Справа №2а-5172\10
2010 р.
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и.
28.12.2010 року Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі суддя Сватіков А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Донецьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку Ради, про стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку Ради, про стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, він визнаний інвалідом 3 групи. Йому присвоєно статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії з 01.06.2010 року, у зв’язку з чим він знаходиться на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради. Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачена одноразова компенсація як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що стали інвалідами в результаті Чорнобильської катастрофи, яка сплачується інвалідам 3 групи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Відповідачем 19.07.2010 року йому було нараховано 189 гр. 60 коп. Він звернувся до відповідача із заявою про виплату йому одноразової компенсації у розмірі 30 мін. заробітних плат, але відповідач листом відмовився провести доплату. Позивач вважає дії відповідача неправомірними, такими що суперечать діючому законодавству України, тому просив суд визнати дії відповідача протиправними та стягнути з відповідача недотриману суму одноразової допомоги у розмірі 26 520 гр.
Позивач звернувся до суду із письмовою заявою в якій просив суд розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги він підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, надала до суду письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначила, що позивач з 27.05.2010 року є інвалідом III гр. внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. № 796-XII (надалі - Закон № 796-ХІІ) мав право на одноразову компенсацію, яка виплачується в порядку та розмірах, встановлених кабінетом Міністрів України ( згідно із внесеними змінами Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік). Виходячи із існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної компенсації в розмірі, встановленому в Постанові Кабінету міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В цій постанові інвалідам ІІІ групи передбачена разова компенсація у розмірі 189 гр. 60 коп. На підставі ст. 62 зазначеного закону роз'яснення порядку застосування закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання місцевими органами влади. Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього закону здійснюється за рахунок державного бюджету (ст.63 Закону). Відповідно до ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Відповідно до ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України а також, забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту населення, а відповідно до ст. 117 Конституції України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України є обов'язковими для виконання. Крім того, згідно ст. 70 Закону "Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які за законодавством визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Головне управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації отримує бюджетні призначення, доводить до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями, затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, здійснює контроль за повнотою надходжень та витрачанням бюджетних коштів. Бюджетні асигнування надходили на рахунок управління, з урахуванням розмірів компенсацій, визначених в ПКМУ № 836. Відповідно до встановлених розмірів позивачу була нарахована компенсація у розмірі 189 гр. 70 коп. З цих підстав відповідач вважає свої дії правомірними, тому просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Також представник відповідача просив суд справу розглянути у відсутність представника відповідача.
Оскільки всі особи, які беруть участь у розгляді справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи було здійснено в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ст. 122 ч. 4 КАС України.
Суд розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку Ради, про стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації, підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і він віднесений до 1 категорії, що підтверджено посвідченням категорії 1, серія НОМЕР_1, виданим 01.06.2010 року Донецькою обласною державною адміністрацією. Також ОСОБА_1 з 27.05.2010 року є інвалідом 3 групи, що підтверджено посвідченням та довідкою СМЄК і відповідачем не оспорюється.
Також судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПСЗН Калінінського району м. Донецька, як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали в наслідку Чорнобильської катастрофи", особам, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачена компенсація, яка сплачується - інвалідам 3-ї групи - 30 мінімальних заробітних плат.
Судом встановлено, що відповідачем за заявою позивача від 09.07.2010 року було нараховано компенсацію у розмірі 189 гр.70 коп., яка не була виплачена позивачу у зв’язку з арештом рахунку відповідача. Після звернення позивача до відповідача з питання про виплату йому компенсації в наслідок встановлення групи інвалідності із розрахунку 30 мін. заробітних плат, позивач отримав письмову відмову відповідача за №05\01-1074 від 19.07.2010 року.
Відповідно до ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01.04.2010 року складає 884 гр. Враховуючи мінімальну заробітну плату, суд дійшов до висновку, про невірне нарахування позивачу компенсації в наслідок встановлення групи інвалідності, а саме 884 грн. х 30 = 26 520 грн. Саме вказана сума підлягає стягненню з відповідача, як сума недоотриманої одноразової компенсації.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визначається і діє принцип верховенства права. Конституція має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Норми Конституції - є нормами прямої дії. Відповідно до ст. 16 Конституції України подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов'язком держави. За ст.22 Конституції України - конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесення змін в діючі закони не допускається звуження змісту та об'єму існуючих прав та свобод. Згідно ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права та свободи та рівні перед законом.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. визначає основні положення з реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя та здоров'я.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способами, які передбачені конституцією та законами України.
Таким чином, суд вважає, що дії відповідача щодо недоплати позивачу компенсації при встановлені інвалідності є неправомірними, оскільки не відповідають вимогам ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позиція відповідача ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, проте як Закон має вищу юридичну силу.
Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку Ради, про стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації, у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6,8, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 122, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Рішеннями Конституційного Суду України від 20.03.2002 р. N5-рп/2002, від 27.11.2008 р. № 26-рп/2008 р., від 09.07.2007р. № 6-рп/2007р., від, 22.05.2008р. № 10-рп/2008, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку Ради, про стягнення недоотриманої суми одноразової компенсації – задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної в м. Донецьку Ради щодо відмови ОСОБА_1 у доплаті суми одноразової компенсації при встановленні 3 групи інвалідності виходячи із розміру 30-ти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент встановлення інвалідності.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної м. Донецька Ради, за рахунок коштів Державного бюджету України, на користь ОСОБА_1 недоотриману суму компенсації при встановлені 3-ї групи інвалідності, виходячи із розміру 30-ти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент встановлення інвалідності, відповідно до вимог ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, у розмірі 26520 гр.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду. Якщо постанову суду було постановлено у письмовому провадженні, чи без виклику особи, яка її оскаржує, або в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.
Суддя Сватіков А.В.