, оскільки не здійснював фінансування такої допомоги в 2010 році.
У відповідності до ст.183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження.
Дослідивши та оцінивши докази, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.99 КАС України встановлений 6-ти місячний строк для звернення до суду з адміністративним позовом. Ст.100 КАС України передбачає, що пропуск зазначеного строку є підставою для залишення позову без розгляду, якщо суд за заявою особи не знайде підстав для поновлення такого строку.
Клопотання позивача відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав з травня 2010 року з посиланням на те, що його законні права було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно правових актів вищої сили та про належні їй виплати він не був повідомлений, а про факт порушення прав стало відомо з відповіді УПСЗН на його звернення лише 25.10.2010 року, обґрунтоване та підлягає задоволенню, тобто строк звернення до адміністративного суду з травня 2010 року, пропуск якого, до того ж, є незначним, підлягає поновленню.
У відповідності до ч.5 ст.13 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» /№ 367-14 від 25.12.1998/, інвалідам 1 групи ВВВ щорічно до 5 травня виплачуються разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а саме ст. 77, встановлено, що у 2006 році зупинено виплату щорічної грошової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту». Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а саме ст. 29, встановлено, що у 2007 році виплата щорічної грошової допомоги до 5 травня, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту», становить для інвалідів 1 групи - 450 грн.
Зазначені положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність, як неконституційні, на підставі Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007.
Отже, станом на 2007 рік продовжував діяти Закон «Про внесення змін...» /№367-14 від 25.12.1998/.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а саме п.20 розділу 2, внесено зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» /№3551-12 від 22Л0Л 993/. Серед зазначених змін, викладено нову редакцію ч.5 ст. 13: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України».
Проте, положення п.20 Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність, як неконституційні, на підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008.
Отже, станом на 2008 рік і до теперішнього часу продовжує діяти Закон «Про внесення змін...» /№367-14 від 25.12.1998/, в якому встановлено разову грошову допомогу у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Згідно довідки від 28.10.2010, виданої Управлінням ПФУ в Хортицькому районі, мінімальна пенсія за віком станом на 01.04.2010 року складала 706,00 грн.
Отже, щорічна грошова допомога до 5 травня у 2010 повинна виплачуватися у розмірі 7 060, 00 грн.
Проте, ОСОБА_1, який є інвалідом ВВВ 1 групи та знаходиться на обліку у відповідача, у 2010 отримав щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1000,00 грн., /довідка від 25.10.2010, надана УПСЗП в Хортицькому районі/, тобто на 6060,00 грн менше, ніж встановлено Законом.
В обґрунтування своїх дій управління праці та соціального захисту населення посилається на постанову Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нациських Переслідувань».
Разом з тим, ч . 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, зазначена вище норма Закону «Про внесення змін...» /№367-14 від 25.12.1998/, в якому встановлено разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком є діючою, а тому відповідач повинен був її виконувати.
Використання відповідачем для нарахування ОСОБА_1 щорічної допомоги до 5 травня в розмірі 1000 грн. не грунтується на жодному нормативному акті, а посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 07.04.2010 № 299 «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачуються у 2010 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нациських Переслідувань» є безпідставними та протирічать діючому законодавству.
Крім того, відповідач не надав суду належних доказів того, що він не є належним відповідачем, та того, що нарахування позивачу допомоги до 5 травня здійснювалось саме Головним управлінням праці та соціального захисту населення.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню, а саме необхідно зобов»язати відповідача донарахувати та сплатити позивачу недоотриману суму щорічної допомоги до 5 травня, оскільки ОСОБА_1 не було нараховано та виплачено в належному розмірі суму вказаної допомоги в передбаченому законом розмірі. У зв'язку з цим дії відповідача суд розцінює як неправомірні та вважає за необхідне зобов'язати відповідача зробити відповідний перерахунок та виплатити позивачу недоплачену суму допомоги.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.6-12, 9,17,99-100,159-163,183-2 КАС України, ст.22 Конституції України, ч.5 ст.13 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни і гарантії їх соціального захисту» /№ 367-14 від 25.12.1998/, Рішеннями Конституційного Суду України №7-рп від 09.07.2007 року та №10-рп від 22 травня 2008 року, суддя –
П О С Т А Н О В И Л А:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити ОСОБА_1 нарахування щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Хортицької районної адміністрації Запорізької міської ради здійснити ОСОБА_1 нарахування щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком, за виключенням грошової суми, яка була вже нарахована та виплачена на користь ОСОБА_1, тобто здійснити нарахування у сумі 6 060 грн. та виплатити ОСОБА_1 недоплачену суму допомоги.
На постанову протягом 10 днів з дня отримання сторонами її копії може бути подана апеляційна скарга до апеляційного адміністративного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції.
Суддя
УПСЗН Хортицької рай адміністрації
Запорізької міської Ради
ОСОБА_1
м.Запоріжжя, АДРЕСА_1
Хортицький районний суд м.Запоріжжя надсилає копію постанови про нарахування щорічної допомоги як інваліду 1 групи ВВВ - для відома.
Суддя
Хортицького районного суду
м.Запоріжжя І.В.Бондаренко