Справа № 2-11719/10
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14 вересня 2010 року Центрально-Міський районний суд міста Горлівки Донецької області у складі:
головуючого - судді Перетятька О.Ю.,
при секретарі Шульгун Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, зобов’язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В :
13 липня 2010 року позивач звернулась з названим адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про зобов’язання нарахування та сплати недоплаченої суми соціальної допомоги дитині війни за період з 01.01.2006 до 31.12.2009 р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона має статус "дитини війни" у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважала, що положення Законів України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в частині зупинення дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись.
Позивач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, подала заяву з проханням розглянути справу в її відсутності, на позовних вимогах в цій заяві наполягала.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглядати справу без його участі. На адресу суду надійшли заперечення проти позову, в яких відповідач посилається на те, що діяв відповідно до Законів України «Про державний бюджет» на 2006-2008 роки. Вважав, що відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» прожитковий мінімум як мінімальна пенсія може бути застосований виключно для призначення розміру пенсій, призначених згідно із цим Законом. Зазначені виплати не можуть провадитися за рахунок коштів Пенсійного Фонду.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленим наступне.
Позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією паспорту. Вона має правовий статус "дитина війни", що підтверджується відповідною відміткою в пенсійному посвідченні.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році. При цьому названий Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 р. в цій частині неконституційним не визнано, тому відсутні підстави для визнання протиправними дій відповідача, який керувався Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» в цій частині.
Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, у період з 1 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня – 410,06 грн., з 1 жовтня – 415,11 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України" від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання: державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України". Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії "дитини війни" у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
Таким чином, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 р. відповідач мав нараховувати підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. мінімальна пенсія за віком з 01 січня 2008 р. складала 470 грн., з 01 квітня 2008 р. – 481 грн., з 01 липня 2008 р. – 482 грн., з 01 жовтня 2008 р. – 498 грн.
Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Жодним іншим Законом України на 2009 рік не зупинялася дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 року. Таким чином, і в період з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. відповідач мав нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому, за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає. Тому відповідач мав доплачувати підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме по 49 грн. 80 к. щомісяця, що підтверджено довідкою відповідача. Ці виплати є меншими, ніж встановлені законом.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835-VІ, що набрав чинності з 01.01.2009 року та Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати » від 20.10.2009 року № 1646 – VІ був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 01.01.2009 року 498 гривень, а з 01.11.2009 року - 573 гривні.
Тому є підстави для визнання дій управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки по нарахуванню позивачу підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року, 22.05.2008 року до 31.12.2009 р. в розмірі, меншому, ніж встановлений Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність) протиправними.
При обранні способу захисту порушеного права позивача суд виходить з того, що згідно з ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується. З урахуванням викладеного, норми Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає необхідним визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки по нарахуванню позивачу підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2009 р. в розмірі, меншому, ніж встановлений Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність) незаконними.
Також слід зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки нарахувати та доплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2009 р. включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше сплачених сум.
За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, ст. 19 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», керуючись ст.ст. 10-11, 57-60, 212 – 217 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, зобов’язання вчинити певні дії , задовольнити частково.
Визнати дії управління Пенсійного Фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки по нарахуванню ОСОБА_1 підвищення до пенсії за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2009 р. в розмірі, меншому, ніж встановлений Законом України «Про соціальний захист дітей війни» (30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність) незаконними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі міста Горлівки нарахувати та доплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2009 р. включно в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність з урахуванням раніше сплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в Апеляційний суд Донецької області через Центрально-Міський районний суд міста Горлівки. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Ю. Перетятько