Справа № 2 - а – 778/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          21 жовтня  2010 року  Червоноградський міський суд Львівської області в складі:

     головуючого - судді                                                                    Савуляка Р.В.

     при секретарі                                                                               Бицька М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної автомобільної інспекції  ГУМВС України у Волинській області  про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення , -

встановив:

      Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом посилаючись на те, що  постановою у справі про адміністративне правопорушення від 25 липня 2010 року  його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

    Вказана постанова була винесена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АС1 № 028397 від 27 липня 2010 року. На думку позивача, вказані рішення (протокол та постанова) є  безпідставними, оскільки не базуються на доказах, зазначені правопорушення не відповідають обставинам справи.

Тому просив скасувати протокол про адміністративне правопорушення серії АС1 № 028397 від 27 липня 2010 року та постанову по справі про адміністративне правопорушення.

        В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив, покликавшись на обставини викладені в позовній заяві, та додатково пояснив, що дана постанова винесена інспектором незважаючи на невизнання ним своєї вини, без повного та об'єктивного з'ясування обставин справи. Просив скасувати постанову серії АС № 146750 від 25 липня 2010 року.

    Представник відповідача Управління державної автомобільної інспекції   ГУМВС України у Волинській області області Куксенко С.В. в судове засідання не з'явився, подав письмове заперечення (а.с.16), в якому позову не визнав та пояснив, що  позивач оскаржує протокол про адміністративне правопорушення, який є актом індивідуальної дії, тому просить у позові відмовити.

    Вислухавши позивача, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

  Судом встановлено, що 25 липня 2010 року  інспектором  взводу № 2 ДПС ДАІ  була винесена постанова серії АС № 146750, згідно якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, за те що він 25 липня 2010 року о 14 год. 30 хв. по вул.Данила-Галицького в м.Володимир-Волинський, керуючи автомобілем марки ВАЗ, дорожній номер НОМЕР_1, не надав переваги в русі пішоходу, який знаходився на пішохідному переході, чим порушив п.п.18.2 Правил дорожнього руху України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, керуючись положеннями ст.283 КУпАП, працівником міліції було накладено штраф у розмірі 340 грн. На підставі ст.308 КУпАП його (ОСОБА_2.) оштрафовано на 680 грн.

Із письмових пояснень свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.11,12) встановлено, що вони в якості пасажирів 25 липня 2010 року їхали разом із позивачем на автомобілі марки ВАЗ дорожній номер НОМЕР_1, по вул. вул.Данила-Галицького в м.Володимир-Волинський. По дорозі їх зупинили працівники міліції та пояснили , що водій  не надав переваги в русі пішоходу, який знаходився на пішохідному переході. Однак, у момент коли вони проїжджали на пішохідному переходу на ньому не було жодного пішохода.

Як убачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії АС1 № 028397 від 25.07.2010 року (а.с.5), постанови серії АС № 146750 від 25 липня 2010 року (а.с.19), не встановлено особу, якій нібито не надав переваги в русі на пішохідному переході ОСОБА_1

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Тому співробітнику ДАІ під час складання оскаржуваної постанови, а відповідачу в суді, слід було довести факт вчинення правопорушення, зокрема встановити особу, якій нібито не надав переваги в русі на пішохідному переході

Відтак, достатніх даних, які б вказували на порушення позивачем Правил дорожнього руху України , немає .  

          Таким чином, враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з’ясувавши обставини в адміністративній справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст., ст. 287,288,289,292,293 КУпАП, ст., ст. 6,9,10,11,69,70,71,86,159-163 КАС України, та на підставі ЗУ «Про міліцію», наказу МВС України від 13.11.2006р. № 1111 «Про затвердження Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо – патрульної служби Державтоінспекції МВС України», розпорядження МВС України від 21.05.2009р. № 466 № »Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням фото- і кінозйомки, відеозапису», -

ПОСТАНОВИВ:

      Позов задовольнити.

      Постанову інспектора взводу № 2 ДПС ДАІ  при ГУМВС України у Волинській області  серії АС № 146750 від 25 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП – скасувати.

      Провадження по справі закрити.

      Постанова оскарженню не підлягає.

      СУДДЯ