№2-8641/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2010 року Торезький міський суд Донецької області в складі:
головуючого-судді Стріжакової Т.В.
при секретарі Пекунової Є.Г.
за участю представника позивача Комар О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Торезі цивільну справу за позовом Закрите акціонерне товариство «Ремоввугілля» до ОСОБА_2, третя особа Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», про визнання договору дійсним, визнання права власності на нежилі будівлі та споруди, -
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ «Ремоввугілля» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, визнання права власності на нежилі будівлі та споруди. Свої вимоги мотивувало тим, що вони з відповідачем 28.11.2008 року уклали договір купівлі-продажу нежилих будівель та споруд, згідно із яким ОСОБА_2 (Продавець) передав, а ЗАТ «Ремоввугілля» (Покупець) прийняло у власність нежилі будівлі та споруди згідно із умовами договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі від 28.11.2008 року загальною площею 1386,6кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Вказані нежилі будівлі та споруди належали Продавцю на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2005 року, рішення Торезького міського суду від 03.11.2005 року та рішення постійно діючого третейського суду при Асоціації «Жінка та Бізнес» від 26.05.2006р.; дане право приватної власності за ним зареєстровано БТІ м.Тореза. Згідно із діючим законодавством колишня дружина ОСОБА_2 25.11.2010 року надала нотаріально посвідчену заяву про свою згоду на продаж відповідачем вказаних нежилих будівель та споруд. Враховуючи, що 31.03.2008 року між ОСОБА_2 та АТ «Брокбізнесбанк» був укладений іпотечний договір №145, згідно із яким АТ «Брокбізнесбанк» було передане в іпотеку спірне майно як засіб забезпечення виконання ЗАТ «Ремоввугілля» умов кредитного договору між ЗАТ «Ремоввугілля» та АТ «Брокбізнесбанк, останній надав згоду на відчуження ОСОБА_2 вказаних нежилих будівель та споруд. Тому права третіх осіб при укладені договору купівлі-продажу порушено не було.
Між позивачем та відповідачем у письмовій формі досягнуто угоди про усі істотні умови відчуження нежилих будівель та споруд. Вартість їх вказана у п.4 договору і складає 125654грн., ця сума була оплачена позивачем, що підтверджує підпис на договорі та розписка відповідача від 28.11.2008 року. Після отримання грошей відповідач передав позивачу спірні будівлі та споруди та правовстановлюючі документи на них, згоду колишньої дружини ОСОБА_3 на відчуження, чим виконав свої обов’язки по передачі нежилих будівель та споруд загальною площею 1386,6кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1. Пунктом 11 договору передбачено, що сторони зобов’язалися засвідчити договір нотаріально, як те встановлено ст.657 ЦК України. Позивач неодноразово письмово звертався до відповідача з проханням з’явитися до нотаріуса та засвідчити угоду, але посилаючись на велику зайнятість та постійні відрядження він до нотаріуса не з’явився. До теперішнього часу договір нотаріально не засвідчений, він не може його зареєструвати в БТІ право власності на придбані споруди, реалізувати права власника. Відповідно до ст.220 ЦК України просить визнати договір купівлі-продажу нежилих будівель та споруд від 28.11.2008 року дійсним, визнати за ним право власності на нежилі будівлі та споруди загальною площею 1386,6кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.3,4).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 дав пояснення, аналогічні викладеним у позові, додатково пояснила, що ЗАТ «Ремоввугілля» з відповідачем оформили та підписали договір купівлі-продажу нежилих будівель та споруд загальною площею 1386,6кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 у письмовій формі, хотіли посвідчити його у нотаріуса, але відповідач не з’являється до нотаріуса, посилаючись на зайнятість. Відповідач підписав договір, отримав гроші у сумі 125654грн., передав нежилі будівлі та споруди, правовстановлючі документи на них, а тепер ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Позивач фактично вступив у право володіння нежилими будівлями та спорудами, але до теперішнього часу не може оформити право власності на них. Просить визнати договір купівлі-продажу нежилих будівель та споруд від 28.11.2008 року дійсним, визнати за ним право власності на нежилі будівлі та споруди загальною площею 1386,6кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча повідомлений в установленому порядку про місце та час розгляду справи, він направив до суду заяву, в якій вказав, що позовні вимоги визнає у повному обсязі, не заперечує проти задоволення позову, справу просить розглянути у його відсутність, про дату та час слухання справи повідомлений (а.с.69).
Третя особа Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк», повідомлене в установленому порядку про час та місце розгляду справи, представника свого не направило, до суду надійшов його лист, в якому вказало, що підтверджує, що 31.03.2008 року між ОСОБА_2 та АТ «Брокбізнесбанк» був укладений іпотечний договір №145, згідно із яким АТ «Брокбізнесбанк» було передано в іпотеку нежилі будівлі та споруди загальною площею 1386,6кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 як засіб забезпечення виконання ЗАТ «Ремоввугілля» умов кредитного договору №19-11-08 від 31.03.2008 року, укладеного між ЗАТ «Ремоввугілля» та АТ «Брокбізнесбанк». АТ «Брокбізнесбанк» надав згоду на відчуження ОСОБА_2 цих нежилих будівель та споруд. Просить позов задовольнити у повному обсязі, справу розглянути без участі їх представника (а.с.67,70,78).
