Справа №2-А-3277/2010
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2010 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Циктіча В.М., при секретарі Деревенець О.Ю., за участю позивача ОСОБА_1, представниці відповідача Бутримової Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірнми та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005 рік, -
УСТАНОВИВ:
Позивач у червні 2008 року звернувся до суду з позовом, зазначивши, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1-ої категорії, є інвалідом 3-ї групи. Згідно ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому передбачена щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. УПСЗН Ясинуватської РДА за 2005-2008 роки йому виплачена допомога на оздоровлення у сумі 90 грн. за рік, що нижче встановленого законодавством розміру. Відповідач відмовився від перерахунку та виплати щорічної компенсації у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Просив суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської РДА щодо нарахування та виплати коштів на оздоровлення у розмірі, який не відповідає Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, неправомірними, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити недоплачену допомогу на оздоровлення за 2005 - 2009 роки у сумі 5568,00 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2008 р., залишеною в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.10.2008 р. позовні вимоги задоволені.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 14.10.2010 р. зазначені судові рішення скасовані, у задоволенні частини вимог, що стосуються щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи за 2007 та 2008 роки, відмовлено, справу у частині вимог за 2005 рік направлено на новий судовий розгляд.
У судовому засіданні позивач наполягав на задоволенні позову, зазначивши, що до УПСЗН Ясинуватської РДА з письмовою заявою про призначення допомоги на оздоровлення за 2005 рік він звернувся 30.11.2005 року.
Представниця відповідача проти задоволення позову заперечувала, надавши письмові заперечення, у яких зазначила, що на теперішній час скасовані судові рішення про виплату позивачеві стягнутих сум фактично виконані, на користь ОСОБА_1 з відповідача стягнуто 5189,80 грн. з урахуванням виконавчого збору. Наданими документами підтверджено стягнення на користь позивача 4718, 00 грн. Разом з тим, УПСЗН Ясинуватської РДА має намір звернутися до суду с заявою про поворот виконання судового рішення. Крім того, визнала, що позивач дійсно 30.11.2005 р. звертався з письмовою заявою про виплату коштів на оздоровлення за 2005 рік.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. 3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони.
Оскільки сторонами визнаний факт звернення позивача з письмовою заявою до відповідача саме 30.11.2005 р., сторони проти визнання даного факту не заперечують, у суду не виникає сумнівів щодо достовірності даної обставини та добровільності її визнання, суд вважає доведеним час звернення гр.-на ОСОБА_1 до УПСЗН Ясинуватської РДА про виплату допомоги на оздоровлення за 2005 рік.
Під час розгляду справи представницею відповідача не заявлено вимоги про застосування положень процесуального закону, встановленого ст.ст.99, 100 КАС України.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я. На підставі положень Закону № 796-ХІІ право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення позивач отримав як постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи та пов’язаним з цим ушкодженням здоров’ю.
Суд залишає поза увагою посилання відповідача щодо намірів скористатися правом на звернення до суду з заявою про поворот виконання судового рішення, оскільки зазначені дії відповідача не впливають на розгляд даної справи.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 /а.с.4/
У зв'язку з цим позивач користується правами, встановленими Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідно до вимог ст.48 даного Закону учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії передбачена щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, згідно з ч.7 ст.48 даного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідачем - УПСЗН Ясинуватської РДА на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі постанова КМУ №562) позивачеві 06.12.2005 року виплачена компенсація на оздоровлення за 2005 рік у сумі 90 грн.(а.с.34)
В той же час, розмір мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2005 року, тобто на момент виплати позивачеві компенсації за 2005 рік відповідно до ст. 83 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” становив 332,00 грн. У зв’язку з цим до виплати за 2005 рік належало 332,00 х 5= 1660,00 грн., з врахуванням виплаченої суми борг становить 1660,00 – 90,00 = 1570,00 грн.;
Посилання відповідача на ст.62 Закону №796-ХІІ, якою Кабінет Міністрів України уповноважено давати роз’яснення щодо порядку застосування даного Закону, судом не приймаються, оскільки дана правова норма не надає права Кабінету Міністрів України змінювати встановлений Законом розмір виплат.
Закріплена статтею 67 Закону №796-ХІІ норма уповноважує Кабінет Міністрів України підвищувати розміри доплат в залежності від зміни індексу вартості життя та підвищення мінімальної заробітної плати. Використання Кабінетом Міністрів України зазначених повноважень не може мати наслідком зменшення розміру виплат, встановлених Законом.
Судом не приймається до уваги посилання відповідача, як на підставу відмови у виплаті компенсації на оздоровлення, на Постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. №562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки даний нормативно-правовий акт суперечить ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно ж до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, при вирішенні спору про виплату відповідної компенсації за 2005 рік застосуванню підлягають саме норми ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Відповідно до п.п. 2, 4 Порядку використання коштів державного бюджету для програм, пов’язаних з соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.09.2005 року № 936, розпорядником коштів по виконанню даних програм є органи соціального захисту населення, які здійснюють нарахування та виплати фізичним особам грошових коштів, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Посилання відповідача на те, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах існуючих фінансових можливостей судом не приймається, оскільки відсутність коштів не є підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від обов’язку виплатити допомогу у передбаченому законом розмірі.
Крім того, згідно з положеннями ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди мають застосовувати при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі „Кечко проти України” Європейською судовою інстанцією не прийнято до уваги аргумент Уряду про відсутність бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.
Суд у п.23 Рішення зауважив, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.
Таким чином, суд визнає дії УПСЗН Ясинуватської міської ради щодо відмови у виплаті позивачеві недоотриманих сум на оздоровлення за 2007-2009 роки неправомірними і вважає за необхідне стягнути з відповідача недоплачені кошти.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації про стягнення недоотриманої суми на оздоровлення за 2005 рік задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 рік у розмірах, встановлених ст. 48 Закону України ”Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, неправомірними.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської районної державної адміністрації за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 недоплачену допомогу на оздоровлення за 2005 рік у сумі 1570,00 (одна тисяча п’ятсот сімдесят) грн.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Ясинуватський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту її проголошення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до апеляційної інстанції.
Суддя: