С права № 2-а-4417/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2010 року Торезький міський суд Донецької області в складі:
Головуючого судді Арапіної Н.Є.
Розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду міста Торез адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області про поновлення пропущеного строку, необхідного для звернення з адміністративним позовом, про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
позивач звернувся до суду з позовною заявою про поновлення пропущеного строку, необхідного для звернення з адміністративним позовом про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії. Свої вимоги мотивував тим, що має статус „Дитина війни” та згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яку повинен нараховувати та виплачувати відповідач. Просив поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушеного права, про визнання дій протиправними, зобов’язання вчинити певні дії з 01 січня по 31 грудня 2010 року.
Ухвалою Торезького міського суду позовні вимоги за період з 01 січня по 03 травня 2010 року залишено без розгляду.
Позивач, представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області в судове засідання не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До суду надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності.
За ухвалою суду розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.
Суд, перевірівши матеріали справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Торезі як отримувач пенсії за віком, має статус „Дитини війни» (а.с.5).
Дослідив добуті докази суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особі зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції, яка діяла на момент звернення позивача, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на період з 03 травня по 17 грудня 2010 року суд виходить з того, що в зазначений період було чинним закріплене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” право позивача як дитини війни на підвищення її пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка (мінімальна пенсія за віком) визначається у розмірі прожиткового мінімуму для для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Позовні вимоги про визнання протиправними дії, зобов’язання вчинити певні дії по 31 грудня 2010 року не підлягають задоволенню, оскільки в межах діючого процесуального законодавства захисту підлягає лише порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати перерахунок пенсії є безпідставним, суд не встановлює обов’язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або змінені в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.
З урахуванням зазначеного в решті вимог слід відмовити.
На підставі ч.2 ст.3, ст.8, ч.2 ст.19, ст.46, ст.152 Конституції України, ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини, ст.ст.1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч.2 ст.8, ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року, абз.1 п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, керуючись ст.ст.11, 71, 159, 162,163 КАС України,
П о с т а н о в и в:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області про поновлення пропущеного строку, необхідного для звернення з адміністративним позовом, про визнання протиправними дії, зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області щодо нездійснення ОСОБА_1 нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 03 травня по 17 грудня 2010 року протиправною.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м.Торезі Донецької області здійснити ОСОБА_1 як дитині війни нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 03 травня по 17 грудня 2010 року з урахуванням виплачених сум.
В решті вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Торезький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Торезького міського суду Н.Є.Арапіна