Справа № 2-3915/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 грудня 2010 року Глобинський районний суд Полтавської області в складі: головуючої - судді Марущак Р.М.,
при секретарі - Кобеляцькій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Обознівської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, ІІІ особи без самостійних вимог щодо предмету спору - комунальне підприємство "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації", Глобинська районна державна адміністрація, відділ Держкомзему у Глобинському районі, Глобинська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, -
в с т а н о в и в :
25.11.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом.
Обґрунтувала його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого залишилось спадкове майно - житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1. Вона є спадкоємцем майна померлого за законом.
В зв'язку з оформленням спадщини виявилося, що при житті ОСОБА_3 не оформив правовстановлюючий документ на домоволодіння. По цій причині Глобинська держнотконтора відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину.
ОСОБА_3 на підставі закону, що діяв на час створення об»єкту нерухомого майна, побудував вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями, однак у зв’язку зі змінами законодавства, за життя не встиг зареєструвати своє право власності на нього в органах МБТІ.
На підставі викладеного, позивач прохала суд визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на спадкове нерухоме майно розташоване по АДРЕСА_1.
Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася. В заяві, адресованій суду, прохала розглянути справу у її відсутності, вказала, що позов підтримує.
Представник відповідача - Пронозівської сільської ради, представники третіх осіб - КП «Кременчуцьке МБТІ», Глобинської районної державної адміністрації, відділу Держкомзему в Глобинському районі, Градизької держнотконтори в судове засідання не з’явилися. В заявах, адресованих суду, прохали розглянути справу у їх відсутності, вказали, що позов визнають, заперечень щодо його задоволення не мають.
Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася. В заяві, адресованій суду, прохала розглянути справу у її відсутності, вказала, що проти задоволення позову заперечень не має.
Суд, дослідивши та оцінивши надані письмові докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємного зв’язку встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_3. Позивачка – дочка спадкодавця, що підтверджено свідоцтвами про народження та про шлюб.
Відповідно до повідомлення Глобинської держнотконтори від 19.11.2010 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на нього.
Згідно технічного паспорту житловий будинок літ. «А» побудований в 1960 році, літня кухня літ. «Б», сарай літ. «Д» , літній душ літ. «Е» - в 1970 році, сарай літ. «В» - в 1989 році, погрібник літ. «Г» - в 1965 році, гараж літ. «д» - в 1978 році, сарай літ. «д1» - в 1989 році, убиральня літ. «Ж», огорожа літ. «1», вимощення літ. «І» - побудовані в 1960 році.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 26.08.1948 року «Про застосування Указу ПВР СРСР від 26.08.1948 року» побудовані громадянами на відведених їм земельних ділянках будинки є їх особистою власністю.
Порядок правової реєстрації будинків та господарських будівель і споруд, а також домоволодіння в містах та селищах міського типу був врегульований на Україні Інструкцією про порядок реєстрації будівель в містах, робочих, дачних і курортних селищах України від 23/25.12.1947 року, Інструкцією про порядок реєстрації будинків і домоволодінь в містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР.
Запис в реєстраційній книзі про належність домоволодіння на праві особистої власності певній особі, є офіційним доказом права власності даної особи на це домоволодіння.
Згідно Закону «Про сільську Раду депутатів трудящих УРСР» від 02.06.1968 року, кожна сільська рада вела погосподарські книги, в яких відповідним записом посвідчувалося право землекористування всіх громадян на території сільської ради, в особовому рахунку вказувались прізвище, ім’я та по батькові глави сім»ї, на ім’я якого відкрито особовий рахунок, він і був власником будинку.
Згідно записів в погосподарських книгах Обознівської сільської ради, з 1960 і по час смерті спадкодавця, під № 731 значилося господарство ОСОБА_3, розташоване по АДРЕСА_1, де за ним рахується житловий будинок з господарськими будівлями на не приватизованій земельній ділянці 0,25 га з цільовим призначенням - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель.
Оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку, що спадкодавець ОСОБА_3 за свого життя набув право власності на назване нерухоме майно відповідно до закону, що діяв на час створення даного майна, проте, за життя не зареєстрував своє право власності в органах БТІ відповідно до закону, що діяв на час відкриття спадщини, в зв’язку з чим і виник спір. Його вирішення можливе лише в судовому порядку.
Згідно висновку відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Глобинської РДА від 19.11.2010 року, житловий будинок літ. «А», літня кухня літ. «Б», сарай літ. «В», погрібник літ. «Г», сарай літ. «Д», гараж літ. «д», сарай літ. «д1», літній душ «Е», убиральня літ. «Ж», огорожа літ. № 1 , вимощення літ. «І», які розташовані по АДРЕСА_1 збудовані без істотних порушень діючих будівельних норм і правил.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У відповідності до ст. ст. 1217, 1218, 1261 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Дослідивши в засіданні спадкову справу № 236/04 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, суд встановив, що спадщину в установлений законом строк прийняли доньки померлого – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Жодна в установлений законом строк від прийняття спадщини не відмовилася, тому кожна з них має право на половину спадкового майна.
З цих підстав позов підлягає задоволенню частково.
Суд не взяв до уваги обґрунтування позивача про те, що сестра ОСОБА_2 не бажає оформляти спадщину на домоволодіння по причині того, що батько за життя розпорядився, що будинок буде належати тому, хто догляне його до смерті. Таке волевиявлення ОСОБА_3 у формі заповіту не закріплене. Документального підтвердження відмови ОСОБА_2 від спадщини - відсутнє. Така відмова, згідно ст. 1273 ЦК України, можлива лише на протязі шести місяців з часу відкриття спадщини.
Керуючись ст. ст. 15, 16, 392, 1217, 1218, 1261, 1273 ЦК України , ст. ст. 10, 11,30, 60, 61, 212-215 ЦПК України,
в и р і ш и в :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою села Пузикове Глобинського району Полтавської області, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року батька ОСОБА_3 право власності на Ѕ частку нерухомого майна, а саме, Ѕ частку житлового будинку літ. «А», літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», погрібника літ. «Г», сараю літ. «Д», гаражу літ. «д», сараю літ. «д1», літнього душу «Е», убиральні літ. «Ж», огорожі літ. № 1 , вимощення літ. «І», які розташовані на не приватизованій земельній ділянці площею 0,25 га по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги . Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Р.М. Марущак