Спр. № 2а – 876/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 грудня 2010 року м. Тячів
Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Матвіїва Михайла Васильовича інспектора ДПС Львівського зводу ДПС ДАЇ при ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся в суд з позовом до Матвіїва Михайла Васильовича інспектора ДПС Львівського зводу ДПС ДАЇ при ГУМВС України у Львівській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення. В позовній заяві зазначив, що постановою інспектора ДПС Львівського зводу ДПС ДАЇ при ГУМВС України у Львівській області серії ВС № 165817 від 08.09.2010 р. його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Копію вказаної постанови ним було отримано поштовим зв’язком за місцем проживання 24.09.2010 року. Його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 08 вересня 2010 року о 23 год. 15 хв. у с. Солонка, Пустомитівського району, Львівської області, керуючи автомобілем «Фольксваген» реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався з швидкістю 90 км/год. в населеному пункті при обмеженні максимальної швидкості у 60 км/год. Вважає, що зазначена постанова є незаконною, необґрунтованою, а тому така підлягає визнанню протиправною та скасуванню, виходячи з наступних підстав: ним не було допущено перевищення максимальної швидкості, дозволеної на ділянці автодороги, де його було зупинено працівником ДАІ, оскільки він рухався на автомобілі зі швидкістю близько 62 км/год, а тому протокол про адміністративне правопорушення відносно нього було складено безпідставно. Висновок особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення та постанову у справі про перевищення ним дозволеної швидкості, є невірним та ґрунтується на належних і допустимих доказах та дійсних обставинах справи. Відповідачем не було представлено жодних об’єктивних доказів вчинення ним зазначеного правопорушення, не доведено, що саме керований ним автомобіль та у той період часу, коли його було зупинено, рухався з перевищенням допустимої швидкості, а саме зі швидкістю 90 км/год. . Результати вимірювання швидкості руху керованого ним автомобіля, у відповідній формі, яка б достовірно доводила факт руху саме його автомобіля з вказаною у постанові швидкістю, не були долучені до постанови по справі про адміністративне правопорушення. Він пояснював відповідачу, що не перевищував дозволеної швидкості, рухався зі швидкістю близько 62 км/год, і це можуть підтвердити свідки, які знаходилися у салоні керованого ним автомобіля, і зафіксована ним за допомогою технічного засобу швидкість не являється швидкістю керованого ним автомобіля, та вимагав від відповідача надати йому докази вчиненого ним правопорушення, однак відповідач його пояснення залишив поза увагою. У тексті протоколу про адміністративне правопорушення ним було зазначено, що він не згідний з притягненням до адміністративної відповідальності, оскільки рухався зі швидкістю 62 км/год., однак його заперечення до уваги не взяв.
Разом з цим, до протоколу про адміністративне правопорушення не було долучено жодних матеріалів, що містять фіксацію показань технічного приладу, яким вимірювалась швидкість руху його автомобіля. Згідно відомостей, викладених у вищевказаній постанові вбачається, що швидкість вимірювалась відповідачем за допомогою приладу «Беркут» № 0801131.
У відповідності до ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини.
Крім цього, посадовою особою – відповідачем не було вручено йому копію протоколу про адміністративне правопорушення, хоча у його тексті, він виклав свої пояснення та заперечення проти притягнення його до адмінвідповідальності та копію постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Тому просить суд скасувати постанову Матвіїва Михайла Васильовича інспектора ДПС Львівського зводу ДПС ДАЇ при ГУМВС України у Львівській області серії ВС № 165817 від 08.09.2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушенням Правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст. 128 КАС справу розглянув у його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що постановою Матвіїва Михайла Васильовича інспектора ДПС Львівського зводу ДПС ДАЇ при ГУМВС України у Львівській області серії ВС № 165817 від 08.09.2010 р. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Згідно ст.. 14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співласники) транспортних засобів.
Відповідно ст. 258 ч. 6 КУпАП передбачено, що у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови. Разом з цим, прилад «Візир», яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, та яким було зафіксовано його автомобіль, не є засобом фото- чи відеофіксації, що працює в автоматичному режимі, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема швидкість, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо).
Згідно п.2.13 Інструкції з організації провадження та діловодства у справах про адмністративні правопорушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху» затвердженої наказом МВС України № 1217 від 22.10.2003 р., до протоколу, складеного з використанням показань технічних приладів, долучаються фото-, відео- або інші матеріали, на яких зафіксовані показання цих приладів.
Відповідно до вимог п. 2.7 « Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої наказом МВС України № 185 від 22.02.2001 р., до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків, протоколи виявлення, знищення, тощо).
Всупереч вимог вказаних нормативних актів, до протоколу про адміністративне правопорушення не було долучено жодних матеріалів, що містять фіксацію технічного приладу, яким вимірювалась швидкість руху його автомобіля.
Згідно до ст. 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.
А згідно до ст. 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем в даній справі не доведено правомірності оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 71, 159 – 163 КАС України, ст.. 14-1, ст. 258 ч. 6 КУпАП , суд,
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити.
Визнати протиправною і скасувати постанову Матвіїва Михайла Васильовича інспектора ДПС Львівського зводу ДПС ДАЇ при ГУМВС України у Львівській області серії ВС № 165817 від 08.09.2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушенням Правил дорожнього руху, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв’язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.В. Чопик