Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                              Справа № 2-962/10

24 грудня 2010  року                      Миколаївський районний суд Львівської області  в складі:                

                                                           головуючої – судді  Берези В.І.,

                                                           при секретарі  Волківській Н.Б.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про  розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

         Сторони по справі перебувають у шлюбі з 21 липня 1998 року, який зареєстрували у виконкомі Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області, актовий запис за № 16. Від подружнього життя у них народилося двоє дітей – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2

         ОСОБА_1 звернулася  до суду з позовом про розірвання шлюбу, покликаючись на те, що  після одруження їхні стосунки були нормальними, але з часом вони стали погіршуватись. Між ними постійно виникали непорозуміння та сварки, вони не могли знайти спільну мову. Відповідач постійно ображав дружину, принижував її та сторони не проживають разом протягом 6 років, не підтримують подружніх стосунків та не ведуть спільного господарства, саме тому ОСОБА_1 втратила до чоловіка  почуття  любові  та  поваги, просить  шлюб розірвати.

         Позивач – ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала з мотивів позовної заяви та  надала пояснення, аналогічні,  викладеним  у позові. Пояснила, що 6 років їздить  на роботу за кордон – в Італію, час від часу приїжджає додому, у 2007 р. двічі подавала заяву на розлучення, в сім’ї кілька років існують непорозуміння.

        В судовому засіданні  представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги  підтримала  в повному обсязі та надала  суду  усні  пояснення,  аналогічні доводам, що  обґрунтовують вимоги  позивачки,  викладені   в позовній  заяві.

         Відповідач –  ОСОБА_2 в судовому  засіданні позову не визнав, пояснив, що сторони разом не проживають протягом 6 років, оскільки дружина їздить на роботу в Італію,  діти не хочуть розлучення батьків, з червня місяця ОСОБА_1 перебувала за кордоном та не було часу для примирення, так як  позивачка  тиждень тому приїхала  з Італії.

           Ухвалою суду від 22.10.2010 р. подружжю надано строк на примирення два місяці. Однак за час, наданий судом на примирення, сторони шлюбних відносин не поновили.

           Як встановлено в судовому засіданні за тиждень після приїзду позивачки з Італії, відповідач жодних спроб примирення не вчиняв, навпаки, сторони в судовому засіданні пред’явили взаємні звинувачення щодо догляду за дітьми.

         Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки сторони протягом 6 років разом не проживають,  не ведуть спільного господарства та не підтримують подружніх відносин.

         Враховуючи наведене, подальше спільне проживання та збереження сім’ї суперечить їх спільним інтересам, тому є доцільним шлюб розірвати.

         Керуючись  ст.ст. 208, 209, 212, 213, 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 110, 111, 112  СК України,  суд,-

в и р і ш и в :

         позов задоволити. Шлюб, зареєстрований 21 липня 1998 року виконкомом Дроговизької сільської ради Миколаївського району Львівської області, актовий запис за № 16, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – розірвати.  

        Стягнути з ОСОБА_1 17 (сімнадцять) грн. судового збору в дохід держави при реєстрації розлучення в органах РАЦСу.  

         ОСОБА_2 від сплати судового збору  звільнити.

         Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через  районний суд протягом десяти днів.

                        Суддя:                                                                               Береза В.І.