Справа 2-273/10  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  24 грудня 2010 року Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:  

Головуючого судді Благодатної О.Ю.,  

При секретарі Вишнякової К.С.,  

Розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,  

В с т а н о в и в :  

  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги наступним.  

  У вересня 2004 року позивач домовилася з відповідачем про купівлю у нього автомобілю марки «Ровер Монтего», та 13.09.04 року надала йому аванс у розмірі 1062 грн., що відповідає 200 доларам США.  

  13.09.04 року відповідач надав у користування позивач вищевказаний автомобіль, який вона залишила на стоянці ОСОБА_3  

  Також позивач надала відповідачу розписку, відповідно до якої зобов’язується сплатити йому всю суму вартості автомобілю до 15.10.04 року.  

  13 жовтня 2004 року, відповідач продав даний автомобіль ОСОБА_3 за генеральною довіреністю.  

  Також неправомірними діями відповідача, позивачу завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що вона зверталася до міліції та до суду.  

  Відповідно до уточнених позивних вимог, позивач остаточно просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 2754 грн. 02 коп., та моральну шкоду у розмірі 27540 грн. 20 коп.  

  У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та просила задовольнити на підставах, викладених вище.  

  Представник відповідача – ОСОБА_4 проти позову заперечувала, та пояснила, що дійсно відповідач отримав від позивача 200 доларів США в 2004 році, однак при розгляді справи у Залізничному районному суді м. Сімферополя, позивач стверджувала, що матеріальних претензії до відповідача не має. Позов просила залишити без задоволення.  

  Суд, заслухав думку сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.  

  Судовим розглядом встановлено, що відповідно до розписки від 13.09.04 року, ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 суму, еквівалентну 200 доларів США у рахунок сплати за автомобіль «Ровер Монтего» держ.номер НОМЕР_1.  

  Згідно довідки ( л.д. 6), офіційний курс за 100 доларів США на 13.09.04 року складав 531, 01 грн.  

Згідно зі ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних с нього за договором платежів, на підтвердження зобов’язання його виконання.  

  Ч.2 ст. 570 ЦК вказує на те, що якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.  

  Дав правову оцінку розписки від 13.04.04 року, суд розцінює суму 200 доларів США як аванс, котрий виповнює  лише платіжну функцію та підлягає поверненню позивачу, у розмірі 1062 грн.  

  На підставі ст.. 625 ч. 2 УК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти  річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

  У зв’язку з тим, що позивачем не надано суду доказів наявності зобов’язань, та строку їх виконання зі сторони відповідача, суд вважає, що у цієї частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.  

Відповідно ч. 1 ст. 23 ЦК України  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.  

Відповідно ч. 2 ст. 23 ЦК України  моральна шкода полягає  у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я,  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів,  у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна,  у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.  

  Відповідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичної особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.  

Згідно із вимогами Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. суди при розгляді цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинні керуватися наступним: п.4 – позивач повинен зазначити, в чому саме полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується; п.5 ч.2 - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні; п.9 - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.  

Позивач же, свої вимоги про відшкодування моральної шкоди обґрунтовує тим, що вона була вимушена звертатися до милиці та суду, перенесла гипертонічний криз.  

Позивачем не надано суду жодних доказів наявності вини у діях відповідачів щодо завдання позивачу моральної шкоди, у зв’язку з чим в цей частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.  

  На підставі ст. ст.. 23, 570, 1167 ЦК, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд  

в и р і ш и в :  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.  

  Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1062 грн ( одна тисяча шістдесят дві грн.) .  

  Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави держмито у розмірі51 грн.  

  В решті позовні вимоги залишити без задоволення.  

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .  

  Суддя