Справа № 2-1160/10
2010 рік
Рішення
іменем України
« 28 » грудня 2010 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Канівця Л.Ф.,
при секретарі - Венгловській О.С.,
позивача - ОСОБА_1
представника позивача – ОСОБА_2
відповідача – ОСОБА_4
представника відповідача – ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності та виплату компенсації за частку в власності , -
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1. звернувся в суд з вищезазначеним позовом.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.05.1997 року він придбав в ОСОБА_6. житловий будинок з надвірними будівлями по вул. АДРЕСА_1 , що стверджується договором купівлі –продажу житлового будинку НОМЕР_1 посвідченого приватним нотаріусом Вол.-Волинського міського нотаріального округу Гордійчуком Б.І., реєстраційний № 762 .
Пізніше , йому стало відомо , що ухвалою Вол.-Волинського міського суду від 09.02.2007 року було визнано мирову угоду між ОСОБА_6. і ОСОБА_4. відповідно до якої, ОСОБА_6. передав у власність ОСОБА_4 частину льоху , площею 6,6 кв .м. , хліва, гараж - прибудівка « б », який знаходиться під його будинком по вул. АДРЕСА_1 .
Відповідно до вищевказаного договору купівлі –продажу і даного рішення суду він являється власником житлового будинку , прибудови, вбиральні, вигрібної ями і частини льоху , площею 6 , 6 кв.м. , а ОСОБА_4 є власником другої частини льоху , площею 6, 6 кв.м., хліва , гаража , прибудівки « б » по АДРЕСА_1
Використання льоху під його будинком ОСОБА_4 повільно знищує і приводить будинок у непридатний для використання стан .Його дочка постійно хворіє , так як в житловому будинку мікроклімат не відповідає вимогам ДБН 79-9 2 , підвищена вологість , температура занижена .
Відповідач проживає в сусідньому будинку № 7 і там має підвальне приміщення на весь будинок. На його прохання засипати льох , укріпити фундамент і зробити ізоляцію між землею і будинком відмовляється .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги збільшили, уточнивши їх просять суд припинити право власності відповідача на 6,6 кв.м. льоху « а-1 » під його і дочки будинком АДРЕСА_1 і зобов’язати його оплатити відповідачу ОСОБА_4 компенсацію за частину льоху « а-1 ».
Покликаючись на зазначені обставини та обставини зазначені в позовній заяві просять задовольнити вимоги ОСОБА_1.
Відповідач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнали , суду пояснили , що відповідно до ухвали Вол.-Волинського міського суду від 09 .02.2007 року по справі № 2-21/ 07 визнано мирову угоду між ОСОБА_6. та ОСОБА_4. , відповідно до якої , перший передав Власюку Б.В у власність частину льоху « а-1 » , площею 6, 6 м.кв., хліва, гаража - прибудівки « б » під будинком ОСОБА_1. та вхід, коридор в льох спільне користування по АДРЕСА_1
Він є власником вищевказаних господарських будівель .
Припиняти право власності на свою частину льоху не бажає . Льох йому потрібний для власних потреб. Там зберігаються його продукти харчування , консервована продукція та інше майно . Просить в позові відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, свідка, суд приходить до висновку , що в позові слід відмовити.
В судовому засіданні встановлено , що згідно договору купівлі - продажу від 10.05.2007 року посвідченим приватним нотаріусом Володимир-Волинського міського нотаріального округу , реєстраційний № 762 позивач ОСОБА_1. придбав в ОСОБА_6. житловий будинок з надвірними будівлями по вул. АДРЕСА_1
Відповідно до даного договору позивач і його неповнолітня дочка являються власниками житлового будинку , прибудови , вбиральні , вигрібної ями і частини льоху , площею 6, 6 м. кв. по АДРЕСА_1
Відповідач ОСОБА_4 набув право власності на другу частину льоху , площею 6, 6 м.кв. по вул.. АДРЕСА_1 відповідно до ухвали Вол.-Волинського міського суду від 09 .02.2007 року по справі № 2-21/ 07 за позовом ОСОБА_7 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про визнання частково недійсним договору купівлі –продажу , згідно якої , визнано мирову угоду між ОСОБА_6. та позивачем ОСОБА_4. , відповідно до якої перший передав ОСОБА_4 у власність частину льоху « а-1 » , площею 6, 6 м.кв. , під його будинком АДРЕСА_1 гаража , - прибурівки « б », хліва .
Право власності сторін зареєстроване у відповідності до вимог чинного законодавства КП « Волинське бюро технічної інвентаризації ».
Дані обставини підтверджуються довідками КП « Волинське обласне бюро технічної інвентаризації , технічними паспортами .
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи, вартість льоха під житловим будинком № 3 по вул. Л.Горки м. Володимир – Волинський становить 4568 грн.
Відповідно до вимог ст..319 ЦК України власник володіє , користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь –які дії , які не суперечать закону .При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства.
Відповідно до ст.. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпоряджатися своєю часткою у праві спільної часткової власності .
Відповідно до ст. 365 ч.1 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників якщо : 1 ) частка є незначною і не може бути виділена в натурі ; 2 ) річ є неподільною ; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим ; 4 ) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім’ї .
З позовної заяви ОСОБА_1. вбачається , що підставами припинення права власності на частину льоху ОСОБА_4. являється та обставина , що використання ОСОБА_4. льоху під його будинком повільно знищує і приводить його будинок в непридатний для використання стан .Його дочка постійно хворіє , так як в житловому будинку мікроклімат не відповідає вимогам ДБН 79-9 2 , підвищена вологість , температура занижена .
На прохання позивача засипати льох , укріпити фундамент і зробити ізоляцію між землею і будинком відповідач ОСОБА_4 відмовляється .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_8. суду пояснив , що Володимир-Волинською санітарно – епідеміологічною станцією було проведено дослідження метеорологічних факторів в житловому будинку позивача ОСОБА_1. , згідно якого зроблено висновок , що мікроклімат не відповідає вимогам ДБН 79 – 92 , підвищена вологість , температура занижена . Однак , що це залежить саме від підвального приміщення , який знаходиться під кімнатами ОСОБА_1. такий висновок він дати не може.
Мікроклімат в кімнатах будинку може залежати від різних факторів в тому числі від його обігрівання .
Ухвалою суд від 09.02.2007 року було розділене майно ( льох ) між ОСОБА_6. та ОСОБА_4. Останньому у власність перейшла частина льоху .
Після купівлі ОСОБА_1. будинку в ОСОБА_6. до позивача перейшло право власності на господарські будівлі в тому числі на частину льоху під будинком.
Згоди ОСОБА_4 на компенсацію ОСОБА_1. частини льоху не дає.
Він набув право власності на частину льоху на законних підставах. Є його власником.
Майно не являється спільним .
Сторонами не заперечується факт користування кожним із них своєю частиною льоху.
Суду не надано доказів , що саме мікроклімат в будинку , де проживає позивач залежить від підвального приміщення , льоху.
А тому необхідності на припинення права власності ОСОБА_4. на частину льоху не має.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. не навів підстав припинення права власності на частку у майні ОСОБА_4. , частини льоху відповідно до ст.. 365 ЦК України.
Відповідно до ст.. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної , творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності . Право приватної власності є непорушним.
Приймаючи до уваги обставини справи , суд вважає, що припинення права власності на частину льоху може завдати ОСОБА_4 істотної шкоди його інтересам та правам .
Враховуючи викладене , суд не знаходить підстав для припинення права власності відповідача ОСОБА_4. на частину льоху , площею 6,6 м.кв. .
Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести і обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач ОСОБА_1. не довів суду ті обставини на які він посилався як на підставу своїх вимог .
Враховуючи вищенаведене , суд приходить до висновку , що в позові слід відмовити.
Суд задовольняє витрати пов’язані з оплатою ОСОБА_4. на правову допомогу у розмірі 600 грн. як затрати які були пов’язані з провадженням у даній цивільній справі і які підтверджені фінансовими документами .
Керуючись ст.ст.10,60,88, 209,213-215,218 ЦПК України, ст.ст. 356, 357, 365, 367 ЦК України , суд,
вирішив :
В позові ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права власності та виплату компенсації на частку власності , льоху « а-1 » , площею 6, 6 м.кв. під будинком АДРЕСА_1 відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_4. 600 грн. витрат правової допомоги.
Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області протягом 10 днів з дня його проголошення .
Головуючий :