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено , що згідно із договором купівлі-продажу нежилих будівель та споруд від 28.11.2008 року, укладеному між ОСОБА_2 (Продавець) та ЗАТ «Ремоввугілля» (Покупець), Продавець зобов’язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов’язався прийняти майно і сплатити за нього обговорену грошову суму (п.1); Продавець продав, а Покупець купив належні Продавцеві на праві власності нежилі будівлі та споруди відповідно до умов договору купівлі-продажу та акту прийому-передачі від 28.11.2008 року, а саме: будівля складу з платформою піл літерою «Б» загальною площею 623,9кв.м, будівля офісу під літерою «А» загальною площею 94,3кв.м, будівля складу під літерою «Г» загальною площею 563,9кв.м, будівля контори під літерою «Ж» загальною площею 51,5кв.м, резервуар для води під літерою «І», погрузочна площадка 11, будівля вагової під літерою «К» загальною площею 44,1кв.м, будівля прохідної під літерою «З» загальною площею 8,9кв.м, вбиральня під літерою «О», навіс під літерою «Л», галерея під літерою «М», ворота №1, огорожа №2, загальною площею 1386,6кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (п.2); продаж вчинено за домовленістю за 125654грн., які отримані Продавцем від Покупця до підписання даного договору, розрахунки між ними вчинені у повному обсязі (п.4); Продавець підтверджує відсутність щодо Покупця будь-яких фінансових претензій (п.6); сторони зобов’язуються на протязі 10 календарних днів з дня підписання договору здійснити його нотаріальне посвідчення у приватного нотаріуса Левіщева Е.М. у м.Торез (п.11) (а.с.5).
У акті прийому-передачі по договору купівлі-продажу нежилих будівель та споруд від 28.11.2008 року ОСОБА_2 передав, а ЗАТ «Ремоввугілля» прийняло у власність наступне майно: будівля складу з платформою піл літерою «Б» загальною площею 623,9кв.м, будівля офісу під літерою «А» загальною площею 94,3кв.м, будівля складу під літерою «Г» загальною площею 563,9кв.м, будівля контори під літерою «Ж» загальною площею 51,5кв.м, резервуар для води під літерою «І», погрузочна площадка 11, будівля вагової під літерою «К» загальною площею 44,1кв.м, будівля прохідної під літерою «З» загальною площею 8,9кв.м, вбиральня під літерою «О», навіс під літерою «Л», галерея під літерою «М», ворота №1, огорожа №2 загальною площею 1386,6кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
У розписці ОСОБА_2 вказав, що він 28.11.2008 року отримав від ЗАТ «Ремоввугілля» грошову суму 125654грн. в рахунок оплати вартості нежилих будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, які він продав ЗАТ «Ремоввугілля» по договору купівлі-продажу нежилих будівель та споруд від 28.11.2008 року (а.с.7).
06.02.2010 року ОСОБА_2 розписався про отримання листа на його ім’я від ЗАТ «Ремоввугілля», в якому вказано, що його повторно запрошено з’явитися для посвідчення договору купівлі-продажу від 28.11.2008р. до приватного нотаріуса Левіщева Е.М. 08.02.2010р. о 11-00год (а.с.8).
Згідно із заявою ОСОБА_3 вона дає свою згоду на продаж її колишнім чоловіком ОСОБА_2 нерухомого майна: нежилих будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ціну та умовах на його особистий погляд, які їй відомі; дане майно придбане ними у зареєстрованому шлюбі і є їх спільною сумісною власністю; вона з ним перебувала у зареєстровану шлюбі та проживала однією сім’єю з 27.12.1997 року по 31.10.2008 року; заява посвідчена нотаріусом (а.с.8).
У витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно Торезького БТІ вказано, що ОСОБА_2 є власником нежилих будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, вказаний опис об’єкта, який складається із переліку будівельні споруд, який є аналогічним тому, що вказаний у договорі купівлі-продажу, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу від 18.10.2005 року, рішення Торезького міського суду від 03.11.2005 року (а.с.10,11).
