Справа № 2-489/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України  

  «21»  грудня 2010 р. Центрально - Міський районний суд м. Горлівки у складі:                     головуючого -        судді Перетятька О.Ю.,  

    при секретарі  Шульгун Г.В.,  

за участю позивача ОСОБА_1,  

представника позивача ОСОБА_2,  

відповідача ОСОБА_3,  

представника відповідача ОСОБА_4,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про захист честі та гідності, стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди,  

          В С Т А Н О В И В :  

    Позивач звернувся в суд з названим позовом. Свої вимоги мотивувала наступними обставинами.  28.05.2009 року о 19-00 годині їй на мобільний телефон подзвонила її підлегла ОСОБА_5  та пояснила, що її чоловік ОСОБА_3 не  дозволяє їй бачитися  з дитиною ОСОБА_6, тому вона попросила позивачку  поїхати з нею та бути присутньою в якості свідка. Після чого ОСОБА_5 заїхала по неї та сказала, що її дитина знаходиться у бабки за адресою : АДРЕСА_1 і вони поїхали  до вказаної адреси. Відповідач під’їхав на легковому автомобілі до будинку. ОСОБА_5 підійшла до машини та хотіла відкрити пасажирські двері, щоб побачити сина, однак ОСОБА_3 почав  нецензурно  висловлюватися в її адресу та не дозволив побачити сина. Після того як ОСОБА_3 побачив , що позивач сидить в машині, тикаючи в її сторону пальцем, спросив у ОСОБА_7: «навіщо ти цю проститутку з собою возиш», після цього під’їхав ближче до машини, де сиділа позивач, відкрив вікно з пасажирського боку і в присутності дитини запитав у неї: «Що ти шалава тут робиш?» і продовжив висловлюватися на її адресу нецензурною лайкою, вона була шокована поведінкою  відповідача і відповіла, що вона свідок, однак той став погрожувати їй . Щоб запобігти конфлікту, оскільки ОСОБА_3 знаходився в агресивному стані, вони з ОСОБА_5 вирішили поїхати, однак відповідач перекрив їм дорогу своєю машиною та вийшов з автомобілю,підійшов до водія  ОСОБА_8 та штовхаючи його в плече почав кричати на нього, потім сів до свого автомобілю та поїхав. У зв’язку з вищевказаним та тим , що відповідач після того, що сталося, неодноразово ображав її та погрожував фізичною розправою їй та її родині, вона зверталася з заявою про прийняття заходів  до ОСОБА_3 до Центрально-Міського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області.  Згідно постанови  від 02.06.2009 року в порушенні кримінальної справи  у відношенні ОСОБА_3 відмовлено. В зв’язку з тим, що трапилось, стан здоров’я позивачки погіршився, вона була змушена викликати машину швидкої допомоги. Своїми протиправними діями  ОСОБА_3 спричинив їй  матеріальну шкоду , яка  зумовлена в затратах на лікування в сумі 814,53 грн., а також їй спричинено моральну шкоду, яка   виразилася в душевних стражданнях, оскільки відповідач її принизив, вона  втратила спокій та сон, у нею часто підвищується тиск. Моральну шкоду оцінює в 15000 гривень. Просила  стягнути з відповідача  на її користь матеріальну шкоду в сумі 814,53 грн., моральну шкоду в сумі 15000 гривень, судові витрати , а також понесені витрати  на  правову допомогу у сумі 1000 гривень.  

  У судовому засіданні позивач та його представник на позові наполягали, мотивуючи свої вимоги аналогічно викладеному в позовній заяві. Позивач уточнила, що вона сиділа в машині, а відповідач  під’їхав ближче до неї, ображав її нецензурною лайкою називав «шалавою», іншими нецензурними, образливими словами. У зв’язку із хвилюваннями, викликаним образами з боку відповідача, стан її здоров’я погіршився та о 21 годині того ж дня викликала швидку допомогу. До цього конфлікту гіпертонії у неї не було, проте після конфлікту в неї відбулися зміни, які свідчать про гіпертонічну хворобу.  

  Відповідач позов не визнав. Він дійсно підходив до позивачки та  сказав їй, щоб вона не лізла до його родини. Позивач працює з його дружиною, водила її до гадалки, втручалася в сімейне життя, надавала поради його дружині щодо сімейного життя. Те, що він не ображав позивачку може підтвердити його одинадцятирічний  син, який був присутній  під час розмови з ОСОБА_9  Під час розмови він позивачку не ображав, указані в позові висловлювання на адресу позивача не допускав.  

  Свідок ОСОБА_5 (дружина відповідача, з яким вона перебуває в стадії розлучення ) показала, що з відповідачем на той час були напружені стосунки, доходило до скандалів. У той день була домовленість, що вона прийде та візьме дитину. Без дільничного інспектора міліції вона це зробити не могла.  Проте той був зайнятий. Вона попросила позивача бути свідком розмови. Прибули на вул. Першотравневу, де зустріли машину, якою керував відповідач. Вона підійшла до його машини, а позивач залишилася в машині, не провокувала відповідача . Він під’їхав ближче до машини, побачивши позивачку, став ображати позивачку нецензурною лайкою , суть якої – жінка легкої поведінки.  

  Свідок ОСОБА_10 показав, що він працює водієм в таксі «Фаворіт». Позивач є бухгалтером на підприємстві, де він працює, в її підпорядкуванні він не перебуває. 28.05.2009 р. він віз позивачку та ОСОБА_5 на зустріч з сином останньої. ОСОБА_5 вийшла із автомобіля та підійшла до автомобіля відповідача.  Вони поговорили, після цього він почав   нецензурно висловлюватися на адресу позивача, при цьому це було без причини.  

  У судовому засіданні спеціаліст ОСОБА_11, яка працює психологом ОШ № 1 міста Горлівки пояснили, що  з обох сторін приймають участь батьки, дитині 11 років, з урахуванням віку її, вважає небажаним допит в якості свідка неповнолітньої дитини, оскільки це може негативно вплинути на психологічний стан дитини.    

  Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, показання свідків, дослідивши письмові докази по справі, вважає встановленим наступне.  

  28 травня 2009 р. біля будинку 24 по вул. Пушкінській в Центрально – Міському районі міста Горлівки відповідач ОСОБА_3 в присутності інших осіб висловлювався на адресу ОСОБА_1 нецензурною лайкою, чим порушено   її особисте право на повагу до честі та гідності. Цей факт підтверджений поясненнями позивача, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.06.2009 р., в якій зазначено, що 28.05.2009 р. біля будинку № 24 по вул. Пушкінській між ОСОБА_5, ОСОБА_1 з одного боку і ОСОБА_3, з іншого боку на ґрунті таких, що раніш склалися неприязних стосунків, відбулася сварка, в процесі якої ОСОБА_3 висловлювався нецензурною лайкою(а.с.5).  Відповідачем не надано доказів, які б спростовували ці обставини. Клопотання відповідача про допит в якості свідка його малолітньої дитини, враховуючи його вік(11 років), характер питань, що мали бути з’ясовані(наявність чи відсутність нецензурної лайки з боку батька), тієї обставини, що в конфлікті приймали участь обидва батьки, а також, враховуючи думку фахівця – психолога, якій вважав, що такий допит може негативно вплинути на психологічний стан дитини, суд відхилив, виходячи з необхідності дотримання прав та інтересів неповнолітньої дитини.  

28.05.2009 р. о 22 годині до ОСОБА_1 була викликана бригада швидкої допомоги, якою встановлений діагноз «НЦД за гіпертонічним типом». Згідно із листком непрацездатності ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з діагнозом ішемічна хвороба серця з 29.05.2009 р. по 01.06.2009 р.(а.с.6). В подальшому в період  з 01.06.2009 р. по 05.06.2009 р. з діагнозом : «ішемічна хвороба серця. Атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ ст. перебувала на лікуванні в денному стаціонарі. За час перебування на лікуванні в денному стаціонарі позивач витрачала кошти на придбання ліків, тонометру, всього на 814 грн. 53 к., що підтверджено копіями чеків.  

Згідно з висновком комісійної судово – медичної експертизи від 28.05.2010 р.  станом на 28.05.2009 р.  у ОСОБА_1 малися наступні захворювання: ішемічна хвороба серця у вигляді атеросклеротичного кардіосклерозу, гіпертонічної хвороби з наявністю криза від 28.05.2009 р. та іншими. Виникнення вищевказаних захворювань не пов’язане з психоемоційними перенапруженнями, яке мало місце 28.05.2009 р, але воно могло викликати погіршення наявного у неї захворювання гіпертонічної хвороби з розвитком кризу(а.с. 63 - 65).  

Згідно зі ст. 270 ЦК України  відповідно до Конституції України  фізична особа має, зокрема, право на повагу до гідності та честі. Відповідно до ч. 1 ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Згідно зі ст. 280 ЦК України  якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.  

При вирішенні вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди суд виходить з того, що витрати позивача на придбання  медичної техніки, ліків були обумовлені наявними у неї захворюваннями, проте згідно з висновком судово – медичної експертизи  виникнення вищевказаних захворювань не пов’язане з психоемоційними перенапруженнями, яке мало місце 28.05.2009 р, але могло викликати погіршення наявної у позивача гіпертонічної хвороби.  Таким чином, наявні у позивача захворювання і необхідність їх лікування не знаходяться в прямому причинному зв’язку з діями відповідача, тому в задоволенні позову щодо відшкодування матеріальної шкоди слід відмовити.  

Суд вважає доведеним, що у зв’язку із протиправними діями відповідача, які виявилися у висловлюваннях на її адресу в нецензурній формі образ, порушені її особисті права на повагу до честі та гідності та вони принижені та у зв’язку з цим вона зазнала моральні страждання.  При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує  характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, того що внаслідок цих дій погіршилася наявна у позивачки гіпертонічна хвороба, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості та приходить до висновку про необхідність задовольнити позов в цій частині частково, в розмірі 1500 грн.  

У зв’язку із частковим задоволенням позову згідно ст. 88 ЦПК України, відповідно до задоволеної частини вимог з відповідача на користь позивача слід стягнути у відшкодування витрат  із сплати судового збору в сумі  17   гривень;  витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 37  гривень. Що ж до вимог про відшкодування витрат на правову допомогу, то позивачкою не надано доказів фактично понесених таких витрат.  

На підставі викладеного, ст.. 23, 270, 275, 280 ЦК України,  керуючись ст.ст.  10-11, 57-60,  88, 212 – 217  ЦПК України,  

      В И Р І Ш И В :  

  Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3  про захист честі та гідності, стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування  моральної шкоди, спричиненої  порушенням її особистого права на повагу до честі та гідності в сумі 1500(одна тисяча п’ятсот) гривень; витрати із сплати судового збору в сумі  17 (сімнадцять)  гривень;  витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 37 (тридцять сім) гривень.  

В іншій частині позовних вимог, зокрема, про відшкодування матеріальної шкоди, відмовити.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області через Центрально - Міський районний суд міста Горлівки. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя                                                                                                          О.Ю. Перетятько