№ 2-а-487/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року. Орджонікідзівський міський суд Дніпропетровської області в складі суду: головуючого - судді Нижника М.М., при секретарі - Поліщук О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Орджонікідзе справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Орджонікідзе, Дніпропетровської області про визнання неправомірною відмову щодо проведення перерахунку та здійснення виплати пенсії, та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату державної та додаткової пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», --
ВСТАНОВИВ:
Позивач в судове засідання не з’явився але надав суду заяву в якій просить розглянути справу без його участі у зв’язку з його виїздом на санаторне лікування, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився але надав суду заперечення в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі по підставам вказаним в заперечені та розглянути справу за їх відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню по слідуючим підставам.
В ході судового слідства встановлено, що позивач має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, 1-ої категорії ( посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 29.12.2006 р. з вкладкою НОМЕР_2 – учасник ліквідації наслідків на ЧАЕС, видані Дніпропетровською обласною державною адміністрацією ) (а.с.10).
З 22 грудня 2006 року є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З 01.01.2010 року 3 групу інвалідності мені продовжено ще на три роки до 01.01.2013 року.
Знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе та отримує пенсію по 3-ій групі інвалідності, захворювання якого пов’язане з виконанням обов’язків в період ліквідації аварії на ЧАЕС.
Факт наявності інвалідності та отримання пенсії підтверджуються:
- Посвідчення серії НОМЕР_3 від 26.12.2006 р. та від 19.01.2010 р., видане управлінням праці та соціального захисту населення м. Орджонікідзе;
- Пенсійне посвідчення серії НОМЕР_4 від 20.02.2007р. та посвідчення серії НОМЕР_5 від 19.01.2010р., видані управлінням в м. Орджонікідзе;
- Довідка обласної МСЕК № 3 серії НОМЕР_6 від 22.12.06р.;
- Довідка обласної МСЕК № 3 серії НОМЕР_7 від 18.01.2010р. та довідка до акту огляду МСЕК серії НОМЕР_8 від 18.01.2010р (а.с.9-14).
З 22.12.2006 року позивач як інвалід 3-ої групи має право на отримання державної та додаткової пенсії на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 – Х11 від 28.02.1991 року (далі Закон № 796).
Відповідно до ст.49 Закону № 796 пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, З,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно частини четвертої ст. 54 Закону № 796 розмір державної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, зокрема по З групі інвалідності, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а згідно ст. 50 Закону № 796 додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 3 групи, призначається у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 67 Закону № 796 має також право на отримання збільшеної пенсії відповідно до збільшення розмірів мінімального прожиткового мінімуму, встановленого законом, шляхом проведення перерахунків державної та додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров'ю, як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1-ої категорії і як інвалід війни 3-гр., захворювання якого пов'язано з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у разі збільшення мінімального прожиткового мінімуму встановленого законом.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме: - мінімальний розмір пенсії за віком встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.
Таким чином, для відровідача, як інваліда 3 групи, як особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, нижчий розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
З червня 2009 року у зазначених розмірах пенсія позивачеві не виплачується.
Постановою Орджонікідзевського міського суду від 18 червня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року був задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе про визнання неправомірною відмови в перерахунку пенсії та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01 січня 2007 р. до 01 червня 2009 р.
Згідно зазначених рішень Управління Пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе здійснило перерахунок державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно з врахуванням вимог ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за період з 01.01.2007 р. по 31.05.2009 р.
З червня 2009 року по жовтень 2010 року позивач знову отримує пенсію в розмірі від 1034 грн. до 1 373,70 гри., тобто управління ПФУ в подальшому зупинило перерахунок і нарахування йому пенсії відповідно до статей 49, 50, 54, 67 Закону № 796.
Згідно ст.ст. 50, 54 Закону № 796 станом на жовтень 2010 року позивач повинен отримувати пенсію не нижче 4 699 грн. ( 723 грн. прожитковий мінімум X 6 = 4 338 гри. +361 гри., що становить 50% прожиткового мінімуму, = 4 699 грн.).
Згідно довідки Управління Пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе № 06-484 від 08.06.2010 року за період з 01 червня 2009 року по червень 2010 року позивач фактично отримав пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи як інвалід 3-ої групи в сумі 14 218.20 грн., а згідно довідки № 06-889 від 13.10.2010р. за період з 01 липня 2010р. по жовтень 2010р. позивач фактично отримав пенсію в сумі 5219,90 грн., тобто всього отримав пенсію за період з 01.06.2009 року по 31.10.2010 року в загальній сумі 19 438 грн. (а.с.19-20).
Згідно Розрахунку , прикладеного до позовної заяви як невід'ємна її частина, за період з 01.06.2009 року по 31.10.2010 року позивач повинен був отримати пенсію в загальній сумі 69 476 грн., тобто позивач недоотримав пенсію в загальній сумі - 50 037 гривень (а.с.22).
При нарахуванні пенсії позивачеві по інвалідності - державної та додаткової - відповідач використав інші розрахункові дані, встановлені постановами КМУ, які не відповідають вимогам статей 49, 50, 54, 67 Закону № 796, що призвело до нарахування пенсії в значно меншому розмірі, ніж встановлено Законом.
28.12.2009 р., 09.06.2010 р. та 13.10.2010 р. позивач звертався до Управління Пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе ( далі Відповідач) із заявами про проведення перерахунку державної та додаткової пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено статтями 50, 54 ч.4, 67 ч. 3 Закону № 796, і виплатити позивачеві недоплачені суми пенсії за період його інвалідності, починаючи з 01.06.2009 року до теперішнього часу.
11.01.2010р., 18.06.2010р. та27.10.2010р. позивач отримав листи відповідача №П-129, П - 45 та П - 2750, в яких вказано, що пенсія позивачеві призначена вірно і виплачується згідно постанов КМУ № 1 від 03.01.2002р. "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" та № 654 від 28.05.2008р. ?ро підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" (а.с.15-18,21).
Вказано, що розмір пенсії позивача на 01.10.2010 року становить 1373,70 грн., яка згідно Постанови КМУ № 654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» складається з наступного:
760,00 грн. - пенсія інваліду 3 гр. щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1997 році, згідно постанови КМУ № 654 від 16.07.2008р.;
• - 108,45 грн. - додаткова пенсія інвалідам 3 гр. внаслідок ЧАЕС;
• - 216,90 грн. - підвищення інвалідам 3 гр.;
• - 50,00 грн. - щомісячна цільова грошова допомога на прожиття;
• - 237,11 грн. - державна адресна допомога,
• - 1,24 грн. - підвищення по ст.42
і що саме в такому розмірі на сьогоднішній день визначається мінімальний розмір пенсії, передбачений частиною четвертою статті 54 Закону, для інвалідів з числа учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлений причинний зв'язок з Чорнобильською катастрофою, що іншого пенсійним законодавством не передбачено.
Твердження відповідача, позивач вважає незаконними з наступних обставин.
Відповідач грубо порушив норми статей 8, 22,46 Конституції України ( 254к/96-ВР).
Статтею 22 Конституції України передбачено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути відмінені. При прийнятті нових Законів або внесенні змін де чинних Законів не допускається звуження обсягу та об'єму прав і свобод.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених заковом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомог, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого Законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Своїми протиправними діями відповідач грубо порушив Конституційні права позивача на отримання пенсії в розмірі, встановленому спеціальним Законом № 796.
Позиція Відповідача ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинстві України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону № 796, а не постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається Відповідач та які істотно звужують обсяг встановлених законом прав, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом.
Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розмірі мінімальної пенсії за віком.
Крім цього, відповідно до статті 71 Закону № 796 чітко встановлено, що дія положень цього Закону не може зупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема вказано у рішеннях від 11.10.2005р. № 8-рп/2005, від 09.07.2007р. № 6-рп/2007, від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, від 27.11.2008р. № 26-рп/2008), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.
Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 13, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте в сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене.
Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституцій України, так і статтею 9 Кодексу Адміністративного судочинства України.
Як вже зазначалось вище, відповідно до частини 1 статті 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків - 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1,2,3,4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожитковою мінімуму.
Для визначення розмірів мінімальної пенсії за віком у 2009 році та 2010 році треба керуватися Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про Державна бюджет України на 2010 рік» та Закон України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20.10.2009р. № 1646-У1.
Оскільки, відповідач при обрахуванні пенсії позивачеві з червня 2009 року до теперішнього часу зовсім не використовував розміри прожиткового мінімуму та не керувався статтями 49, 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є наявність не застосування спеціального Закону, що суперечить загальним принципам застосування закону.
Відповідно до ч.1 ст. 99 КАСУ (в редакції Закону № 2453 від 07.07.2010р.) «Адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами ».
Відносно пенсії іншими Законами України передбачено саме наступне:
Згідно зі ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. В цій частині вказаний Закон не скасований, як такий, що не суперечить новому Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058.
Згідно ч.3 ст.54 Закону України ?ро статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-Х11 (зі змінами та доповненнями) обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058.
Відповідно до цього, згідно пункту 2 ст. 46 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування '' від 09.07.2003р. № 1058 недоотримані пенсійні кошти внаслідок вини органів Пенсійного Фонду України виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, тобто пенсії не мають строку позовної давності та виплачуються за весь період з компенсацією. Поверненню підлягають не тільки суми пенсії, які були призначені, але не виплачені пенсіонеру , ай ті суми, які мали бути призначеними пенсіонеру.
Тому, на підставі вищевикладеного, відповідач повинен зробити перерахунок пенсії позивачеві з 01.06.2009 року до вступу рішення суду в законну силу.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 21, 22, 24, 46, 56, 92, 113, 116, 152 Конституції України, ст.ст. 1, 6, 13, 48, 50, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, ст.ст. 28,46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, ст.ст.2, 6, 9 - 15, 17, 18, 69, 86, 158, 159 - 163, 167 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИ В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області щодо перерахунку ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (державної і додаткової) відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54, ч. З ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок, донарахувати та виплатити пенсію по інвалідності (державну та додаткову) відповідно до ст. 50, ч.4 ст. 54, ч. З ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із розрахунку шести мінімальних пенсій за віком та 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, із врахуванням збільшення цього прожиткового мінімуму, за період з 01 червня 2009 року до вступу рішення суду в законну силу, з врахуванням фактично отриманої пенсії за зазначений період.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області в подальшому встановити та виплачувати ОСОБА_1 основну (державну) щомісячну пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком, і додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, розрахованої із встановленої законом мінімальної пенсії за віком, залежно від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного ст.. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та при перерахуванні і виплаті ОСОБА_1 пенсії виконувати вимоги ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист прав громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до
Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через
Орджонікідзевський міський в строк 10-ти днів, з дня складання повного
рішення.
Суддя: ______________________