0555                                                                                                          Справа № 2-525/2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАІНИ

     02 листопада  2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі:  головуючої судді  Ткачук С.С.

при секретарі     Махоті О.В.

за участю представника позивачки   адвоката ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2 та її представника  адвоката  ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Ясинуватського   міського відділу  ГУ МВС України у Донецькій області  про вселення, усунення перешкод у користуванні та розпорядженні  майном, виселення, зняття з реєстрації  і стягнення  понесених витрат,

в с т а н о в и в:

     Позивачка звернулася до суду з позовом де просила всилити її у власну квартиру, усунути перешкоди у користування та розпорядженні цією квартирою, бо відповідачка ОСОБА_2 не впускає її в приміщення,  висилити  відповідачку  з  даної квартири без надання іншого жилого приміщення, зняти її з реєстрації,  стягнути з неї понесені витрати  по утриманню квартири за період з 01.02.2007р. по 01.12.2009

    В обґрунтування позову зазначила,  що їй належність  квартири АДРЕСА_1,  вона з липня  2009 року не може всилитися у квартиру, бо відповідачка після чергового разу  її побила і вигнала з квартири, змінила  дверний замок на вхідній двері, погрожує їй. В квартирі залишилися її одяг, інші речі, які вона не може  взяти, тому змушена купувати нові і несе додаткові витрати. У січні  2010  вона проживала у територіальному центрі в м. Ясинувата  для поодиноких громадян і інвалідів.  Позивачка неодноразово зверталася  у різні інстанції, але цього  часу вона, хвора людини не може вселитися у квартиру.

     В судовому засіданні позивачка підтримала позов і пояснила, що з її згоди з 01.12.2003  року в  квартиру проживала як члени її сім'ї  донька ОСОБА_2   разом із онучкою ОСОБА_5, 2002 року. З 22.12.2004 вони зареєстровані як мешканці квартири. Вона не заперечую щоб  неповнолітня онучка продовжила проживати у квартирі, але  на подальше  мешкання її доньки  не згодна, бо між ними виникли неприязні стосунки, які були неодноразово предметом розгляду  міського відділу міліції та  міського голови.  У квартирі фактично не проживає з 02.09.2009, а припинила сімейні відносини з донькою у липні 2009р.  Окрім того, без її згоди  з 02.09.2009 у квартиру вселився чоловік доньки ОСОБА_6,  якого також просила виселити.  За весь час проживання сім'ї  доньки в її квартира, остання не несла витрат по оплаті житлово-комунальних послуг, тому просила стягнути з неї ці витрати  за період з 01.02.2007 по 01.12.2009р.  в сумі 9012,34грн. Факт передачі їй  відповідачкою грошей  в розмірі 1000 євро не підтвердила, бо ці гроші були викрадені у неї її чоловіком, за що останнього було  засуджено.

     Під час судового розгляду позивачка подала заяву про  залишення її позовних вимог щодо  її вселення, усунення перешкод у  користування та розпорядженні майном, виселення  ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з квартири без розгляду, бо  за договором купівлі - продажу від 01.09.2010 вона продала цю квартиру і на ім'я онучки ОСОБА_5 купила 2-х кімнатну квартиру за адресою  АДРЕСА_2, куди   вже переїхала  відповідачка з онучкою. ОСОБА_6 добровільно  висилився з квартири.  

      Ухвалою  Ясинуватського міськрайонного суду від 12.10.2010 в цій частині позов залишено без розгляду, ухвала набрала законної сили.

       Відповідачка ОСОБА_2 в суді  позов не визнала, бо вважає, що мати постійно втручалася в її життя, ця обставина стала  підставою для виникнення між ними неприязних відносин, які неодноразово були предметом розгляду в міському відділі міліції. Вона підтвердила, що мати  не проживає у квартирі з кінця літа  минулого  року, на вселення  її чоловіка ОСОБА_6  згоди від матері не брали, з липня 2009  року вона веде самостійний бюджет. Відповідачка  пояснила, що вона давала матері гроші на купівлю продуктів, оплату комунальних витрат, окрім того, позивачки залишала їй  на збереження  1000 євро, але мати відала їх сестрі, які остання витратила на ремонт  квартири. Вважає, що таким чином  надала матері значну  суму грошей, щоб вона здійснювала оплату житлово-комунальних послуг.  Також звернула увагу суду, що з грудня 2008 по травень 2009 вона не проживала у квартирі, бо вселилася у квартиру  тільки на початку червня місяця, після прийняття  Ясинуватським міськрайонним судом рішення  про її вселення та закінчення донька учбового року  навчання в школі м. Краматорську. ЇЇ чоловік ОСОБА_6 виїхав з квартири  в липні  цього року.

        Відповідач ОСОБА_6 в суді  позов не визнав та пояснив, що після звільнення з міст відбуття покарання,  він  без згоди позивачки вселився  у квартиру, де проживав разом із дружиною ОСОБА_2 та її донькою.  Їх родина проживала самостійно. Заперечив   у задоволенні позову.

