Справа №2-1326/2010  

    Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И  

22 грудня 2010 року                                                                                                                   м. Бахчисарай  

  Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Яніна І.А.,  

при секретарі          Саттаровій Е.Е.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахчисарай цивільну справу за позовом комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство житлового фонду Бахчисарайської міської ради» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг та зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство житлового фонду Бахчисарайської міської ради» про стягнення моральної шкоди, спричиненого порушенням прав споживача,  

  В С Т А Н О В И В:  

Комунальне підприємство «Ремонтно-експлуатаційне підприємство житлового фонду Бахчисарайської міської ради» (надалі – КП «РЕП ЖФ БМР») 12 березня 2010 року звернулося до суду із позовними вимогами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 2036 грн. 86 коп., оскільки позивачем були надані зазначені послуги, які відповідач не оплатила, у зв’язку із чим станом на 31 жовтня 2009 року вона має заборгованість перед позивачем на загальну суму 2036 грн. 86 коп., внаслідок чого позивач змушений був звернутися до суду.  

23 червня 2010 року відповідач ОСОБА_1 пред’явила зустрічний позов до КП «РЕП ЖФ БМР» про стягнення моральної шкоди, спричиненого порушенням прав споживача, в розмірі 2000 грн. Посилаючись на ст.23 ЦК України, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_1 свої вимоги мотивувала тим, що вона згодна, що зобов’язана сплачувати комунальні послуги, але тільки на підставі договору та належної якості. КП «РЕП ЖФ БМР» пред’являє необґрунтовані рахунки для їх оплати, практично нічого не виконуючи для обслуговування будинку. Діями КП «РЕП ЖФ БМР» порушені права ОСОБА_1 на отримання якісних послуг по обслуговуванню житлового будинку, в зв’язку із чим їй завдана моральна шкода, яку вона оцінила в 2000 грн. та обґрунтувала у зустрічній позовній заяві.  

У судовому засіданні представник КП «РЕП ЖФ БМР» Кулік Г.Н. підтримала позовні вимоги підприємства в повному обсязі, просила суд їх задовольнити та пояснила, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири, безумовно користуються комунікаціями, що є у житловому будинку, прибудинковою територією, технічним обладнанням, приміщеннями загального користування, опорними конструкціями будинку, механічним, електричним та сантехнічним обладнанням будинку, яке обслуговується позивачем; при цьому вона не виконує обов’язок щодо оплати отриманих житлово-комунальних послуг, які надаються позивачем відповідачу, як співвласнику житлового будинку; позивачем здійснюється прибирання прибудинкової території; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; освітлення місць загального користування; поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо. Житлово-комунальні послуги щодо утримання житлового будинку, в якому проживає відповідач, позивачем надаються, але ОСОБА_1 за отримані житлово-комунальні послуги взагалі більш 3 років не сплачує. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 просила відмовити, оскільки вони необґрунтовані, не засновані на нормах права, КП «РЕП ЖФ БМР» ніяких прав ОСОБА_1 не порушувало.  

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги КП «РЕП ЖФ БМР» не визнала та пояснила, що вона є власником квартири в багатоквартирному будинку, обов’язок приймати участь в утриманні такого будинку не заперечувала, комунальні послуги з жовтня 2006 року не сплачувала взагалі, при цьому вважала, що оскільки між сторонами не укладений договір щодо надання житлово-комунальних послуг, то ніяких зобов’язань перед позивачем не існує, послуги позивачем надаються не у повному обсязі та неналежної якості. Зустрічний позов просила задовольнити, пославшись на обставини, викладені у зустрічній позовній заяві.  

У відповідності зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених особами вимог і на підставі наданих сторонами доказів, а статті 10, 60 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.  

За таких обставин, виходячи із засад змагальності сторін, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доведення та подання доказів, вислухавши представника КП «РЕП ЖФ БМР», ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги КП «РЕП ЖФ БМР» підлягають задоволенню, а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають за наступними підставами.  

Згідно зі ст.ст.7, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги, послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарне-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та посилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).  

Виконавці житлово-комунальних послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій визначаються органами місцевого самоврядування, власниками житлових будинків відповідно до Порядку, встановленого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року N60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 року за N 541/10821.  

Судом встановлено, що позивач на підставі рішення №45 6 сесії 5 скликання Бахчисарайської міської ради від 22 серпня 2006 року є виконавцем послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, прибирання внутрішньобудинкових приміщень, надає населенню житлово-комунальні послуги по обслуговуванню житлових будинків та прибудинкової території за тарифами, встановленими зазначеним органом місцевого самоврядування.  

На підставі ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій входять: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; утримання ліфтів; освітлення місць загального користування; поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).  

Рішенням виконавчого комітету Бахчисарайської міської ради АРК № 396 від 23 грудня 2008 року затверджені тарифи на надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території для КП «РЕП ЖФ БГС», які для житла зі зручностями без ліфтів складає 1 грн. 04 коп. з одного квадратного метра. Допустимих та належних доказів щодо скасування зазначених рішення та тарифів суду не надано.    

Відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1, при цьому є власником квартири, а позивач на підставі вищезазначеного рішення органу місцевого самоврядування є виконавцем житлово-комунальних послуг щодо зазначеного житлового будинку.  

Згідно до ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.  

Відповідно до ст.319 ЦК України власність зобов’язує, при цьому згідно ст.151 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності квартиру, зобов’язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.  

Статтею 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території.  

У відповідності до ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.  

Крім того, Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року №572, на власника квартири покладено обов’язок укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; проводити за власні кошти ремонт квартири; використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання; не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинку, порушують умови проживання громадян; не захаращувати сходові клітки, поза квартирні коридори, колясочні, ліфтові шахти, горища, підвали та інші допоміжні приміщення будинку, підтримувати чистоту і порядок в ньому.  

У відповідності до ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.  

Відповідно до вимог ст.21 зазначеного Закону виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.  

У порушення вказаних норм договір на надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території між КП «РЕП ЖФ БГС» та ОСОБА_1  укладений не був.  

Проте, відповідно до вимог ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.  

Частиною 3 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.  

Переліченими вище актами цивільного законодавства передбачено, що власники квартир багатоквартирних будинків зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території.  

Згідно з вимогами ст.ст.525,526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається.  

Відповідно до вимог ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).  

Пунктом 4 ст.611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.  

Таким чином, фактично між сторонами існували і існують правовідносини по наданню житлово-комунальних послуг і користування такими послугами, тому відсутність письмового договору не звільняє ОСОБА_1  від оплати отриманих комунальних послуг, які були надані КП «РЕП ЖФ БГС».  

З матеріалів справи вбачається, що хоча між сторонами й відсутній письмовий договір на обслуговування будинку та прибудинкової території, проте послуги ОСОБА_1 з освітлення міст загального користування, вбирання прибудинкової території, технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж, поточного ремонту конструктивних елементів будинку і споруд фактично надавалися. Зокрема, у квітні, травні 2009 року позивачем в будинку, в якому проживає відповідач, виконані роботи щодо установки електричних щитів, на загальну суму 4733 грн. 78 коп. (акти приймання виконаних підрядних робіт за квітень, травень 2009 року (а.с.49, 51-52); у березні 2007 року - по ремонту м'якої крівлі на загальну суму 8383 грн. 20 коп. (акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2007 року (а.с.64-65); серпні 2008 року - по ремонту м'якої крівлі на загальну суму 8566 грн. 80 коп. (акт приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2008 року (а.с.53-54); у вересні 2007 року та листопаді 2008 року - по ремонту системи водопостачання на загальну суму 3985 грн., (акт від 13 вересня 2007 року та акт від 7 листопада 2008 року (а.с.62-63, 70-71); у жовтні,  листопаді 2008 року - по поточному ремонту під'їздів на загальну суму 93340 грн. 34 коп. (акт від 21 жовтня 2008 року, акт від 3 листопада 2008 року, акт від 5 листопада 2008 року, акт від 7 листопада 2008 року, акт від 8 листопада 2008 року, акт від 28 листопада 2008 року (а.с. 72-73, 74-75, 76-77, 78-79, 80-82, 83-84, 85-86).  

За ОСОБА_1 рахується заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 2036 грн. 86 коп., яка створилася у неї з жовтня 2006 року по жовтень 2009 року внаслідок невиконання обов’язку щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг.  

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 не виконує зобов’язань, передбачених законом щодо участі у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, оплати наданих житлово-комунальних послуг, у зв’язку із чим позовні вимоги щодо стягнення з неї заборгованості за надані житлово-комунальні послуги є обґрунтованими.  

При цьому суд враховує, що ОСОБА_1, як власник квартири у багатоквартирному будинку, не може самостійно виконувати роботи по утриманню будинку та прибудинкової території та не виконує їх, безумовно користується послугами КП «РЕП ЖФ БГС», яке їх проводить в межах наявних коштів, а якщо підприємство й не має можливості виконувати роботи вчасно, то в зв’язку з несвоєчасною оплатою послуг споживачами.  

Відповідно до вимог ч.3 ст.10 і ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.  

Відповідач ОСОБА_1 не надала доказів на підтвердження того, що в період з 1 жовтня 2006 року по 31 жовтня 2009 року вона в установленому законом порядку брала участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території.  

Посилання ОСОБА_1 на неякісність наданих позивачем послуг не підтверджується відповідними актами-претензіями, складеними у порядку, передбаченому ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Так, ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складання та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій, яку споживач може оскаржити в судовому порядку.  

ОСОБА_1, посилаючись на ст.23 ЦК України, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів», заявила зустрічні позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн.  

Суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з КП «РЕП ЖФ БГС» на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 2000 грн. задоволенню не підлягають, оскільки у справі не встановлено обставин, з якими закон пов’язує право ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди.  

Крім того, відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.  

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.  

Однак, ця стаття закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди як способу захисту суб’єктивних цивільних прав.  

Спори про відшкодування заподіяної моральної (немайнової шкоди) розглядаються судами, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.  

Виходячи із суті позовних вимог, заявлених ОСОБА_1, їх задоволення на підставі лише статті 23 ЦК України є необґрунтованим.  

За змістом п.5 ст.4, ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» право споживача на відшкодування моральної шкоди виникає у разі, коли така шкода заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.  

Виходячи із суті позовних вимог, заявлених ОСОБА_1, їх задоволення на підставі лише статті ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» є також необґрунтованим.  

У відповідності до статті 88 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь КП «РЕП ЖФ БГС» також належить стягнути документально-підтверджені витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн., а також  судовій збір у розмірі 51 грн.  

Таким чином, виходячи із принципу змагальності, межі судового розгляду, обов'язку сторін щодо доказування та подання доказів, керуючись ст.ст.10,11,60,88,213,215,218 ЦПК України,  

  В И Р І Ш И В:  

Позовні вимоги комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство житлового фонду Бахчисарайської міської ради» задовольнити.  

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство житлового фонду Бахчисарайської міської ради» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 2036 (дві тисячі тридцять шість) грн. 86 коп., яка виникла станом на 31 жовтня 2009 року, а також судовій збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.  

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційне підприємство житлового фонду Бахчисарайської міської ради» про стягнення моральної шкоди, спричиненого порушенням прав споживача, відмовити.  

Р   ішення може бути оскаржене до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Бахчисарайський районний суд АРК протягом десяті днів з дня його проголошення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя: