Справа № 2-3043/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И  

  24 грудня 2010 року Микитівський районний суд м. Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Каліуш О.В., при секретарі Федорченко О.О., за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Ц-Міський ВДВС Горлівського міського управління юстиції про стягнення аліментів,  

  В С Т А Н О В И В:  

  Звернувшись до суду з позовом та уточнивши заявлені позовні вимоги, ОСОБА_1 просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на дитину ОСОБА_3 згідно виконавчого листа № А за період з 01.10.2006 року до 01.08.2010 року у розмірі 19041,24 грн., що нарахована згідно повідомлень Управління Статистики м. Горлівки про середньомісячну заробітну плату за період з 01 жовтня 2006 року до 01 серпня 2010 року, з підстав, передбачених ч.4 ст. 195 СК України, посилаючись на те, що рішенням Микитівського районного суду м. Горлівки від 24 липня 1997 року з відповідача на її користь повинні утримуватися аліменти на сина у розмірі ј частини від всіх видів його доходу.  

Відповідач надає державному виконавцю для стягнення аліментів довідку з козацького товариства «Казацький полк імені 500 річчя Кальміуської Паланки» про доход – винагороду за трудовими угодами, яка за місяць складає (на теперішній час) 550 грн. З цієї суми державний виконавець нараховує аліменти 137,50 грн. Більше ніякої інформації про інші свої доходи відповідач не надає.  

Трудова угода, що укладена між ОСОБА_2 та товариством «Казацький полк імені 500 річчі Кальміуської Паланки), не є трудовим договором, вона регулюється цивільним законодавством України, а не трудовим і вказує на непостійний характер роботи (п.6.5 угоди).  

А довідка з козацького товариства вказує на додатковий дохід відповідача, який від отримує за надання послуг.  

Оскільки відповідач приховує основний дохід і наполягає, що він не працює, а тільки іноді надає послуги козацькому товариству, то аліменти потрібно стягувати як з непрацюючого у розмірі ј частини від середньомісячної заробітної плати по регіону, та у розмірі ј частини від додаткового доходу за надані послуги козацькому товариству, згідно виконавчого листа (від всіх видів доходу).  

Аліменти у розмірі ј від винагороди за надані послуги – утримуються.  

А сума аліментів з середньомісячної заробітної плати за період з 01.10.2006 року до 01.08.2010 року не стягувалась.  

Сума для стягнення складає 18492,74 грн., яка розрахована згідно з повідомленням Управління Статистики у м. Горлівці про середньомісячну заробітну плату по м. Горлівці.  

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала повністю з тих же підстав, додавши, що трудові угоди та довідки про заробіток відповідача є недійсними, оскільки «Казацький полк імені 500 річчя Кальміуської Паланки» за своєю юридичної адресою не знаходиться та фактично припинив своє існування у 2006 році, тому відповідач є непрацюючим та повинен сплачувати аліменти виходячи із середньої заробітної плати працівника для м. Горлівки. Просила позов задовольнити у повному обсязі.  

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що він працює водієм в «Козацькому полку ім. 500 річчя Кальміуської паланки» та з його заробітку постійно утримуються аліменти з грудня 2006 року. Іншого доходу він не отримує. Державним виконавцем була визначена заборгованість по аліментах станом на 30 квітня 2010 року у розмірі 2889,73 грн. з якою він погоджується та зобов’язується її сплатити. Просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі.  

Представник третьої особи Ц-Міського ВДВС ГМУЮ за довіреністю Кравцова Т.М. у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_1, пояснивши, що виконавчий лист № А-114 від 24.07.1997 року про стягнення аліментів з відповідача надійшов до Ц-Міського ВДВС ГМУЮ 22 листопада 2006 року з заборгованістю по аліментах з 01 жовтня 2006 року. В цей же день було відкрито виконавче провадження та копії відповідної постанови надіслані сторонам. Розпорядженням державного виконавця від 21 грудня 2006 року виконавчий лист А-114 від 24 липня 1997 року було скеровано до бухгалтерії «Казацький полк імені 500 річчя Кальміуської Паланки», де працює відповідач, для виконання. 23 червня 2010 року державним виконавцем було видане розпорядження (замість попереднього) та визначена заборгованість ОСОБА_2 по аліментах станом на 30.04.2010 року у розмірі 2889,73 грн. Дана заборгованість визначена на підставі ст. 182 СК України, згідно якої мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Сторони виконавчого провадження були ознайомлені з даним розрахунком. Оскільки відповідач працює за трудовими угодами у «Казацькому полку імені 500 річчя Кальміуської Паланки» та отримує там прибуток, підстав для нарахування заборгованості по аліментах, виходячи із середньої заробітної плати для м. Горлівки не має.  

Дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вивчивши матеріали виконавчого провадження, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.  

Судом встановлено, що постановою судді Микитівського районного суду м. Горлівки від 24 липня 1997 року з ОСОБА_2В стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину сину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 по ј з усіх видів заробітку (доходу), починаючи з 17 липня 1997 року, щомісячно, до повноліття.  

На підставі даної постанови, 24 липня 1997 року судом видано виконавчий лист № А-114/1997, який скеровано на примусове виконання до органів державної виконавчої служби.  

У період з 01 жовтня 2006 року до 01 серпня 2010 року відповідач виконував роботу водія у козацькому товаристві «Казацький полк імені 500 річчя Кальміуської Паланки» за трудовими угодами від 01.10.2006 року, 01.10.2007 року, 01.10.2008 року, 01.10.2008 року, 01.10.2009 року та отримував  винагороду: у 2006 році по 400 грн. щомісячно; у 2007 році по 500 грн. щомісячно; у 2008 році по 550 грн. щомісячно; у 2009 році та у період з 01.01.2010 року по 01.08.2010 року по 550 грн. щомісячно.  

З отримуваної відповідачем винагороди, за розпорядженням державного виконавця ВДВС Ц-Міського управління юстиції від 21 грудня 2006 року, утримувались аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ј частини доходу.  

23 червня 2010 року державним виконавцем ВДВС Ц-Міського управління юстиції м. Горлівки видане розпорядження (замість попереднього), яким пропонується з усіх видів заробітку (доходу), що належить до виплати відповідачу, після відрахування податків проводити утримання у розмірі Ѕ частини, заборгованість по аліментах станом на 30 квітня 2010 року складає 2889,73 грн., після погашення заборгованості стягнення проводити згідно до виконавчого листа, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.  

Заборгованість по аліментах у розмірі 2889,73 грн. розрахована державним виконавцем за період з 2006 року по 30.04.2010 року на підставі ч.2 ст. 182 СК України, якою визначений мінімальний розмір аліментів на одну дитину (30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку) та на підставі п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства на стягнення аліментів», яким передбачено, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення.  

Суд не приймає до уваги доводи позивача про необхідність застосування положень ст. 195 СК України щодо обчислення заборгованості по аліментах, виходячи із середньої заробітної плати працівника для м. Горлівки, з наступних підстав.  

По – перше,  вказаний порядок розрахунку заборгованості по аліментах застосовується лише до періоду часу, протягом якого не проводились стягнення. В даному випадку,  у період з 01 жовтня 2006 року по 01 серпня 2010 року з відповідача утримувались аліменти у розмірі ј частини доходу, який він отримував за трудовими угодами.  

По-друге, доходом є грошові кошти або матеріальні цінності, отримані фізичною особою внаслідок будь-якої діяльності. Тобто поняття дохід є ширшим від поняття заробітна плата, а тому наявність у відповідача у період з 01 жовтня 2006 року по 01 серпня 2010 року доходу від виконання роботи за трудовими угодами та утримання з цього доходу у зазначений період часу аліментів не може бути підставою для застосування вимог ч.3 ст. 195 СК України та розрахунку заборгованості по аліментах, виходячи із середньої заробітної плати кваліфікованого працівника для даної місцевості.  

Крім того, порядок розрахунку та розмір заборгованості по аліментах, визначений державним виконавцем станом на 30 квітня 2010 року у сумі 2889,73 грн., на думку суду є вірним, та не оскаржений позивачем у встановленому законом порядку.  

    За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.  

Керуючись ст.ст. 209, 214-215  ЦПК України, суд  

  В И Р І Ш И В:  

  У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах – відмовити повністю.  

Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням – 29 грудня 2010 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

Суддя:                                                                                                                        О.В. Каліуш