Справа №2а-   20  

20   10   року  

ПОСТАНОВА  

Іменем України  

18 червня   20   10   року                   м. Оріхів  

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі:  

головуючого               судді     Галчанського С.В.,  

при секретарі                 Федоренко О.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1   до   інспектора ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Оріхівського району та АТІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області     Коваленко Андрія Івановича   та   АТІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області   про   оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,  

ВСТАНОВИВ   :  

28 жовтня 2009   року позивач звернувся до суду з цим позовом   в якому зазначав наступне   .  

19 серпня 2009 року о 07 год. 25 хв. на 60 км а/д Запоріжжя-Маріуполь позивач, керуючи автомобілем Шевроле (авео) державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у зв’язку з тим, що автомобіль, який їхав попереду без потреби різко загальмував, скоївши перешкоду для руху автомобілю позивача, вимушено маневрував – скоїв обгін цього автомобіля, ближче ніж за 10 метрів до пішохідного переходу, при цьому перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки.  

В цей час позивач був зупинений відповідачем,   який склав у відношенні   позивача   протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.   2   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення та виніс постанову про накладення на   позивача   адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі   425   грн., зазначивши   в цій постанові у якості нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення   ч.   1   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення   , а також зазначивши   як місце, час і суть адміністративного правопорушення та опис обставин, установлених при розгляді справи такі відомості:  

«   19 серпня 2009 року о 07 год. 25 хв. на 60 км а/д Запоріжжя-Маріуполь позивач, керуючи автомобілем Шевроле (авео) державний реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв обгін автомобіля ближче чим 10 метрів до пішохідного переходу, при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки,   чим допустив порушення пункту   14.6.в), 34.1.1.   Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно з ч.   1   ст.   122   КУпАП».  

Посилаючись на таку розбіжність між фактичними обставинами, які існували реально і дійсно та обставинами, зазначеними   відповідачем   у постанові про накладення адміністративного стягнення,   позивач   просив суд   визнати протиправною та     скасувати постанову відповідача   про накладення на   позивача   адміністративного стягнення та   закрити   справу   за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення   .  

Позивач і відповідач   та представник відповідача   , належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибули. Від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Відповідач   та представник відповідача     не повідоми   ли   про причину неприбуття. Відтак, суд розглядає справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.  

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.  

У судовому засіданні, відповідно до: відомостей позову;   постанови про накладення адміністративного стягнення (по справі про адміністративне правопорушення), протоколу про адміністративне правопорушення   ,   встановлено, що   28 жовтня 2009   року позивач звернувся до суду з цим позовом.  

19 серпня 2009 року о 07 год. 25 хв. на 60 км а/д Запоріжжя-Маріуполь позивач, керуючи автомобілем Шевроле (авео) державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у зв’язку з тим, що автомобіль, який їхав попереду без потреби різко загальмував, скоївши перешкоду для руху автомобілю позивача, вимушено маневрував – скоїв обгін цього автомобіля, ближче ніж за 10 метрів до пішохідного переходу, при цьому перетнув вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки.  

В цей час позивач був зупинений відповідачем,   який склав у відношенні   позивача   протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.   2   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення та виніс постанову про накладення на   позивача   адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі   425   грн., зазначивши   в цій постанові у якості нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення   ч.   1   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення   , а також зазначивши   як місце, час і суть адміністративного правопорушення та опис обставин, установлених при розгляді справи такі відомості:  

«   19 серпня 2009 року о 07 год. 25 хв. на 60 км а/д Запоріжжя-Маріуполь позивач, керуючи автомобілем Шевроле (авео) державний реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв обгін автомобіля ближче чим 10 метрів до пішохідного переходу, при цьому перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки,   чим допустив порушення пункту   14.6.в), 34.1.1.   Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно з ч.   1   ст.   122   КУпАП».  

Таким чином, судом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за   ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка не передбачає відповідальності за порушення правил обгону   та без складання у відношенні   позивача   протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.   1   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення, при цьому застосувавши стягнення, розмір якого виходить за межі, встановлені санкцією ч.   1   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

Таким чином, суд, виходячи з встановлених обставин, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст.280 та п.3 ч.1 ст.288 КУпАП, вважає, що   факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення не доведений.  

З наведених підстав суд вважає за необхідне прийняти постанову, яка гарантуватиме дотримання і захист прав позивача від порушень з боку суб’єкта владних повноважень.  

На підставі викладеного, ст.ст.160, 161-163 КАС України, Суд,  

ПОСТАНОВИВ:  

Адміністративний позов задовольнити повністю.  

Визнати протиправною і скасувати постанову   АР025600   від   19 серпня 2009 року     інспектора ДПС відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Оріхівського району та АТІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області     Коваленко Андрія Івановича   по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.   1   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення про накладення на   ОСОБА_1   адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі   425     (чотириста двадцять п’ять)   грн.  

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.   1   ст.   122   Кодексу України про адміністративні правопорушення у відношенні   ОСОБА_1   закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.  

Складення постанови у повному обсязі відкладено до   16   год.   00   хв.   18 червня   2009 року.  

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в двадцятиденний строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.  

Суддя Оріхівського районного суду  

Запорізької області                 С.В.Галчанський