Справа №2-2704/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

28  жовтня 2010  року

Сихівський районний суд м. Львова

 в складі: головуючої-судді             Бойко О.М.

                при секретарі                Гулі А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом  ОСОБА_2  до ТзОВ «Львівські автобусні заводи» про стягнення заробітної плати,-

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборговану заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку, відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування позову покликається на те, що працював на ТзОВ «ЛАЗ» з 11.12.2007р., звільнений з роботи за власним бажанням з 01.09.2008р. При звільненні відповідач не провів із ним розрахунку, не виплативши належних при звільненні сум. Зазначеними діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, яка виразилась у душевних переживаннях, в зв»язку з неотриманням зарплати був змушений відмовитись від багатьох звичних потреб, змушений позичати кошти, чим погіршено його матеріальне становище. В зв»язку з чим просить стягнути з відповідача заборговану зарплату в сумі 5236 грн. 50 коп, середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 грн.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просить позов задоволити.

Представник позивача позов підтримав, просить задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнав частково та пояснив, що заборгованість перед позивачем становить 1653,47 грн., а не 5236,50 грн., протягом 2009р. відповідачу частково виплачено заборгованість, що стверджується платіжними відомостями. Вважає безпідставною вимогу про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, яка доказами не підтверджена.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, з»ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебував в трудових відносинах з відповідачем, з 11.12.2007р. працював на посаді інженера-конструктора, 01.09.2008р. звільнений з роботи за власним бажанням. Зазначене стверджується копією трудової книжки позивача та не оспорюється сторонами .

Як вбачається із звіту про виплату  заробітної плати заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі станом на 01.09.2010р. становить 1653,47 грн., як вбачається із наданих представником відповідача відомостей  у 2009 році  позивачу  частково виплачено заборгованість в сумі 1879,28 грн., відтак на день звільнення  заборгованість перед позивачем становила 3532 грн. 75 коп. Вимога позивача про стягнення  невиплаченої заробітної плати в сумі 5236,50 грн. належними доказами  не підтверджена. Враховуючи, що на даний час відповідач не провів повного розрахунку з позивачем, суд приходить до висновку, що з нього слід стягнути 1653,47 грн. невиплаченої заробітної плати.

Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Згідно частини 3 зазначеної статті при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час  затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Відповідно роз”яснень, які містить  постанова  Пленуму  Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці”, зокрема, п.20 даної постанови, при частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що відповідачем порушено строки проведення розрахунків з позивачем,  відтак, відповідно до ст.117 КЗпП України, позивач має право на отримання середнього  заробітку  за час затримки розрахунку. Враховуючи те, що розрахунок з позивачем мав бути проведений в день звільнення, суд вважає, що час затримки розрахунку становить 543 робочих дні (з 01.09.2008р. по 28.10.2010р.), а  середньоденний заробіток позивача становить 42,14 грн., з розрахунку 1812,12 грн. (заробіток за два місяці перед звільненням) /43 (кількість робочих днів). Відтак, сума відшкодування за затримку проведення розрахунку становить 22882 грн. 02 коп.  

Однак, враховуючи наявність спору з приводу суми розрахунку, часткове задоволення позову про стягнення невиплаченого заробітку, суд вважає, що розмір відшкодування за час затримки  розрахунку слід визначити у розмірі половини цієї суми та стягнути з відповідача в користь позивача 11441 грн. 01 коп.

Крім цього, ст.237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Враховуючи, що внаслідок невиплати відповідачем заробітної плати позивач зазнав моральних переживань, в зв”язку з чим порушився його життєвий уклад,  суд приходить до висновку, що відшкодування  за завдану моральну шкоду  становить 500 грн.

           Відповідно до ст.ст. 81, 88 ЦПК України стягненню з відповідача в користь держави підлягають також і судові витрати: судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.  

На підставі ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами законодавства про плату праці” та  керуючись ст.ст. 10, 60, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд , -

в и р і ш и в :

            позов задоволити частково. Стягнути з ТзОВ «Львівські автобусні заводи» в користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 1653,47 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 11 441,01 грн. та моральну шкоду в сумі  500 грн.  

    В решті позову відмовити.

            Стягнути з ТзОВ «Львівські автобусні заводи» в користь держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення.

            Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів після  його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова

Головуюча :

Оригінал рішення виготовлено в одному примінику, який зберігається в справі № 2-2702/10