справа №2-7074/10р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2010 року м. Дніпропетровськ
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді - Скрипник К.О.,
при секретарі - Берко Я.В.;
за участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка 10 листопада 2010 року звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 10 серпня 1996 року. Від сумісного подружнього життя мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею і знаходиться на її утриманні. Відповідач матеріальну допомогу на сина в необхідному розмірі не надає.
Просила розірвати шлюб та стягувати з відповідача аліменти у розмірі ? частини від всіх видів його заробітку щомісячно.
У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог, посилалась на обставини, викладені у позовній заяві. В судовому засіданні зазначила, що хоча вони з відповідачем і проживають разом, однак нормальних сімейних стосунків вже не мають, кошти на утримання відповідач надає, однак не регулярно і не в тому розмірі, що вона бажає.
Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що вони з позивачкою на даний час фактично проживають однією сім’єю, кошти він дає відповідачці постійно, останнього разу вчора сто гривень, та по 50-100 грн. щонеділі. Окрім цього, він купує додому продукти та сплачує кредити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню по наступних підставах.
Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 10 серпня 1996 року /а.с. 10/. Шлюб зареєстрований відділом РАГС Магдалинівського району Дніпропетровської області, актовий запис за №20. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 11/, який проживає з батьками і знаходиться на їх утриманні /а.с. 7/.
Встановлено, що сімя не розпалася і зберегти її можливо, оскільки сторони проживають разом, мають спільний бюджет, ведуть спільне господарство, почуття кохання не втрачено.
Встановлено, що сторони разом утримують сина. Позивачкою не заперечувалось в судовому засіданні, що відповідач надає кошти на утримання дитини. Тому, стягувати аліменти в примусовому порядку з відповідача не має законних підстав.
У в зв’язку з чим, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу можливо, тому суд вважає, за необхідне, відмовити в задоволенні позовної заяви в частині розірвання шлюбу та в частині стягнення аліментів.
У зв'язку з тим, що позивачка в силу ст. 4 Декрету КМУ "Про держане мито" та п.4. ч.3 ст.81 ЦПК України звільнена від сплати судових витрат, то в силу ст. 88 ЦПК України, судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 грн. необхідно віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 105, 180-183, 185, 191 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 2, 11, 57-60, 88, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів – відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя К.О. Скрипник