Справа № 2-а-9330-2010
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 грудня 2010 р. Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Гусинського М.О.,
при секретарі Моїсеєвої О.І.,
розглянув в залі суду в місті Слов’янську в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську про визнання дій УПФУ в м. Слов’янську незаконними, зобов’язати УПФУ в м. Слов’янську здійснити перерахунок пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю за період з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року, -
В С Т А Н О В И В:
29.11.2010р. до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янську про визнання дії Управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську відносно відмови йому у перерахуванні пенсії за інвалідністю 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року протиправними та зобов’язання Управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську здійснити йому перерахунок державної пенсії з розрахунку не менше, ніж 6 мінімальних пенсій за віком - прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року з проведенням доплати недоотриманних сум, посилаючись на те, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, інвалідом війни ІІІ групи, інвалідність пов’язана з виконанням службових обов’язків по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з чим він має право на отримання основної та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ, але отримує як основну, так і додаткову пенсію в значно меншому розмірі, ніж передбачено законодавством. Він 11.10.2010 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, але йому було відмовлено.
Вважає, що за січень 2005 року – жовтень 2006 року він недоотримав 37170,66 грн. пенсі.
Вважає, що нарахування та виплата йому пенсії здійснюється відповідачем по справі - Управлінням Пенсійного фонду України у м. Слов’янську у багато меншому розмірі, так, як відповідач керується не законами, а підзаконними актами.
Просить суд визнати дії Управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську відносно відмови йому у перерахуванні пенсії за інвалідністю ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи за період з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року протиправними та зобов’язати Управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську здійснити йому перерахунок державної пенсії з розрахунку не менше, ніж 6 мінімальних пенсій за віком - прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком - прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року з проведенням доплати недоотриманних сум.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, в якій на задоволенні позовних вимог наполягав..
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янську до суду не з’явився, але від заступника начальник УПФУ у м. Слов’янську надійшли письмові заперечення проти позову, в яких представник відповідача позовні вимоги не визнав, письмово пояснив, що УПФУ в м. Слов’янську вважає, що позивач ОСОБА_1 пропустив строк позовної давності і відповідно до ст. 100 КАС України його вимоги повинні бути залишені без розгляду, так, як у 2009 році судом були розглянуті вимоги ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за 2007-2008 роки, тому про порушення свого права позивач дізнався ще в 2009 році і невідомо з яких причин не звернувся до суду за захистом своїх прав.
Суд, дослідивши докази по справі вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню за наступних підстав:
Позивач ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, є інвалідом ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (а.с. 9,10).
Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції, яка діяла до внесення змін, які Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10/рп/2008 у справі № 1-28/2008 визнані неконституційними) передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно до ст. 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (в редакції, яка діяла до внесення змін, які Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10/рп/2008 у справі № 1-28/2008 визнані неконституційними), особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах: інвалідам ІІІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Виплата пенсій для інвалідів ІІІ групі інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, в меншому, ніж 6 мінімальних пенсій за віком також була визнана неконституційною Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.
ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи, його інвалідність має зв’язок з Чорнобильською катастрофою.
Згідно відомостей Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янську протягом з 01.01.2005 р. по 31.10.2006 р. ОСОБА_1 отримував пенсію в розмірі від 295,51 грн. до 899,83 грн. щомісячно. (а.с. 6).
Розмір мінімальної пенсії за віком відповідно до чинного законодавства України складав:
З 01.01.2005 року по 01.12.2005 р. – 332 грн. 00 коп., з 01.01.2006 р. по 01.04.2006 р. – 350 грн. 00 коп., з 01.04.2006 року по 31.10.2006 р. – 359 грн. 00 коп.
Таким чином, розмір пенсії із урахуванням доплат, який за зазначені періоди виплачувався ОСОБА_1 дійсно є значно меншим, ніж 6 розмірів мінімальної пенсії за віком.
ОСОБА_1 як основна, так і додаткова пенсія виплачується у зв’язку із наявністю у нього інвалідності ІІІ групи, визнаною пов’язаною з Чорнобильською катастрофою, що є пошкодженням здоров’я, відповідно до чого суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин позовної давності.
Відповідно до ст. 138 КАС України, факти, що входять до предмету доказування – це обставини, якими обгрунтовуються позовні вимоги чи заперечення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні рішення у справі.
Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Однак, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб?єкта власних повноважень встановлена презумція його вини. Презумція вини покладає на суб?єкта владних повноважень обов?язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Обов’язок суб’єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення в суді посилює його відповідальність при прийнятті рішень, вчиненні інших дій чи допущенні бездіяльності. Але з презумції вини суб?єкта владних повноважень не випливає його автоматичний програш у справі, якщо він жодним чином не відреагував на позов або просто його не визнав.
Презумція вини не є абсолютною і не може, як у судовому процесі прецедентної системи права, де відсутність заперечення позову та нез’явлення відповідача у судове засідання розцінюватися судом як визнання позову і тягнути за собою задоволення позову.
Отже, застосування принципу презумції винуватості суб’єкта владних повноважень не обумовлює його автоматичного програшного становища у справі. Невиконання обов?язку відповідача довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, не звільняє суд від обов?язку ухвалити справедливе рішення.
Розглядаючи справу, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенні, так, як Закони України, постанови та інші нормативні акті не мають зворотної дії; рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10/рп/2008 також не мають зворотної дії і на правовідносини між сторонами по справі, які діяли у 2005-2006 роках не поширюються.
Зміни до ст. 67 України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» стосовно підвищення розмірів пенсії щодо осіб, яки постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та втратили працездатність, у разі збільшення прожиткового мінімуму були внесені Законом України № 231- IV від 05.10.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який набув чинність 31.10.2006 року, і на правовідносини, які діяли раніше, також не поширюються.
З 31.10.2006 року ОСОБА_1 отримує пенсію у відповідності до ст. 67 України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зазначена обставина визнається сторонами по справі.
Крім того 12.03.2009р. ОСОБА_1 звертався до Слов’янського міськрайонного суду з аналогічними позовними вимогами, але за більш пізній період – за період з 01.11.2006 року по 31.12.2007 року та з 01.06.2008 року по 31.08.2008 року, постановою Слов’янського міськрайонного суду від 1 червня 2009 р. вимоги ОСОБА_1 були задоволені.
За таких умов суд приходить до висновку про те, що позивачеві ОСОБА_1 ще у березні 2009 року було відомо про порушення його прав, що позивач ОСОБА_1 дійсно пропустив строк позовної давності, передбачений ст. 99 КАС України.
Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про необхідність залишення позовних вимог ОСОБА_1 без задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст. 95 Конституції України, ст. ст. 2- 5, 17, 71, 88, 99, 100, 158-163 КАС України, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст.ст. 48, 50, 54, 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Слов’янську про визнання дій УПФУ в м. Слов’янську незаконними, зобов’язати УПФУ в м. Слов’янську здійснити перерахунок пенсії та додаткової пенсії за шкоду, завдану здоров’ю за період з 01.01.2005 року по 31.10.2006 року залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через Слов’янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.
Суддя Слов’янського міськрайонного суду М. О. Гусинський