Справа № 2 -3634 \2010
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
23.12.2010 року Калінінській районний суд міста Донецька Донецької області в складі:
головуючої судді - М.М. Федорчук
при секретарі - О.М. Ніколаєвой
за участю представника позивача
за участю відповідача.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Донецька цивільну справу за позовом ККП « Донецькмісмьктепломережа» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання , суд –
ВСТАНОВИВ:
12.07. 2010 року позивач ККП « Донецькмісмьктепломережа» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача за надані послуги з теплопостачання заборгованість у розмірі 6725,42 грн., яка утворилася за період з 01.07.2006 року по 31.05.2010 рік, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач є наймачем квартири АДРЕСА_1, опалювальна площа якої складає 52,2 кв.м., але останній на протязі всього часу проживання у квартирі , користуючись послугами ККП «Донецькмісмьктепломережа», плату за отримані послуги не здійснює несвоєчасно та не в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, дала пояснення аналогічного тексту , викладеного в позовній заяві та додаткового пояснила, зо за вказаний у позовній заяві нараховано : з гарячого теплопостачання 1769, 80 грн.., з опалення 6462, 12 грн., а разом 82241, 92 грн., з яких відповідачем сплачено з 01.07.2006 року по 01.06.2010 рік - 382 грн. Управління праці та соціального захисту населення у Калінінському районі м. Донецька здійснювало нарахування субсидії , призначеної відповідачу у лютому 2007 року - 114,68 гр., 344, 04 грн.- за період з 01.11.2006 року по 01.02.2007 рік, у квітні 2007 року - 131,74 грн;. у березні 2007 року – 148, 80 грн. за 2 місяці, у травні 2007 року – 131, 74 грн.; у червні 2007 року – 131, 73 грн.;. у липні 2007 року - 131,74 грн., таким чином відповідачу видано субсидій у сумі 1134, 48 грн. В період з 01.07.2006 року по 01.06.2010 рік на особистий рахунок споживача надійшло – 1516, 48 грн. Таким чином заборгованість складає – 6725, 42 грн. Відповідач 28.08.2007 року уклав з ККП «Донецькмісмьктепломережа» договір про реструктуризацію заборгованості , що утворилася з 01.07. 2005 року по серпень 2007 рік у сумі 1367,91 грн. і зобов’язався своєчасно погашати борг згідно з умовами Договору а також сплачувати поточні платежі, чим було перервано позовну давність.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що він є пенсіонер, отримує мінімальний розмір пенсії, інших доходів не має, сплачувати послуги не може за відсутності матеріальних коштів, а відповідні органи місцевого самоврядування на його звернення, у оформленні субсидії на щомісячну сплату комунальних послуг у тому числі з послуг теплопостачання, йому відмовили. Крім того він просить суд у разі стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання застосувати трирічний строк позовної давності для звернення позивача з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з теплопостачання.
Розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, заслухавши пояснення представника позивача, відповідачки ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи доказів та документів.
Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін, які беруть участь у розгляді справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст.. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до положень ст.. 263 ЦК України перебіг позовної давності зупиняється, якщо пред’явленню позову перешкоджала або невідворотна за даних умов подія ( непереборна сила); у разі відстрочення виконання зобов’язання( мараторій) на підставах встановлених законом; у разі зупинення дії закону або іншого нормативно - правового акту , який регулює відповідні відносини; якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан; у разі виникнення обставин , встановлених частиною першою цієї статті перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин.
Відповідно до ст. 264 ЦК України а перебіг строку позовної давності переривається зокрема вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов’язку . Після переривання перебіг строку позовної давності починається заново.
Відповідно до ст. 67 Житлового Кодексу України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електричну, теплову енергію і інші послуги) проводиться окрім квартирної платні за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до вимог ст.. ст.. 67, 68, 156, 162 Житлового Кодексу України, ст. 815 Цивільного Кодексу України, плата за комунальні послуги ( водопостачання, газ, електричну та теплову енергію) проводиться , крім квартирної плати, по затвердженим у встановленому порядку тарифам щомісячно з наймача (власника) квартири (житлового приміщення) та членів його родини, які несуть рівні обов’язки з останніми.
Згідно ст..509 ч.3 ст. 510 ЦК України, - зобов’язання виникають з підстав, передбачених ст.. 11 ЦК України ( в тому числі і з юридичних фактів). Зобов’язання – є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони( кредитора) певні дії ( передати майно, сплатити гроші , тощо). Якщо кожна із сторін у зобов’язанні має одночасно і права і обов’язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов’язана вчинити на користь другої сторони і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Відповідно до п. 33 Правил надання населенню послуг з водо-теплопостачання і водовідведенню, затверджених постановою КМУ №2246 від 30.12.1997 р. плата за послуги, що надаються, вноситься щомісячно (не пізніше за 10 число наступного за розрахунковим місяцем) відповідно до норм і встановленими тарифами. Як передбачено п. 10 вказаних Правил плата за надані послуги вноситься щомісячно по нормах і тарифах, встановлених обласними державними адміністраціями з розрахунку вартості за один квадратний метр житла і одного проживаючого в житловому приміщенні.
У відповідності з ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Згідно ст.20 п.5 ч.3 Закону України « Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-1У , споживач зобов’язаний оплачувати житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором чи законом.
Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Оплата вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Судом встановлено, що відповідач є наймачем квартири АДРЕСА_1 ( а.с. 3) в якій проживає та зареєстрований з 01.02.89 року.
З обставин справи вбачається, що хоча між сторонами по справі не укладено письмового договору на оплату комунальних послуг, проте позивач фактично їх надає , а відповідач здійснює їх оплату в неповному розмірі.( а.с. 4 )
Нарахування по опаленню квартири здійснюються відповідно Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р. - з розрахунку за 1 кв. м. опалювальної площі квартири.
Опалювальна площа квартири відповідача складає 52,20 кв. м.
Згідно особового рахунку відповідачу надаються послуги з теплопостачання та нараховується щомісячно, відповідно до затверджених рішенням Донецької державної адміністрації, норм та тарифів, відповідна оплата за надання послуг.
Тарифи за спірний період на теплову електроенергію були встановлені на підставі рішень Донецької міської ради № 20/1 від 24.06.2005 року , № 4/2 від 11.09.2006 р, № 23\19 від 19.09.2008 року № 40/7 від 12.12.2009 року.
Також судом встановлено, що позивач забезпечував зазначений будинок в якому розташована квартира відповідача тепловою енергією , контролюючи при цьому якість наданих послуг , при цьому письмовій договір між позивачем та відповідачкою про надання послуг не укладався, що не суперечить вимогам ст. 639 ЦК України, так як між сторонами фактично існують договірні правовідносини, які регулюються Правилами надання населенню послуг теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 30.12.1997 року та Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року.
Будь яких зауважень або скарг про ненадання позивачем послуг з теплопостачання та водовідведення або надання неякісних цих послуг з боку відповідача за спірний період до позивача не надходило, та такі звернення суду не надані.
Згідно розрахунку , наданого позивачем за період з 01.07.2006 року відповідачу ОСОБА_1, проводилося нарахування щомісячної оплати за надані послуги з теплопостачання та водовідведення на 52,20 кв.м. опалювальної площі ( а.с. 4). Але сплата щомісячних платежів у цьому розрахунку починаючи з 01.07.2006 року позивачем зарахована починаючи з 01.02.2007 року щомісячно при нарахуванні за лютий 2007 ріку у розмірі 166,40 грн - 456, 72 грн. ., за березень 2007 рік у розмірі 166, 40 грн - 356, 80грн., за квітень 2007 рік у розмірі 166, 40 грн. – 131, 74 грн. за травень 2007 рік у розмірі 166, 40 грн. – 131,74 грн.;за червень2007рік у розмірі 166,33 грн. – 131, 73 грн.; за липень 2007 рік у розмірі 166,40 грн.-305,74 грн.
