Справа № 2 – а – 194/ 2010 рік  

  П О С Т А Н О В А  

  І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И  

 11.11.2010 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді: Чернікова В.І.,

при секретарі: Кузьміній Н.П.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новий Буг адміністративну справу  за позовом ОСОБА_1 до Барановського Сергія Геннадійовича інспектора дорожньо-патрульної служби Новобузького взводу ДПС Миколаївської області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про адміністративне правопорушення , -

  В С Т А Н О В И В:  

 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  інспектора дорожньо-патрульної служби Новобузького взводу ДПС Миколаївської області   Барановського С.Г. про визнання дій відповідача пов’язаних з притягненням його до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 1 ст.122 КУпАП неправомірними та скасування постанови ВЕ № 250345 від 30.09.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.  

Позивач ОСОБА_1 у своєму позові вказав, що в постанові про накладення на нього адміністративного стягнення вказано, що ним було порушено Правила дорожнього руху України, зокрема переїзд білої суцільної смуги дорожньої розмітки, яка поділяє дві протилежні смуги руху.  

Позивач вважає таку постанову було винесено незаконною та необґрунтованою, оскільки, працівник ДПС, виніс її упереджено та за відсутності доказів підтверджуючих факт вчинення позивачем зазначеного вище правопорушення.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги до відповідача підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився.

При таких обставинах суд вважає, що справу можливо вирішити за відсутності відповідача, який є суб’єктом владних повноважень, та який достовірно знаючи про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явився.  

Вивчивши позовну заяву та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30.09.2010 року  інспектором дорожньо-патрульної служби Новобузького взводу ДПС Миколаївської області   Барановського С.Г.   була  винесена постанова ВЕ № 250345,  про те, що ОСОБА_1, 30.09.2010 року о 1155, керуючи автомобілем НОМЕР_1, на 225 кілометрі автошляху «Дніпропетровськ – Миколаїв» пересік білу суцільну смугу дорожньої розмітки, яка поділяє дві протилежні смуги руху чим допустив порушення  Правил дорожнього руху України, за яке  передбачена відповідальність за ч. 1 ст.122 КУпАП,  

За таких підстав, відповідач наклав на позивача адміністративне стягнення передбачене санкцією вищезазначеної Статті у вигляді штрафу на суму   255 грн.

Позивач заперечуючи проти постанови, вказав, що 30.09.2010 року він дійсно керував своїм автомобілем НОМЕР_1 на даному автошляху, втім правил дорожнього руху не порушував.  

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.      

Однак, всупереч вимогам вказаної Статті, відповідач, як видно з постанови про накладення адміністративного стягнення, відповідної фіксації вказаного правопорушення не проводив, пояснення свідків які доказували порушення ПДР України ОСОБА_1, в постанові чи на окремому аркуші до нього не долучив, тоді як позивач, запевняв, що він порушив вказані вище правила дорожнього руху.

Таким чином, при винесені  постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення серії ВЕ № 250345 від 30.09.2010 року  посадовою особою було допущено порушення вимог ст. 268 та ст. 280 КУпАП, оскільки доказів, які б могли підтвердити факт вчинення правопорушення та спростувати доводи позивача щодо відсутності складу адміністративного правопорушення, у постанові не наведені, більш того, на пропозицію суду, яку було викладено в ухвалі від 08.10.2010 року, надати докази на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, останнім проігноровані, тоді як наявні матеріали справи ставлять під сумнів відповідність постанови про накладення адміністративного стягнення на  ОСОБА_1   обставинам справи.

З огляду на викладене,  керуючись положеннями ст.ст. 2, 104, 167 КАС України та приписами ст. 293 КУпАП  суд вважає, що дії працівника дорожньо-патрульної служби УДАІ МВС України в Миколаївській області, щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП є неправомірними, що виступає підставою для скасування відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі за недоведеністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.    

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.14-1, 251, 258, 293 КУпАП, ст.ст. 3,7,8,9,12,71,160,162,163 КАС України, суд, –

  П О С Т А Н О В И В:  

 Адміністративний позов  ОСОБА_1 -  задовольнити.

Визнати неправомірними дії  Барановського Сергія Геннадійовича інспектора дорожньо-патрульної служби Новобузького взводу ДПС Миколаївської області, пов’язані з притягненням ОСОБА_1 до  адміністративної відповідальності передбаченої   ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Постанову от 30.09.2010 року Барановського Сергія Геннадійовича інспектора дорожньо-патрульної служби Новобузького взводу ДПС Миколаївської області , за якою ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП був підданий адміністративному стягненню у вигляді штрафу, скасувати як не законну, а провадження по адміністративній справі закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, котре не доведено.  

Постанова в апеляційному порядку не оскаржується.

                                       Суддя