Справа № 1-120/10  

Копія  

ВИРОК  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  26 листопада 2010 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:  

головуючого судді – Колотієвського О.О.,  

при секретарі – Голуб О.В.,  

з участю прокурора – Лукія К.В.,  

захисника ОСОБА_1,  

законного представника – ОСОБА_2,  

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,  

представників потерпілих – ОСОБА_5, ОСОБА_6,          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу по обвинуваченню  

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1,     уродженця с.Гориславці Кременчуцького району,  українця,  громадянина України, освіта середня, не одруженого,  не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,  

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1,2 ст.187 КК України,  

  ВСТАНОВИВ:  

Згідно пред’явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що в ніч з 30 на 31 травня 2009 року, в неповнолітньому віці, у стані алкогольного сп*яніння,          перебував разом з ОСОБА_8,  ОСОБА_9  та ОСОБА_10 на автодорозі Кременчук-Хорол, поблизу с.Гориславці Кременчуцького району, де,  під час конфлікту з ОСОБА_3, що стався  на грунті неприязних відносин, у нього виник злочинний умисел, направлений на  напад з метою заволодіння  майном  останнього, поєднаним із насильством , небезпечним для життя  чи  здоров*я особи, яка зазнала нападу. Реалізовуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_7, відразу ж, застосував до ОСОБА_3 насильство, небезпечне для його життя та здоров*я, а саме: наніс  удари ногами та руками, зігнутими у кулаки, в область обличчя та різні частини тіла останнього,  від чого він впав на землю. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, незаконно заволодів мобільним телефоном Нокіа N80, бувшим у використанні, належним ОСОБА_3, вартістю,     з урахуванням зниження  якості від зносу, станом на 31 травня 2009 року, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №П-710 від 6 жовтня 2009 року - 990 грн., чим спричинив потерпілому  матеріальну шкоду на вказану суму та тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ,  що спричинила струс головного мозку; набрякання м*яких тканин та крововиливу на голові, крововиливу у білочну оболонку лівого ока, які, згідно висновку експерта №1478 від 18.11.2009 року, при проведенні судово-медичної експертизи та висновку експертів №9 від 19.02.2010 року при проведенні  комісійної судово-медичної експертизи, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний  розлад здоров*я. Після чого, неповнолітній ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник та розпорядився   вказаним мобільним телефоном на власний розсуд.  

Судом встановлено, що 7 січня 2010 року, близько 2 години, ОСОБА_7, будучи у стані алкогольного сп’яніння разом з ОСОБА_4  перебував в АДРЕСА_2, де у нього  виник  злочинний умисел, направлений на напад з метою заволодіння  майном ОСОБА_4, поєднаним із насильством, небезпечним для здоров*я останнього. ОСОБА_7, відразу ж,  застосував до ОСОБА_4 насильство, небезпечне для його здоров*я, а саме: наніс  удар в область потилиці, від чого потерпілий впав та ОСОБА_7 продовжив наносити удари ногами  у різні часини тіла останнього, при цьому руками зірвав з його шиї золотий ланцюжок, вагою 15 гр.,  вартість якого складала, станом на 7 січня 2010 року 300 грн. за один грам, на загальну суму 4500 грн. Після чого, ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник та розпорядився цим золотим ланцюжком на власний розсуд,  чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду та тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, що спричинила струс головного мозку; крововиливів кінцівок, сколу емалі 1-го зуба  верхньої щелепи справа, забою шийного відділу хребта, які, згідно висновку експерта № 225 від 09.03.2010 року при проведенні судово-медичної експертизи відносяться  до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний  розлад здоров’я.  

З висновками обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_7 розбою відносно ОСОБА_3 суд погодитись не може, оскільки мета – заволодіння чужим майном (телефоном) доведена не була, виходячи з наступного:  

Підсудний ОСОБА_7 вину у вчиненні розбою відносно ОСОБА_3 не визнав та пояснив, що в 2009 році він разом з ОСОБА_8,  ОСОБА_9  та ОСОБА_10 їхали на авто ВАЗ 2110 в с. Погреби. По дорозі стався конфлікт з потерпілим. Вони їхали на автомобілі, а по дорозі їх перестріли дві машини, і переслідували їх в напрямку с. Гориславіці. В кінці села автомобіль ЗАЗ з’їхав в кювет і вони зупинись, щоб подивитись що сталося. Хлопці, що вийшли з цього автомобіля почали з ними битись, серед них був ОСОБА_3 ОСОБА_3 почав з ним битися. Він наносив ОСОБА_3 удари лише руками. В траві знайшов мобільний телефон «NOKIA» бо шукав свій ланцюжок, хотів його повернути власнику - комусь з учасників бійки. Телефон поклав у штани, потім він лежав у нього вдома 2 місяці, після чого віддав його співмешканцю матері, а потім його брату ОСОБА_11.  

До показів ОСОБА_7, що він заволодівши телефоном учасника бійки, збирався повернути його власнику, суд відноситься критично, оскільки як він сам пояснив жодних дій спрямованих на це, до вилучення телефону працівниками міліції, не вчиняв, а згідно пояснень (а.с.12) продав його.  

Ця обставина підтверджена дослідженими, співставленими та перевіреними судом слідуючими доказами:  

-   показами свідка ОСОБА_11, згідно яких він пояснив, що     приблизно в середині літа 2009 року рідний брат ОСОБА_12  прийшов до нього в гості та  у нього побачив  телефон Нокіа  сірого кольору,  бувший у використанні, запропонував братові  купити у нього вказаний телефон.  Про те, де він його взяв у нього не запитував, оскільки у них з ним довірчі стосунки та нічого поганого за свого брата не чув, тому думав , що він вказаний телефон купив. Йому запропонував заплатити за вказаний телефон 700 грн. та брат погодився.  Таким чином телефон з*явився у нього  та він  ним користувався до  вересня 2009 року. 10 вересня 2009 року його викликали до Кременчуцького РВ  та  працівники міліції запропонували видати йому  вказаний телефон, звідкіля вони дізналися, що вказаний телефон у нього, йому не відомо. У той же день ним було добровільно видано телефон  Нокіа. (а.с. 87).  

-   показами свідка ОСОБА_12, згідно яких він пояснив що 15.06.2009 року перебував вдома зі своєю співмешканкою ОСОБА_2 та її син ОСОБА_7 запропонував купити у нього телефон мобільний Нокіа  №80  за 900 грн.,   коли  запитав у нього де він його взяв, то ОСОБА_7   сказав , що його знайшов, де саме не запитував,  а погодився купити, оскільки у нього на той час телефону не було та він  був потрібний. Коли оглянув телефон , то виявив , що він був у хорошому стані , але ні сім-карти, ні  карти пам’яті ( флешки ) у ньому не було.  Користувався  вказаним телефоном близько місяця, а потім продав своєму братові  ОСОБА_11  за 700 грн., оскільки хотів брати у кредит іншу річ та  необхідні були гроші. Брат у нього не запитував про походження телефону та йому не говорив, що купив його у ОСОБА_7.                                                                      (а.с. 88).  

До пояснень ОСОБА_12, згідно яких ОСОБА_7 не продавав йому телефон, а подарував, суд відноситься критично, оскільки це спростовується його показами, які він давав під час досудового слідства, а чому покази різні пояснити суду не зміг. Це також спростовується показами ОСОБА_11, які дав у суді і згідно яких його брат ОСОБА_12 повідомляв йому що телефон він саме купив.  

Обставина, що у ОСОБА_7 під час бійки з ОСОБА_3 була мета – заволодіння його телефоном також спростовується показами самого потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що ОСОБА_7 мобільний телефон у нього не відбирав та не вимагав віддати, а телефон просто зник після бійки. Жоден зі свідків також не пояснив, що у ОСОБА_7 була мета по заволодінню майном потерпілого.  

Проведеною судово-товарознавчою експертизою та висновком до неї П-710 від 6 жовтня 2009 року, встановлено, що вартість телефону Нокіа 80, належного ОСОБА_3  станом на 31 травня 2009 року – 990 грн. (а.с. 117-118).  

Протоколом огляду від 10.09.2009 року, зафіксовано огляд виданого  ОСОБА_11 мобільного телефону Нокіа №80  НОМЕР_1. (а.с. 8-9).  

Виходячи з цього, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_7 по епізоду від 31.05.2009 року необхідно перекваліфікувати з ч.1 ст.187 КК України на ч.1 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна.        

Підсудний ОСОБА_7 свою вину у вчиненні розбою відносно ОСОБА_4 не визнав та пояснив, що 06.01.2010 року випивав приблизно до 22 години, потім поїхав разом з ОСОБА_13 в с.Піщане до його кума ОСОБА_14, де святкували та випивали приблизно до 01 години. Після цього ОСОБА_4 запропонував переночувати у нього на що він погодився. Близько 03 години разом з ОСОБА_4 пішли до його друга, щоб той відвіз його додому, але останній відмовився, оскільки вживав алкоголь. Коли виходили з двору, то побились з ОСОБА_4, не пам’ятає через що, не усвідомлював, що робив бо був в стані сильного сп’яніння, але ланцюжок не брав. Приблизно о 5 годині прийшов до ОСОБА_14 бо заблукав та ліг спати.  

Суд, давши належну оцінку показанням підсудного ОСОБА_7, співставивши їх з обставинами вчинення злочину встановленими судом, матеріалами справи, вважає, що його винність по зазначеному епізоду повністю підверджується всебічно, повно та об’єктивно дослідженими, співставленими та перевіреними судом слідуючими доказами:  

-   показами потерпілого ОСОБА_4, згідно яких     06.01.2010 року о 21 годині його запросили ОСОБА_15 та ОСОБА_14 на вечерю до них додому і він разом з дружиною та дитиною пішов до них. Приблизно о 23 годині приїхав ОСОБА_7 з ОСОБА_13. Костя пробув приблизно 20 хвилин, ОСОБА_16 залишився. Хотіли викликати машину для ОСОБА_7, але було свято, машини не виїздили. Пішли до нього додому, де були теща, тесть, знайомі. ОСОБА_7 зайшовши до хати почав їх ображати і вони пішли до сусіда, щоб той відвіз ОСОБА_7, але він відмовився. Коли вийшли з двору він йшов першим, а ОСОБА_7 позаду і нічого не пояснюючи вдарив ззаду по шиї, від чого він впав на живіт. ОСОБА_7 почав бити руками та ногами по всьому тулубу, зривати з нього куртку та порвав її, зірвавши куртку та светр схопив за ланцюжок та зірвав його. На його крики вибіг ОСОБА_17 і ОСОБА_7 втік. На другий день було погано, звернувся до лікарні, сказали, що потрібно лягати на стаціонарне лікування.. На другий день стало погано, ліг в лікарню. Підсудний в лікарню не приїздив, були дзвінки. Шкоду не відшкодував.  

-   показами     свідка ОСОБА_18,     згідно яких вона є дружиною     потерпілого ОСОБА_4 6 січня 2010 року вона з чоловіком була у кумів, пізніше близько 23 години приїхав ОСОБА_7.     Святкували Святий вечір. Всі вживали алкогольні напої, хлопці вживали горілку, але ОСОБА_7 приїхав вже у нетверезому стані. Коли викликали ОСОБА_7 таксі, то через погодні умови та свято ніхто не хотів їхати. Запропонували піти до них додому ночувати, на що ОСОБА_7 погодився. Коли йшли додому, то підсудний викрикував образи на адресу мешканців села. Зайшовши до хати ОСОБА_7 почав ображати батьків нецензурними словами, після чого йому сказали щоб він залишив будинок. Він з чоловіком вийшли та пішли до сусіда шукати машину, щоб відвезла ОСОБА_7 додому. Їх довго не було, і вона пішла подивитись, знайшла чоловіка у сусіда, він був без куртки, сказав, що ОСОБА_7 напав на нього ззаду, бив, порвав куртку та зірвав золотий ланцюжок вагою 15 грамів, який вони купували. Чоловік лежав у лікарні, шия не поверталась. Ланцюжок на місці побиття не знайшли. Шкоду ОСОБА_7 не відшкодував, навіть вартість ліків.  

-    показами     свідка ОСОБА_17, згідно яких після 24 години на свято до нього прийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_4, просили знайти автомобіль щоб відвезли ОСОБА_7 додому, але таких знайомих не було і вони пішли. Через певний час почув, що ОСОБА_4 кричить, коли вийшов, то побачив, що ОСОБА_4 був з оголеним торсом, його светр лежав поряд, хтось тікав, як він зрозумів це ОСОБА_7 ОСОБА_4 розповів, що коли вони з ОСОБА_7 виходили з двору, ОСОБА_7 вдарив його ззаду, зірвав ланцюжок та побіг. Раніше бачив у ОСОБА_4 ланцюжок, він був довжиною приблизно 50-60 см.  

-   показами     свідка ОСОБА_19, згідно яких працює ювеліром в магазині «Золото Скіфів», ОСОБА_4 знає давно, разом навчались. В серпні 2008 року виготовив для потерпілого золотий ланцюжок із золота 585 проби яке він надав, в’язка «кардинал», вагою 15-16 г., ОСОБА_4 сплатив йому кошти за роботу.  

- показами свідка ОСОБА_14, згідно яких підсудний та потерпілий були у нього в гостях «на вечерю», ввечері пішли до ОСОБА_4. Підсудний повернувся до нього близько 5 години, заночував, був побитий, розповів, що він побився «на розвилці».  

- оголошеними показами свідка ОСОБА_15, згідно яких 6 січня 2010 року, приблизно о 21 години перебувала вдома зі своїм чоловіком ОСОБА_14, у цей час   в гості  прийшли  ОСОБА_18  зі своїм  чоловіком  ОСОБА_4  та  малолітнім сином. Разом святкували Святий вечір. Близько 23 години приїхав ОСОБА_7, якого на автомобілі привіз кум ОСОБА_13 з дружиною. Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_13  з дружиною поїхали, а ОСОБА_7 залишився.  Всі вживали алкогольні напої, але ОСОБА_7 приїхав вже у нетверезому стані, це було видно по його координації рухів та по розмові. Після  24 години 7 січня  2010 року почали викликати ОСОБА_7 таксі , щоб він їхав додому, але  ніхто  не погоджувався виїхати до нас через погодні умови. Чоловік пропонував  ОСОБА_7 залишитися у них, але він не погодився, тоді ОСОБА_4   запропонував  ОСОБА_7    піти до них додому ночувати, він погодився та вони пішли. Коли вони знаходилися, то сварок та бійок не було, конфліктних ситуацій не виникало. 11.01.2010 року дізналася, що  кума ОСОБА_4 госпіталізовано до лікарні, тому що, коли вони ішли він них 7 січня 2010 року, то  його побив ОСОБА_7  та   зірвав з нього золотий ланцюжок.  Вказаний ланцюжок бачила на ОСОБА_4 на шиї ,  коли вони були у них  06.01.2010 року, плетіння «Кардинал», шириною близько 7 мм. , його запам’ятала, тому що вказаний ланцюжок дуже схожий на її . Його було добре видно на кумові, тому що він був вдягнений у легкий светр та шия була відкритою. (а.с.216).  

-   актом судово-медичного дослідження №80 від 30.01.2010 року та висновком №225 від 09.03.2010 року, згідно якого у ОСОБА_4  виявлено тілесні ушкодження  у вигляді : ЗЧМТ,  що спричинила струс головного мозку;  крововиливів  кінцівок , злому  емалі  1-го зуба   верхньої щелепи справа, забою шийного відділу хребта, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що  потягли за собою короткочасний  розлад здоров’я (а.с. 223-226).  

-      судово-товарознавчою експертизою та висновком до неї  П-94 від 30 березня 2010 року,    

згідно якого, матеріальна шкода, спричинена пошкодженням куртки  ОСОБА_4  складає 170 грн. (а.с.243-244);  

Оскільки по епізоду від 31.05.2009 року суд перекваліфікував дії ОСОБА_7 з ч.1 ст.187 КК України на ч.1 ст.185 КК України, то по епізоду від 07.01.2010 року його дії необхідно перекваліфікувати з ч.2 ст.187 КК України на ч.1 ст.187 КК України оскільки за цих обставин відсутня кваліфікуюча ознака – повторність.  

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_7 здійснив напад на ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном , поєднаний із насильством , небезпечним для здоров’я останнього, то суд його дії по цьому епізоду кваліфікує за ч.1 ст.187 КК України.  

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_7, суд в повній мірі враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, всі конкретні обставини по справі в їх сукупності, дані про особу, який характеризується позитивно, його сімейний стан (проживає з матір»ю) та стан здоров’я.  

Обставиною, що пом’якшує покарання суд визнає – вчинення злочину неповнолітнім.  

Обставина, що обтяжує покарання – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.  

Враховуючи вищевикладене, суд призначає покарання підсудному ОСОБА_7 необхідне та достатнє для його виправлення та попередженню вчинення нових злочинів у межах санкції статей, що передбачають відповідальність за вчинені злочини у виді позбавлення волі з врахуванням вимог ст.ст.102, 103 КК України.  

По справі прокурором Кременчуцького району в інтересах райфінвідділу Кременчуцької РДА заявлено цивільний позов від 16.04.2010 року до ОСОБА_7 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування ОСОБА_3 на суму 596,65 гривень. Даний позов необхідно залишити без розгляду, оскільки судом дії ОСОБА_7 була кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України.  

По справі прокурором Кременчуцького району в інтересах райфінвідділу Кременчуцької РДА заявлено цивільний позов від 25.05.2010 року до ОСОБА_7 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування ОСОБА_4 на суму 715,82 гривень. Даний позов знайшов своє підтвердження під час судового розгляду справи, тому підлягає до задоволення.  

По справі потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої злочином в розмірі 8560 гривень, що включає в себе 4500 грн. – вартість золотого ланцюжка, 260 грн.- за пошкодження куртки, 300 грн. за надання правової допомоги, 3000 грн. – в рахунок відшкодування моральної шкоди. Суд розглянувши вказаний позов вважає, що він підлягає задоволенню частково, оскільки вартість золотого ланцюжка вагою 15 грамів 585 проби дійсно складає 4500 гривень згідно довідки ПП «ОСОБА_20» (а.с.238); витрати на правову допомогу підтверджені квитанцією №21 від 12.04.2010 року (а.с.246); а матеріальний збиток куртки має бути зменшений з 260 до 170 грн., що підтверджується висновком судово-товарознавчої експертизи п.94 від 30.03.2010 року. Витрати на лікування в розмірі 500 гривень підтверджено наданими квитанціями та чеками. Заподіяну злочинними діями ОСОБА_7 ОСОБА_4 моральну шкоду з врахуванням нанесених тілесних ушкоджень, лікування та фізичних страждань суд оцінює в 3000 гривень. Виходячи з цього з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути 8470 гривень.    

Керуючись ст. ст.  323, 324 КПК України, суд,-  

  З А С У Д И В:  

  Визнати винним ОСОБА_7 у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.187, ч.1 ст.185 КК України, призначивши покарання:  

-   за ч.1 ст.185 КК України - 1 рік позбавлення волі.  

-   за ч.1 ст.187 КК України - 3 роки позбавлення волі;  

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань остаточно ОСОБА_7 визначити 3 роки 6 місяців позбавлення волі.  

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання законної сили вироком, змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту негайно в залі суду.  

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 26.11.2010 року.  

Цивільний позов прокурора Кременчуцького району в інтересах райфінвідділу Кременчуцької РДА до ОСОБА_7 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування ОСОБА_3 від 16.04.2010 року – залишити без розгляду.  

Цивільний позов прокурора Кременчуцького району в інтересах райфінвідділу Кременчуцької РДА до ОСОБА_7 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров’я на стаціонарне лікування ОСОБА_4 від 25.05.2010 року – задовольнити повністю.  

Стягнути з ОСОБА_7 на користь райфінвідділу Кременчуцької РДА кошти, витрачені на лікування особи, потерпілої від злочину в сумі 715,82 гривень.  

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про відшкодування майнової та моральної шкоди – задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 розмір заподіяної матеріальної шкоди в сумі 5470 гривень та заподіяну моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.  

Речові докази (а.с.252) – мобільний телефон Нокіа  N80 залишити ОСОБА_3, автомобіль ЗАЗ 110307 д.№НОМЕР_2 залишити ОСОБА_3, куртку залишити ОСОБА_4                                                  

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_7 в той же строк з моменту вручення йому копії вироку через Кременчуцький районний суд Полтавської області.  

  СУДДЯ:           /підпис/         О.О.КОЛОТІЄВСЬКИЙ  

  Копія вірна:  

СУДДЯ                 О.О.КОЛОТІЄВСЬКИЙ