Справа №2-189/10  

                     РІШЕННЯ

                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

 16 грудня 2010 року. Червоногвардійський районний суд міста Макіївки у складі головуючого –судді: Кулик Т.Г.

     при секретарі: Оржеховській А.І.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Макіївці цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до Державного підприємства «Макіїввугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта Чайкіно»,  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Червоногвардійському районі міста Макіївки про відшкодування моральної шкоди, -  

                     ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що з він перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта Чайкіно» ДП «Макіїввугілля». Згідно наказу №290к від 07.05.2001 року він був прийнятий на роботу гірничим робочим по ремонту гірничих виїмок 4 розряду, де працює по теперішній час. При виконанні своїх трудових обов’язків він отримав професійне захворювання. По первинному висновку МСЕК від 10.01.2007 року йому було встановлено 40% втрати професійної працездатності, 25% утрати професійної працездатності по трудовій травмі та 3 група інвалідності безстроково.  

Отримавши професійне захворювання йому спричинена моральна шкода, яка виразилась у відчуванні тривалої фізичної болі, стражданнях, емоційних хвилюваннях. Після захворювання вважає себе неповноцінною людиною: не може займатися своїми улюбленими зайняттями, відчуває фізичні недомагання. У зв’язку з захворюванням відчуває почуття незручності, сором’язливості, безпорадності, оскільки не може допомогти близьким людям по господарству. У зв’язку з травмою його працездатність знизилась, тому моральну шкоду оцінює у 18 000 гривень.  

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 18 000 гривень, оскільки професійним захворюванням, яке спричинило втрату працездатності, трудовою травмою та третьою групою інвалідності, йому була спричинена значна моральна шкода.  

Представник відповідача - ДП «Макіїввугілля» ВП «Шахта Чайкіно»  у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував та пояснив, що позовні вимоги необґрунтовані та не можуть бути розглянуті  судом у зв’язку з закінченням строку позовної давності. З 01.03.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Зобов’язання по нарахуванню та виплаті відшкодування шкоди, у тому числі й виплата моральної шкоди, покладені на фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Позивач мав право на відшкодування моральної шкоди у січні 2007 року, у відповідності до ст.34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», однак своїм правом не скористався. Вважає необґрунтованою посилання позивача на ст.1168 ЦК України, оскільки норми цивільного права не можуть розповсюджуватися на цивільно-правові відносини й не можуть перетинатися з трудовими правовідносинами, тому у задоволенні позову просив відмовити.  

Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Червоногвардійському районі міста Макіївки у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що з матеріалів справи вбачається, що при проходженні МСЕК потерпілому не було визначено факт спричинення морального страждання, а саме на МСЕК покладено обов’язок по визначенню факту спричинення морального страждання. Відповідно до ст.137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди, повинно бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань позивач визначав розмір шкоди та якими доказами це підтверджується. З урахуванням роз’яснень, що моральною шкодою є втрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань, з’ясовано, що ніяких доказів, які могли б підтвердити факт спричинення моральної шкоди, позивачем не надано, тому у задоволенні позову просив відмовити.  

Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.  

З наданих до суду доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВП «Шахта Чайкіно» ДП «Макіїввугілля». Згідно наказу №290к від 07.05.2001 року він був прийнятий на роботу гірничим робочим по ремонту гірничих виїмок 4 розряду, де працює по теперішній час, що підтверджується копією трудової книжки. Згідно довідки МСЕК, серії НОМЕР_1 от 10.01.2007 року, по первинному висновку ОСОБА_1 було встановлено 40% втрати професійної працездатності, 25% утрати професійної працездатності по трудовій травмі, за сукупністю 65% та 3 група інвалідності безстроково.  

Суд не може погодитись з посиланням представника відповідача на Закон України №717 від 23.02.2007 року «Про внесення змін до Закону України про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», яким було виключено дію положень статей Закону, що регламентували порядок відшкодування потерпілим на виробництві сум моральної шкоди, оскільки він набрав чинності з 20 березня 2007 року, а 40% втрати професійної працездатності, 25% утрати професійної працездатності по трудовій травмі, за сукупністю 65% та 3 група інвалідності безстроково ОСОБА_1  були встановлені згідно Довідки МСЕК серії НОМЕР_1 от 10.01.2007 року.  

На час встановлення Позивачу 40% втрати професійної працездатності, 25% утрати професійної працездатності по трудовій травмі, за сукупністю 65% та 3 група інвалідності безстроково  діяли інші норми Закону, тому моральна шкода Позивачу повинна бути відшкодована  підприємством, на якому працював ОСОБА_1    

Згідно зі ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.  

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст.1167 ЦК України.

Але посилання Позивача на ст.1168 ЦК України при відшкодуванні моральної шкоди отриманої внаслідок виробничої травми є необґрунтованими, оскільки норми цивільного права не можуть розповсюджуватися на цивільно-правові відносини й не можуть перетинатися з трудовими правовідносинами, а ОСОБА_1 вимагає відшкодування моральної шкоди отриманої в наслідок виробничої травми, при цьому посилається на ст.237-1 КЗпП України, ст.ст.1167, 1168 ЦК України. Дані норми встановлюють різні підстави для виникнення відшкодування шкоди, не можуть бути застосовані у випадку відшкодування моральної шкоди за 25% утрати професійної працездатності по трудовій травмі.  

З урахуванням вказаних норм закону, суд вважає, що моральна шкода Позивачу за спричинення  40% втрати професійної працездатності повинна бути відшкодована ДП «Макіїввугілля» ВП «Шахта Чайкіно».    

В п.4.1 рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004 року №1-9/2004 року зазначено, що ушкодження здоров’я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов’язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні і фізичні страждання.

Факт заподіяння шкоди здоров’ю Позивачу підтверджений висновком МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, поясненнями Представника позивача, медичними документами.  

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що 40% втрати професійної працездатності  Позивачу завданий фізичний біль, він не може вести звичайний спосіб життя, потребує постійного лікування, що призвело до порушення його нормальних життєвих зв’язків, вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, враховуючи відсоток втрати працездатності, тому суд  частково стягує суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 12 000 гривень.  

На підставі ст.ст.28, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування він нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст.173, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.60, 212-215 ЦПК України, суд,-  

                     ВИРІШИВ:

 Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Макіїввугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта Чайкіно»,  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Червоногвардійському районі міста Макіївки про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.  

Стягнути з  Державного підприємства «Макіїввугілля» Відокремленого підрозділу «Шахта Чайкіно»  на користь ОСОБА_1  суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) гривень.  

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя: