Справа №1-90/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 листопада 2010 року Білогірський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Гринчука Р.С.,

при секретарі          – Дем’янюк Н.М.,

за участю прокурора – Дідича А.М.,

адвоката – ОСОБА_1,

законного представника підсудного – ОСОБА_2,

представника потерпілого – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Білогір’ї кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нове Село Ізяславського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 громадянина України, не одруженого, не працюючого, дітей не має, студента 3 курсу ПТУ №6 м. Кременець, не судимого, -

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 296 ч.1, 125 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

14.08.2010 року, приблизно о 23 год. неповнолітній ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння поблизу будинку культури в с. Гулівці Білогірського району, з хуліганських мотивів, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно наніс один удар кулаком в обличчя неповнолітньому потерпілому ОСОБА_5, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження легкого ступеню тяжкості з короткочасним розладом здоров’я.

В суді підсудний ОСОБА_4 вину у вчинені злочину визнав повністю, у вчиненому розкаявся та пояснив, що ударив ОСОБА_5, оскільки він, на його думку, неправильно себе повів по відношенню до його приятеля.

Крім визнання вини підсудним, його вина також доведена доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_5 в суді надав показання, відповідно до яких 14.08.10., о 23 год., поблизу вхідних дверей до будинку культури в с. Гулівці, безпричинно отримав від ОСОБА_4 удар кулаком в ділянку обличчя, внаслідок чого з губи пішла кров, було вибито одного зуба та пошкоджено іншого.

Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, показання яких, надані ними на досудовому слідстві були досліджені в судовому засіданні засвідчили ту обставину, що 14.08.10., приблизно о 23 год. саме ОСОБА_4 безпричинно ударив ОСОБА_11 в обличчя та вибив зуба (а.с. 41, 42, 47, 46).

В протоколі огляду місця події з фототаблицями зафіксовано місце вчинення злочину, яке являє собою майданчик перед входом в будинок культури (а.с.11-13).

Відповідно до висновку експерта №755 від 08.09.2010 року, внаслідок удару ОСОБА_4, у ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна на слизовій верхньої губи, травматичної ампутації першого зуба на верхній щелепі зліва, скол коронки першого зуба на верхній щелепі справа, які відносяться до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, як такі, що викликають короткочасний розлад здоров’я (а.с.34).

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненні злочину доведена і його дії слід кваліфікувати за ст. 296 ч.1 КК України, як хуліганство.

Органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачувався також у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України, тобто заподіяння тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості, які спричинили короткочасний розлад здоров’я.

Вироком суду від 24 листопада 2010 року підсудний за цією статтею був виправданий в зв’язку із відсутністю в його діях складу злочину.

Прокурор, адвокат, потерпілий, його законний представник та законний представник підсудного звернулися до суду із клопотанням про звільнення ОСОБА_4 від покарання та застосувати щодо нього примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд батьків. Підсудний проти задоволення клопотання не заперечував.

Суд, враховуючи думку учасників процесу, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості будучи неповнолітнім, раніше не судимий, у вчиненому щиро розкаявся, по місцю проживання та навчання характеризується з позитивної сторони, примирився з потерпілим, який не має до нього претензій майнового та морального характеру, навчається у навчальному закладі. Проживає підсудний у повноцінній сім’ї, члени якої позитивно характеризуються, матеріально забезпечений всім необхідним, батько являється пенсіонером, матір працює. Ці обставини дають суду підстави зробити висновок, що батьки зможуть виконати покладений на них судом обов’язок щодо здійснення нагляду за сином.

За таких обставин кримінальна справа підлягає закриттю із застосуванням щодо неповнолітнього підсудного примусових заходів виховного характеру, передбачених п.п. 1,3 ч.2 ст.105 КК України.

На підставі зазначеного та керуючись ст.447 КПК України, ст. 105 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст.296 ч.1 КК України закрити та застосувати щодо нього примусові заходи виховного характеру у вигляді застереження та передачі під нагляд батьків строком на 1 рік.

    Запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд скасувати.

    На постанову протягом 15 діб може бути подано апеляцію.

Головуючий                                                                                   Р.С. Гринчук