Згідно із рішенням Торезького міського суду від 03.11.2005 року вирішено визнати дійсним договір купівлі-продажу від 18.10.2005 року, визнати за ОСОБА_2 право власності на нежилі будівлі та споруди загальною площею 1248,3кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а саме: «Б» склад з платформою, «Г» склад, «Ж» будівля контори, 1 резервуар для води,11 погрузочна площадка (а.с.12,13). Згідно із рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації «Жінка та Бізнес» від 26.05.2006 року визнано за ОСОБА_2 право власності на об’єкти самочинного будівництва – нежитлові будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у складі: «А» будівля офісу, площею 123,6кв.м, металевий навіс площею 548,7кв.м, «К» будівля вагової площею 259,2кв.м, «З» будівля прохідної площею 11,5кв.м (а.с.13). У технічних паспортах Торезького БТІ від 21.03.2010 року на нежилі будинки вказано, що ОСОБА_2 є власником будівлі офісу під літерою «А», будівлі складу з платформою піл літерою «Б», будівля складу під літерою «Г», будівля вагової під літерою «К», будівлі прохідної під літерою «З», будівлі контори під літерою «Ж» (а.с.17-61).
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Відповідно до ст.657 ЦК України передбачає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору, що підтверджується письмовими доказами, та відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилися від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так зміст правочину зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1). Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч.2). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3). Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5). Правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх, непрацездатних дітей (ч.6)
Тобто дана стаття встановлює умови чинності правочинів. У разі недотримання вказаних умов правочин є недійсним.
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Відповідно до ч.3 ст.334 ЦК України право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено чи договором законом. Переданням майна вважається його вручення набувачеві. Право власності на майно за угодою, котра потребує нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішення суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 28.04.1978 року №3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання, застави, купівлі-продажу, міни або дарування житлового будинку (квартири) чи його частини, дарування іншого майна на суму понад 50крб. Щоб не допустити неправильного визнання дійсними угод, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона була не посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов.
Судом встановлено, що вказаний договір укладений у письмовій формі, підписаній сторонами, згоду на його укладанні у письмовій нотаріальній формі надала колишня дружина Продавця, банк, у якого у в іпотеці було вказане нерухоме майно, не заперечував проти укладення договору. В договорі зазначені усі суттєві умови договору. Продавець передав Покупцю нежилі будівлі та споруди, розташовані в м.Торезі, по вулиця Транспортна, будинок №2, передав правовстановчі документи, а останній їх прийняв та оплатив гроші. Покупець фактично володіє та користується нежилими будівлями та спорудами з моменту підписання договору. Ніхто не оспорював правомірність володіння Покупцем вказаними нежилими будівлями та спорудами, ніхто не пред’являв претензій відносно даного майна. Вказана угода нотаріально не посвідчена. Продавець ОСОБА_2 ухиляється від нотаріального посвідчення договору у теперішній час. Тому суд вважає, можливим визнати вказану угоду дійсною.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У теперішній час право власності позивача на вказані нежилі будівлі та споруди, не визнається і оспорюється іншими особами, він не може вирішити питання про його реєстрацію на своє ім’я.
Аналізуючи усі зібрані у справі докази, враховуючи, крім вказаного вище, також те, що спірна угода діє, фактично сторонами виконана, гроші за придбання спірного майна отримані продавцем-власником; її неправомірність прямо не випливає із закону і не встановлена судом, позивач фактично володіє і користується спірним нежилим майном як власник; у теперішній час це право власності оспорюється та не визнається державними органами; до суду не надійшло заперечень за позовом, суд вважає, що вимоги позивача про визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути фактично понесені ним судові витрати: судовий збір у розмірі 1700грн. та витрати на інформаційне забезпечення розгляду справи у сумі 120грн., всього 1820грн.
Керуючись ст.ст.203,204,209,220,328,334,656,657 ЦК України, ст.120 Земельного кодексу України, ст.ст.3,10,11,15,60,79,81,88,197,209,212,214,215,223 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву Закрите акціонерне товариство «Ремоввугілля»задовольнити.
Визнати договір від 28 листопада 2008 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Ремоввугілля» та ОСОБА_2 про купівлю-продаж нежилих будівель та споруд загальною площею 1386,6кв.м, які розташовані за адресою: місто АДРЕСА_1, - дійсним.
Визнати за Закритим акціонерним товариством «Ремоввугілля» право власності на нежилі будівлі та споруди загальною площею 1386,6кв.м, які розташовані за адресою: місто АДРЕСА_1 та вказані у технічних паспортах Торезького бюро технічної інвентаризації від 21.03.2008 року, а саме на:
- будівлю складу з платформою піл літерою «Б» загальною площею 623,9кв.м;
- будівлю офісу під літерою «А» загальною площею 94,3кв.м;
- будівлю складу під літерою «Г» загальною площею 563,9кв.м;
- будівлю контори під літерою «Ж» загальною площею 51,5кв.м;
- резервуар для води під літерою «І»;
- погрузочну площадку 11;
- будівлю вагової під літерою «К» загальною площею 44,1кв.м;
- будівлю прохідної під літерою «З» загальною площею 8,9кв.м;
- вбиральні під літерою «О»;
- навіс під літерою «Л»;
- галерею під літерою «М»;
- ворота №1;
- огорожа №2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства «Ремоввугілля» судові витрати у сумі 1820грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Т.В.Стріжакова