Справа № 2-а-320/10  

П О С Т А Н О В А

Іменем       України

5 жовтня 2010 року                                                                    Здолбунівський районний суд

Рівненської області

під головуванням судді                                                                Калюжного А.Є.

при секретарі                                                                Дацишиній Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Здолбунів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд –

 в с т а н о в и в :  

В поданій до суду позовній заяві позивач зазначив, що 06 червня 2010 року о 23год. 30хв. в м.Рівне по вул.Соборній,57 його було зупинено інспектором РР ДПС 2-го взводу ВДАІ м.Рівне ст.сержантом Кубай В.М., яким було складено відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП. На підставі даного протоколу інспектором було винесено постанову згідно з якою на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 /двісті п’ятдесят п’ять/ гривень.  

Стверджує, що із зазначеною постановою не погоджується, вважає її незаконною.  

В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав, просить їх задоволити. В категоричній формі заперечив твердження які містяться у постанові.      

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений, про причину неявки суд не повідомив.

Судом встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 06 червня 2010 року о 23год. 20хв. в м.Рівне по вул.Соборна,57 він керуючи автомобілем НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено», чим порушив ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, вказаного в оскаржуваній постанові не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні.

Зокрема, в ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено» й поїхав під знак у зв’язку з здійсненням внутрішніх перевезень пасажирів легковим автомобілем на замовлення, на що має відповідну ліцензію. Даний факт ОСОБА_1 ствердив і у своїх поясненнях які він надав працівнику ДАІ при складанні постанови, проте вони не були належним чином враховані.          

Окрім того, пояснень свідків які б могли ствердити обставини правопорушення працівниками ДАІ відібрано не було.

Належних доказів, які б стверджували той факт що ОСОБА_1 вчинив вказане в оскаржуваній постанові правопорушення - представниками міліції зібрано не було.        

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

А тому, підстав притягати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не має. Обставини правопорушення у діях позивача відсутні.

  Представником відповідача по справі не надано доказів правомірності складання адміністративного протоколу та постанови по справі про адміністративне правопорушення, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись, ст.ст. 11, 12, 70, 159, 160, 162, 163 КАС України, суд –

 п о с т а н о в и в :  

Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

Постанову серії ВК №114857 від 6 червня 2010 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 в сумі 255 /двісті п’ятдесят п’ять/ грн. за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати.

 Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.  

           Суддя: