Справа №2-а-459/10  

ПОСТАНОВА  

Іменем України  

23 грудня 2010 року                                         м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:  

головуючого – судді Стадника І.М.,

при секретарі Барановій О.М.,

з участю: позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС роти ДПС ОДДЗ міста Житомир УДАІ УМВС України у Житомирській області Ігнатчука Юрія Івановича  про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -  

 ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в районний суд з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 17.11.2010 року інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ міста Житомир УДАІ УМВС України у Житомирській області Ігнатчуком Ю.І. винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КпАП України. З даною постановою він не згоден, так як не перевищував встановлену швидкість, а рухався зі швидкістю 60 км/год., як того вимагав дорожній знак.  

В судовому засіданні позивач позов підтримав на умовах, викладених у позовній заяві та просив задовольнити. Пояснив, що тієї ночі їхав дорогою з м. Київ, через м. Житомир і оскільки був сильний туман, їхав повільно. Крім того, в'їхав в населений пункт, позначений відповідним знаком і відповідно знизив швидкість руху. Побачив, як з протилежної сторони дорогу переходить працівник міліції, зупинив його жезлом і повідомив, що його швидкість склала 83 км/год. Інспектор на дорозі перебував сам, без будь-яких свідків, покази приладу йому не пред'явив.

Відповідач – суб’єкт владних повноважень, повідомлений у встановленому порядку про дату, час і місце судового засідання в справі, про що свідчать розписки, які є в матеріалах справи, до суду не з’явився, не надав на вимогу суду наявні у нього документи та матеріали, які могли б бути використані як докази у справі та не повідомив причини їх ненадання, а тому суд відповідно до ч. 6 ст. 71, ч. 4 ст. 128 КАС України вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.  

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі та оцінивши зазначені докази в їх сукупності та взаємозв’язку суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 листопада 2010 року інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ міста Житомир УДАІ УМВС України у Житомирській області Ігнатчуком Ю.І.  складено протокол про адміністративне правопорушення серії АМ1 №131447 щодо ОСОБА_1, який о 02.33 год. на 28 км автодороги Житомир-Могилів-Подільський керуючи автомобілем «Фольксваген-Гольф», державний номер НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 5.45 с. Рея, рухався зі швидкістю 83 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 23 км/год. – п. 12.4 Правил дорожнього руху України, а також зазначено, що фіксація порушення відбулася за допомогою приладу «Беркут».

Після складення протоколу інспектор ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир УДАІ УМВС України у Житомирській області Ігнатчук Ю.І. виніс постанову АМ №114413, згідно з якою наклав на ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КпАП України адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.  

Згідно з ст. 7, 280 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 122 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі від п’ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно з ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Свідки правопорушення чи інші докази його вчинення не зазначені, а сам ОСОБА_1 в протоколі пояснив, що він правил дорожнього руху не порушував.

Згідно з ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб’єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.  

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На пропозицію суду відповідні докази суб’єктом владних повноважень надані не були, зокрема суду не надано матеріалів, які б підтверджували дійсну швидкість руху автомобіля ОСОБА_1, що її нібито було зафіксовано за допомогою приладу «Бекркут», відсутні відомості про державну повірку даного приладу.  

Таким чином, єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України, на якому ґрунтується вищевказана постанова, є протокол про адміністративне правопорушення, що складений інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир УДАІ УМВС України у Житомирській області Ігнатчуком Ю.І.

В поясненнях до даного протоколу ОСОБА_1 відразу зазначив, що при сильному тумані він рухався дорогою та при цьому не порушував Правила дорожнього руху.

Оскільки інших вказаних у ст. 251 КпАП України доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України немає, то постанова серії АМ № 114413 від 17.11.2010 року є необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 2, 3, 7 - 11, 69 - 72, 86, 87, 94, 98, 99, 159 - 163, 167 КАС України, ст. 14-1, 254, 256, 258, 288, 289, 293 КпАП України, суд, -

 ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС роти ДПС ОДДЗ міста Житомир УДАІ УМВС України у Житомирській області Ігнатчука Юрія Івановича  від 17.11.2010 року  серії АМ №114413 про накладення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: