№ 1-226/10    

      ПОСТАНОВА    

 14 грудня 2010 року суддя Новоайдарського районного суду Луганської області                     Мальченко І.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи, -

                                ВСТАНОВИВ:    

        ОСОБА_1 звернулася до суду за скаргою в порядку ст.27 КПК України, в якій просить порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_2, по факту злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, який згідно зі скаргою, навмисно заподіяв їй  11.09.2010 року тілесні ушкодження внаслідок нанесення двох ударів по грудях, здавлювання шиї та зірвав зі скаржниці золотий ланцюжок.  

У відповідності до положень ст.27 КПК України судом можуть бути порушені лише кримінальні справи про злочини, передбачені ст.ст.125, ч.1 ст.126, 356, ч.1 ст.152 КК України.    

Згідно ст.251 КПК України скарга приватного обвинувачення повинна відповідати вимогам ст.ст.223,224 КПК України.  

           Так, згідно положень вказаних статей в обов’язковому порядку скарга повинна містити  - виклад обставин справи, обґрунтування, достатні відомості про особу, щодо дій якої подано скаргу, докази по справі, наявність обставин, які обтяжують чи пом’якшують покарання, місце складання скарги.  

Зокрема, в описовій частині скарги зазначаються обставини справи як їх вважає встановленими потерпілий: місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, вчиненого обвинуваченим; наводяться докази, якими на думку потерпілого підтверджується обвинувачення. У резолютивній частині наводяться відомості про особу обвинуваченого, коротко викладається суть обвинувачення із зазначенням статті кримінального закону, яка передбачає даний злочин та прохання про порушення кримінальної справи і  притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення цього злочину.    

     У скарзі також вказується чи є речові докази, чи заявляється цивільний позов.   Дані вимоги закону скаржником не виконані.  

Окрім цього, в скарзі відсутні повні та достовірні відомості про особу оскаржуваного (місце народження, заняття, освіта, сімейний стан, наявність утриманців, стан здоров’я, судимості, участь у бойових діях по захисту Батьківщини, наявність державних нагород тощо), які підлягають обов’язковому встановленню та оцінці при постановленні рішення по кримінальній справі в силу ст. 333 КПК України.

Відомості  про особу  обвинуваченого - а саме  рік, місяць, день народження, сімейний стан,  дані  про те, чи притягувався він раніше  до кримінальної відповідальності  в скарзі також  відсутні.  

За таких обставин  суд  позбавлений  можливості  прийняти  рішення  по суті доводів скарги, оскільки порушення  кримінальної справи  у відношенні  конкретної особи на підставі  недостовірних  даних недопустимо.    

Відповідно до ст.251 КПК України суддя, одержавши від потерпілого скаргу з проханням порушити справу, приймає одне з таких рішень:    

1.    залишає скаргу без розгляду, якщо вона не відповідає вимогам, які встановлені щодо обвинувального висновку (статті 223 і 224 КПК України) та повертає її особі, яка подала скаргу;    

2.    за наявності до того підстав відмовляє в порушенні кримінальної справи або надсилає її за належністю прокурору;    

3.    за наявності достатніх даних, які вказують на вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 27 КПК України, порушує кримінальну справу і призначає її до розгляду.    

Враховуючи викладене, скарга приватного обвинувачення                              ОСОБА_1 повинна бути залишена без розгляду та повернута заявнику                           у відповідності до ст. 251 КПК України.  

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 30.05.2008 року «Про практику застосування кримінально-процесуального законодавства при попередньому розгляді кримінальних справ у судах першої інстанції» виклик особи, яка подала скаргу приватного обвинувачення та особи, стосовно якої ставить питання про притягнення до кримінальної відповідальності, на досудовий розгляд скарги приватного обвинувачення законодавством не передбачено, а тому його проведено за відсутності вказаних осіб.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.97,223,224,251 КПК України,    

                             ПОСТАНОВИВ:    

 Скаргу ОСОБА_1 в порядку приватного обвинувачення про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст. 125 ч. 1 КК України залишити без розгляду та повернути скаржнику роз’яснивши, що він, усунувши зазначені в постанові недоліки, вправі  звернутися до суду з повторною скаргою в межах строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності.    

 Постанова оскарженню не підлягає.    

         Суддя                                                                                         І.В.Мальченко