Справа № 2а-836 2010 р.
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
м. Вугледар 1 0 грудня 2010 року
Вугледарський міський суд Донецької області - місцевий адміністративний суд, в складі: головуючої судді Биліни Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледар, Донецької області про поновлення строку звернення до суду, визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Вугледар, Донецької області, в якому просить стягнути з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни».
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що має статус дитини війни і у відповідності до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» отримувана ним пенсія повинна бути збільшена на 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач вважає, що відповідач в своїй діяльності не керувався рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, якими визнано неконституційними положення законів, що звужують права громадян, не виплатив йому доплату до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 22.05.2008 року по 30.11.2010 року. Позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними, стягнути недоотриману доплату до пенсії, продовжити її виплату на майбутнє та поновити пропущений строк для звернення до суду.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву з проханням розглянути позов у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, суду надана заява з проханням розглянути справу у відсутності представника Управління ПФУ в м.Вугледар та заперечення згідно яких позов не визнано в повному обсязі, так як фінансове забезпечення державних соціальних гарантій у відповідності до ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено за рахунок коштів державного бюджету України, однак Законами України "Про Державний бюджет України" доплата до пенсії дітям війни в зазначеному позивачем розмірі не передбачена, тому навіть після прийняття рішень Конституційним судом України доплата не може бути виплачена позивачу, так як страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету і не можуть використовуватися на цілі не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Суд, дослідивши наявні в справі докази, обґрунтування та заперечення позовних вимог прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог на підставі наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні АБ № НОМЕР_1.
(а.с.5)
Позивач звертався до відповідача з питання перерахунку пенсії та отримання доплати у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, однак отримав відмову. (а.с. 6, 7-8)
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (в редакції до 28.12.2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року №107-ІV(п.41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України») внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ст.6 викладена в наступній редакції «Дітям війни (крім тих на кого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008року визнано такими, що не відповідає Конституції України п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до принципу дії нормативно – правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті, що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність, однак на підставі рішення Конституційного Суду України №10 – рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в наслідок чого відновлена стара редакція закону.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10грн., з 01 липня – 48,20грн., з 01 жовтня – 49,80 грн. Відповідно до зазначеної постанови, а не Закону підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду, в наслідок чого є наявні правові підстави для визнання протиправними дії управління ПФУ в м.Вугледарі в порушенні права на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Тобто, після прийняття рішення Конституційним Судом України, відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивачу та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом.
Статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01 квітня 481 грн., з 01 липня 482 грн., з 01 жовтня 498 грн.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач повинен дорахувати позивачу 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Що стосується виплат з 01.01.2009 року по 30.11.2010 року, то відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( у редакції від 18.11.2004 року чинній у 2009, 2010 роках) дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Доводи відповідача про відсутність порядку перерахунку та виплати зазначеного підвищення пенсії та відсутності відповідного фінансування не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, так як саме на органи Пенсійного фонду України покладено обов'язок перерахування та виплати пенсії з відповідними підвищенням.
Посилання відповідача на ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», та на ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», суд не може прийняти до уваги, так як Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат у 2009 році та 2010 році, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названі норми передбачають встановлення в абсолютних сумах розміри лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно їх дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни», залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
В частині позовних вимог про зобов’язання відповідача і на майбутнє нараховувати та виплачувати доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, суд вважає необхідним відмовити, так як об’єктом судового захисту є порушені права, свободи чи інтереси особи, а на момент вирішення спору зазначене порушення відсутнє. Зазначені вимоги не відповідають змісту законодавства. Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
Згідно п.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати державного мита.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України передбачено шестимісячний термін для звернення до суду за захистом порушених прав, однак, з огляду на похилий вік позивача, хворобливий стан здоров’я, скрутний матеріальний стан, суд вважає доцільним поновити пропущений строк звернення до суду, як пропущений з поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 3, ч. 2 ст. 19, ч. 3, ст. 51 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, Закону України “Про державний бюджет України на 2008-2010 роки” ст. ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94, 104, 159, 160, 163 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледар, Донецької області – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледар, Донецької області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вугледар, Донецької області нарахувати ОСОБА_1 доплату до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2010 року.
Поновити строк звернення до суду, як пропущений з поважних причин.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни на майбутнє з вище наведених обставин.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана в Апеляційний адміністративний суд через місцевий адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а суб’єктом владних повноважень який не приймав участі у справі в десяти денний строк з дня закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання повідомлення про можливість отримання копії постанови.
Суддя Вугледарського
міського суду Т.І.Биліна