Позивачем надано Договір від № 52 від 23.08.2007 року про реструктуризацію заборгованості за житлово - комунальні послуги , який укладений між позивачем та відповідачем за яким сторонами визначено а відповідачем визнано наявність заборгованості за надання послуг , яка утворилася станом на 01.12.2006 рік у розмірі 1367, 91 грн. Однак у позовній заяві будь яких обґрунтувань про наявність такого Договору не викладено, не зазначено в позовних вимогах з якого конкретно часу та з яких щомісячних сум несплати послуг наданих позивачем , сторонами визначено цей розмір заборгованості. Крім того як встановлено з пояснень сторін в судовому засіданні, після підписання вказаного Договору , відповідач не сплачував щомісячно визначені в Договорі суми для погашення заборгованості та продовжував не сплачувати щомісячно нараховані позивачем суми оплати за надані послуги з теплопостачання починаючи з 01.01.2007 року , а тому позивач знав з 01.02.2007 року про порушене його право на отримання оплати за надані послуги з теплопостачання, однак до суду за захистом свого порушеного відповідачем права звернувся поза межами трирічного строку позовної давності тільки 12.07.2010 року.
Відповідно до положень ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення рішення. Якщо суд визнає поважними причини пропущення строку позовної давності , порушене право підлягає захисту.
Суд вважає, що розмір заборгованості на користь позивача підлягає стягненню в межах трирічного строку позовної давності а саме починаючи з 01. 06.2007 року по 31.05.2010 року , розмір при цьому заборгованості за надані послуги з теплопостачання за вказаний період складає .( нарахована за вказаний період 6668,70 грн, - сплачено 437, 48 грн ) – 6231,22 грн.
Будь яких поважних причин пропуску позивачем строку позовної давності , для стягнення заборгованості за надані відповідачу послуги з теплопостачання поза межами трирічного строку позовної давності , судом не встановлено.
Доводи відповідача про те, що він не сплачує позивачу плату за надані йому послуги з теплопостачання за відсутності грошових коштів та у зв’язку з відмовою Управлінням праці та соціальних питань Донецької міської ради оформлення йому житлової субсидії відповідно до Постанови КМ України № 848 від 21.10.1995 року « Про надання населенню житлових субсидій», судом не приймаються, оскільки на позивача законодавством не покладено зобов’язань щодо звільнення від оплати споживачів за надані споживачам послуги з теплопостачання у зв’язку з відсутністю грошових коштів у споживача або відмови споживачу відповідних органів місцевого самоуправління в оформлені споживачам житлових субсидій.
Згідно ст. 81 ЦПК України, позивачем при подачі позову сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30 гривень, які при задоволенні позову повинні бути стягнені на користь позивача з відповідачки, так як у добровільному порядку, до винесення рішення, заборгованість за користування послугами з опалення, не сплачена.
Рішенням Донецької міської ради № 40\7 від 23.12.2009 року позивач звільнений від сплати державного мита при подачі позову про стягнення заборгованості за комунальні послуги, а тому при подачі позову, такі витрати позивачем не понесені. Суд враховуючи матеріальне становище відповідача приходить до висновку про звільнення його від сплати судового збору у прибуток держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88,212, 213, 214, 215 ЦПК України ст.ст. .256, 257, 261,263-264 , 267 525, 526, 815, 816 ЦК України, ст.ст. 64,67 ЖК України,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги КПП «Донецькміськтепломережа» до ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь КПП «Донецькміськтепломережа» заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.06.2007 року по 31.05.2010 рік у розмірі – 6231,22 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 6261, 22 грн.,
ОСОБА_1 від сплати судового збору у прибуток держави у розмірі 51 грн. - звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецькій області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги
Суддя: