Справа №2а-   19  

2010 року  

ПОСТАНОВА  

Іменем України  

22 січня   2010 року                   м. Оріхів  

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:  

головуючого               судді     Галчанського С.В.,  

при секретарі                 Федоренко О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до   інспектора адміністративної практики роти ДПС ДАІ №2 ДОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області     Мельник Віталія Анатолійовича   про   оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,  

ВСТАНОВИВ   :  

23 жовтня 2009   року позивач звернувся до суду з цим позовом   в якому зазначав наступне   .  

21 лютого 2009 року об 11 год. 30 хв. на а/д Харків-Сімферополь 317 км, с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю не більше 60 км/г при дозволеній 60 км/г, не перевищуючи швидкість.  

14 жовтня 2009 року   позивач отримав листа з якого дізнався, що   23 лютого 2009 року   відповідач виніс постанову про накладення на   позивача   адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі   30   грн. з посиланням на ч.   1   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення, зазначивши як опис обставин, установлених при розгляді справи такі відомості:  

«   21 лютого 2009 року об 11 год. 30 хв. на а/д Харків-Сімферополь 317 км, с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 95 км/г при дозволеній 60 км/г, чим перевищив швидкість на 35 км/г, швидкість вимірювалась Візир,   чим допустив порушення пункту   12.4.   Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно з ч.   1   ст.   122   КУпАП».  

Посилаючись на таку розбіжність між фактичними обставинами, які існували реально і дійсно та обставинами, зазначеними   відповідачем   у постанові про накладення адміністративного стягнення,   позивач   просив суд   визнати протиправною та     скасувати постанову відповідача   про накладення на   позивача   адміністративного стягнення та   закрити   справу   за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення   .  

Позивач і відповідач, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибули. Від позивача   та відповідача   надійшл   и   заяв   и   про розгляд справи за   їх   відсутності.   Відповідач також надав суду свої заперечення проти позову, в яких зазначив, що постанова про адміністративне правопорушення винесена законно і обґрунтовано   . Відтак, суд розглядає справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.  

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.  

У судовому засіданні, відповідно до: відомостей позову;   заперечення відповідача,     постанови про накладення адміністративного стягнення (по справі про адміністративне правопорушення), фотознімків, свідоцтва про перевірку робочого засобу «Визир»,   встановлено, що   23 жовтня 2009   року позивач звернувся до суду з цим позовом.  

21 лютого 2009 року об 11 год. 30 хв. на а/д Харків-Сімферополь 317 км, с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю не більше 60 км/г при дозволеній 60 км/г, не перевищуючи швидкість.  

14 жовтня 2009 року   позивач отримав листа з якого дізнався, що   23 лютого 2009 року   відповідач виніс постанову про накладення на   позивача   адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі   30   грн. з посиланням на ч.   1   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення, зазначивши як опис обставин, установлених при розгляді справи такі відомості:  

«   21 лютого 2009 року об 11 год. 30 хв. на а/д Харків-Сімферополь 317 км, с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 95 км/г при дозволеній 60 км/г, чим перевищив швидкість на 35 км/г, швидкість вимірювалась Візир,   чим допустив порушення пункту   12.4.   Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно з ч.   1   ст.   122   КУпАП».  

Таким чином, судом встановлена розбіжність між фактичними обставинами, які існували реально і дійсно та обставинами, зазначеними   відповідачем   у постанові про накладення адміністративного стягнення.  

Ця розбіжність полягає у неправильному зазначенні   відповідачем   у вказаній постанові фактичних дій позивача   «21 лютого 2009 року об 11 год. 30 хв. на а/д Харків-Сімферополь 317 км, с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 95 км/г при дозволеній 60 км/г, чим перевищив швидкість на 35 км/г, швидкість вимірювалась Візир»   замість «   21 лютого 2009 року об 11 год. 30 хв. на а/д Харків-Сімферополь 317 км, с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю не більше 60 км/г при дозволеній 60 км/г, не перевищуючи швидкість   »     та вказує на відсутність дії вчиненого адміністративного правопорушення, зазначеного у постанові про накладення адміністративного стягнення.  

Відповідно до пункту   12.4.   ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.  

Оскільки дія є обов’язковою ознакою об’єктивної сторони порушення, передбаченого пунктом   12.4.   правил дорожнього руху та адміністративного правопорушення, передбаченого ч.   1   ст.   122   КУпАП, його відсутність тягне відсутність   події і складу цього адміністративного правопорушення.   Тобто тягне те, що не було вчинено адміністративне правопорушення інкриміноване відповідачем позивачу (в тому числі і не було вчинено саме позивачем).  

Таким чином, суд, виходячи з встановлених обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст.280 та п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, вважає, що неправильне зазначення   відповідачем   у постанові про накладення адміністративного стягнення фактичних дій позивача   «21 лютого 2009 року об 11 год. 30 хв. на а/д Харків-Сімферополь 317 км, с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 95 км/г при дозволеній 60 км/г, чим перевищив швидкість на 35 км/г, швидкість вимірювалась Візир»   замість «   21 лютого 2009 року об 11 год. 30 хв. на а/д Харків-Сімферополь 317 км, с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю не більше 60 км/г при дозволеній 60 км/г, не перевищуючи швидкість   », робить протиправною та підлягаючою скасуванню постанову про накладення адміністративного стягнення.  

Судом встановлено, що   21 лютого 2009 року об 11 год. 30 хв. на а/д Харків-Сімферополь 317 км, с. Кам’янське Василівського району Запорізької області, позивач керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю не більше 60 км/г при дозволеній 60 км/г, не перевищуючи швидкість   .  

І саме те, що позивач рухався зі швидкістю не більше 60 км/г при дозволеній 60 км/г, не перевищуючи швидкість, виключає можливість вчинення позивачем зазначеного в   постанові про накладення адміністративного стягнення (по справі про адміністративне правопорушення) адміністративного правопорушення.  

Сам факт вимірювання швидкості приладом Визир не доводить перевищення швидкості, оскільки з наданих фотографій, зроблених за допомогою цього приладу, не можливо ідентифікувати хто саме керував автомобілем позивача. Ця обставина прямо спростовує наявність правопорушення у діях позивача, оскільки доводить, що відомостей про те, що керував автомобілем саме позивач – немає.  

Крім того, оскільки прилад Визир не належить до категорії автоматичних і починає свою роботу за умови стороннього впливу, тобто співробітника ДАІ, що його налаштовує, то з цього випливає, що виявлене правопорушення, зафіксоване спеціальним технічним засобом Визир не в автоматичному режимі. А відтак, не можна застосовувати положення ст.258 КУпАП про те, що протокол про адміністративне правопорушення не складається. Потрібно складати протокол про адміністративне правопорушення та відповідно до ст.280 КУпАП з’ясувати обставини, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі – хто саме керує автомобілем, а головне забезпечити дотримання при розгляді справи про адміністративне правопорушення всіх прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 268 КУпАП.  

З наведених підстав суд вважає за необхідне прийняти постанову, яка гарантуватиме дотримання і захист прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.  

На підставі викладеного, ст.ст.160, 161-163 КАС України, Суд,  

ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов задовольнити повністю.  

Визнати протиправною і скасувати постанову   АР055238   від   23 лютого 2010 року     інспектора адміністративної практики роти ДПС ДАІ №2 ДОДДЗ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області     Мельник Віталія Анатолійовича   по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.   1   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення на   ОСОБА_1   адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі   300     (триста)   грн.  

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.   1   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення у відношенні   ОСОБА_1   закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.  

Складення постанови у повному обсязі відкладено до   16   год.   00   хв.   25 січня   2010 року.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя Оріхівського районного суду  

Запорізької області                 С.В.Галчанський