         Представник  служби у справах дітей в м. Ясинувата, позов не визнала і пояснила, що вони неодноразово перевіряли заяви ОСОБА_4   на предмет зловживання відповідачкою алкогольних напоїв і ухилення від виконання  обов'язків  матері, але перевірки ці факти не підтвердили, дитина перебуває у доглянутому стані, має місце для навчання, фактів перебування матері у стані алкогольного сп'яніння не виявлено. Просили у позові відмовити.

         Ясинуватський міський   відділу  ГУ МВС України в Донецькій області  в судове засідання не направив представника, але у своєму листі до суду просив позов розглянути без їх участі.  

          Заслухавши поясненні сторін і перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов в частині стягне понесених витрат на сплату житлово-комунальних послуг  підлягає  задоволенню частково.  

          В судовому засіданні було встановлено, і ці обставини підтвердили сторони,  що згідно договору міни  від 01.12.2003р.  позивачці на праві приватної власності належала 2-х кімнатна квартира АДРЕСА_1 де крім неї були  зареєстровані  і фактично мешкали її донька  ОСОБА_2 з неповнолітньою онучкою, які  вселилася у квартиру   01.12.2003  року, а з 22.12.2004 зареєстровані як її мешканці.  З 02.09.2009 до квартири вселився без згоди позивачки  ОСОБА_6, який  добровільно висилився з квартири у липні  2010 року.  

         Представлені суду  квитанції про оплату  за період з 01.02.2007 по 01.12.2009  житлово0комунальних послуг свідчать, що  позивачка сплатила:  КП ЯЖКГ Ясинуватської міської ради   в рахунок утримання  будинку та  придомової  території  - 4004грн.35коп.; виробничій одиниці "Ясинувататепломережа" за отримання послуг надання  теплової енергії - 7556грн.72коп., Ясинуватському горводоканалу - 703грн.58коп.; Ясинуватському управлінню по газопостачанню і газифікації - 776грн.64коп.,  Донецьким західним електромережам - 477грн.22коп., а взагалі 13518грн.51 коп.  У квартирі  приладів обліку на газ і теплопостачання немає, тому оплату проводила із урахуванням кількості зареєстрованих у квартирі осіб, розміру  площі квартира та показників приладів обліку  на воду та електроенергію.

         Згідно рішення Ясинуватського міськрайонного суду від 14.04.2009, яке набрало законної сили 13.05.2009р.,   позовні вимоги відповідачки ОСОБА_2  задоволено, вона разом із донькою вселена до квартири, а позивачку було зобов'язано не чинити перешкоди у користуванні  спірною квартирою.

         Суд  бере до уваги пояснення відповідачки, що фактично вона  вселилася у квартиру тільки на початку червня минулого року, бо на час ухвалення судового рішення проживала в м. Краматорську, де її донька навчалась в учбовому закладі і закінчила  учбовий рік в кінці  травня 2009 року.  Таким чином, суд визнає, що з 03.12.2008 по травень .2009р.  відповідачка із донькою в квартирі не проживали внаслідок перешкод, які  чинила їм  позивачка, тому  її вимоги про стягнення з відповідачки  оплату   понесених витрат за цей період   необґрунтовані

         Опитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та  ОСОБА_10  факт  передачі   відповідачкою  грошей в розмірі 1000євро позивачці не підтвердили. Як вбачається  з вироку  Краматорського міського суду  від 27.04.2005р.  ОСОБА_6  скоїв  злочин за ст.185ч.3 КК і вкрав у ОСОБА_2 в лютому  2005р.  гроші в сумі 2130 євро, які  були  їй повернуті.

           На підставі приведеного суд визнає, що в судовому засіданні  відповідачка не довела суду, що приймала участь у  понесених позивачкою витратах  на оплату послуг  по утриманню  будинку та придомової території.

            Відповідно до ст.156 ЖК  члени сім'ї  власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку(квартирі), що йому належить, користуються жилими приміщеннями нарівні з власником будинку(квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування  цим приміщенням.  За  згодою власника… член його сім'ї  вправі вселяти в займане ним жиле приміщення  інших членів сім'ї.  Повнолітні члени  сім'ї власника зобов'язані  брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведення ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі у витратах вирішуються в судовому порядку. У разі  відсутності угоди  між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім'ї  про безоплатне користування  жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені  ст.. 162 ЖК. За положенням ст.. 162 ЖК плата за користування жилим приміщенням  в будинку (квартирі), що належить громадянинові  на праві приватної власності, встановлюється  угодою сторін. Плата за комунальні послуги визначаються  в установленому порядку тарифами. Після припинення сімейних відносин з  власником будинку не позбавляє права його колишнього члена сім'ї  користуватися займаним приміщенням.

          В судовому засіданні сторони підтвердили, що при вселені відповідачки із онучкою до квартири порядок користування  даним приміщення не обговорювався і ніякою угоди між ними не укладалось.  Після припинення сімейних відносин з  власником квартири відповідачка разом із донькою  продовжила користуватися і  приміщенням,  і усіма комунальними послугами нарівні з  позивачкою, угоди про безоплатне користування  жилим приміщенням квартири між ними  не укладалось.      

           Враховуючи положення ст.162 ЖК, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Правил надання послуг  з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового  договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої  води і водовідведення, затверджених  постановою КМУ   від 21 липня 2005 р. за N630, Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енегією для населення" затверджених постановою КМУ від 26.07.1999  № 1357; Правил утримання житлових будинків та прибудинкової території, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.05 за № 76,   суд приходить до висновку, що розмір участі ОСОБА_2 у витратах  позивачки на оплату послуг за утримання квартири  та придомової території  повинна становити  на рівні із  позивачкою, т.т. по ? частки, бо   неповнолітні  члени  сім'ї власника не несуть  зобов'язання  брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведення ремонту.  Після припинення сімейних відносин угода щодо порядку користування  приміщення та комунальними послугами не укладалась.

           У ст.1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги",наведені терміни вживаються в  такому  значенні:    

      - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності,  спрямованої  на  забезпечення  умов   проживання   та перебування  осіб  у  жилих  і  нежилих  приміщеннях,  будинках  і спорудах,  комплексах будинків і споруд відповідно до  нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; - комунальні послуги   -  результат  господарської  діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної  особи  у забезпеченні  холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням,  опаленням,  а   також   вивезення   побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;     - утримання будинків і прибудинкових територій  -  господарська діяльність,   спрямована   на   задоволення  потреби  фізичної  чи юридичної особи  щодо  забезпечення  експлуатації  та/або  ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд,  а також  утримання  прилеглої  до  них  (прибудинкової) території   відповідно  до  вимог  нормативів,  норм,  стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

         В суді підтверджено, що позивачка  за період з 01.02.2007 по 01.12.2009 сплатила за утримання квартири  та придомової території  в розмірі 4004грн.35коп. таким чином розмір  участі відповідачки ОСОБА_2 у цих  витратах становить 2002грн.18коп.

          Але  ця сума  підлягає зменшенню на суму сплачену позивачкою за час коли відповідачки із донькою  фактично у квартирі  не проживала, а саме,  на суму 543грн.19коп. Розмір участі ОСОБА_2 у витратах  позивачки на оплату послуг за утримання квартири   та придомової території складає 1458грн.99коп.  (2002,18гррн. - 543,19грн.)

           Щодо  розміру плати  за користування  комунальними послугами, суд враховує тарифи та порядок які існував у  період з 01.02.2007 по 03.12.2008 та  з  01.06.2009 по 01.12.2009 із урахування частки, яка припадає на неповнолітню доньку відповідачки, бо  згідно ст. 31 ЦК малолітня особа , яка не досягла  14-ти років не несе відповідальності. Ці витрати слід покласти на її  матір.

            Так, за період з 01.02.2007 по 01.02.2009 позивачка понесли витрати на комунальні послуги згідно встановлених тарифів 9514,16грн.в т.ч.: за газ - 776,64грн.; за водопостачання і водовідведення - 703,58грн.; за теплопостачання - 7556,72грн.; за користування електричною енергією - 477,22грн.

          Але  ця сума  підлягає зменшенню на суми сплачену позивачкою за час коли відповідачки із донькою  фактично у квартирі  не проживала, в т.ч. за газ - 175,08грн.; за водопостачання і водовідведення - 441,38грн.; за теплопостачання - 2224,14грн.; за користування електричною енергією - 86,52грн.  Таким чином сума частки відповідачки з урахуванням її малолітньої доньки  у витратах за комунальні послуги  склала - 4391,36грн. (9514,16грн. -2927,12грн.= 6587,04грн.: 3 особи = 2195,68х2 особи =4391,36грн. ).

           На підставі приведеного з відповідачки слід стягнути 5850,35грн. (1458,99грн.+ 4391,36грн.)

          Враховуючи положення ст.11 ЦПК  суд розглядає позов в межах заявлених вимог  і стягує на користь позивачки розмір участі відповідачки в сумі  5850грн.35коп, бо після вселення у квартиру  02.09.2009 ОСОБА_6  позивачка не зверталась до суду про його виселення і тільки у травні 2010  заявила такі вимоги.

         На підставі ст.88 ЦПК  з відповідачки слід стягнути  понесені судові витрати в розмірі  пропорційно задоволеному позову - 162грн.  

          Керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

           Позов задовольнити частково.

           Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 розмір її  участі по утриманню будинку (квартири) і придомової території  в сумі 1458грн.99коп.; витрати на сплату комунальних послуг в розмірі 4391грн.36коп.,  судові витрати в розмірі 122грн.  

             Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення через  Ясинуватський міськрайонний суд.

Суддя