Справа № 2а- 384/2010 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 жовтня 2010 року         Богородчанський районний суд  Івано-Франківської області

                                                    в складі головуючого-судді   Битківського Л.М.

                                                     з участю секретаря                Пилипонюк К.С.

                      представника позивача            ОСОБА_1        

                      представника  відповідача   Захарко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Богородчани справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в  Богородчанському районі про визнання неправомірним дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов‘язання провести перерахунок та виплату пенсії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернувся в суд із адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, яка виплачується йому як інваліду 2 групи, захворювання якого пов‘язаного з роботами по ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС. Одночасно поставив питання про зобов‘язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.11.2009 року у відповідності до ч.4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком визначеної законом.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.04.2009 року, яка колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2010 року залишена без змін, управління ПФУ в Богородчанському районі зобов‘язано здійснити перерахунок його пенсії з 01.10.2008 року  виходячи із вимог, встановлених ст.54 Закону України «Про статус  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по другій групі інвалідності, як 8 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров‘ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком станом на 01.10.2008 року - 498 грн. Не зважаючи на те, що суд у згаданому рішенні визначив, що основним критерієм обчислення пенсії  призначеної відповідно до ст..50, 54 Закону є мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування», відповідач з моменту  підвищення з 01.11.2009 року рівня прожиткового мінімуму до 573 грн., а з 01.01.2010 року до 695 грн., з 01.04.2010 року – 706 грн., з 01.01.2010 року – 709 грн., з 01.10.2010 року до 723 грн. - неправомірно продовжив виплату пенсії ігноруючи вказаний у судовому рішенні принцип її нарахування.  

У проведені перерахунку йому відмовлено, при цьому відповідач вважає, що при розрахунку розміру пенсії слід керуватись положеннями постанов Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2005 року та №654 від 16.07.2008 року, хоч така його позиція уже була оцінена судом при винесенні згаданої вище постанови суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з викладених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав подав письмове заперечення, в якому зазначив, що позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС й отримує пенсію як інвалід, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, розраховану у встановленому порядку автоматизованим способом на основі програмного забезпечення розробленого для ПФУ. Постанова окружного адміністративного суду від 24.04.2009 року щодо перерахунку розміру пенсії за вказаний у судовому рішенні період виконана повністю. В подальшому, з 01.11.2009 року розмір пенсії продовжує виплачуватись у загальному порядку. Наголосив на тому, що порядок обчислення таких пенсій відповідно до ч.5 ст.54 Закону визначається Кабінетом Міністрів України. Тому, вважає, що пенсію позивачу нараховано правильно. Просив у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні їй відповідати.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по другій групі інвалідності, як 8 мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до ст.17 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 року, основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 19 цього Закону встановлено, що виключно Законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.11.2007 року.

Згідно з висновком Львівської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 18.10.2007 року діагноз позивача пов’язаний з виконанням службових обов’язків  по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 27.11.2007 року позивачу встановлена 2 група інвалідності без переогляду.

Позивачу призначена в Богородчанському управлінні ПФУ пенсія по інвалідності другої групи, як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС на підставі ст.54 Закону.  

 Всі вказані обставини були встановлені Івано-Франківським окружним адміністративним судом у постанові від 24.04.2009 року, якою було визнано протиправними дії управління ПФУ в Богородчанському районі щодо відмови у перерахунку ОСОБА_3 з 01.10.2008 року пенсії по інвалідності згідно ст..50, 54 Закону України «Про статус  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до постанови суду відповідача було зобов‘язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_3 як інваліду 2 групи з 01.10.2008 року, згідно з ст..50,54 Закону України «Про статус  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю - 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої станом на 01.10.2008 р. – 498 грн.

Однак в подальшому, при зміні розміру мінімальної пенсії за віком з 01.11.2009 року відповідач безпідставно не виконав імперативну норму ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо необхідності підвищення і перерахунку пенсії виходячи із встановленого Законом нового базового розміру прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, ігноруючи принцип розрахунку пенсії, який був наведений у судовому рішенні.

Відмова УПФ України в Богородчанському районі у проведенні такого перерахунку у разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом є протиправною.  

Вирішуючи заявлені вимоги суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі починаючи з  01.11.2009 року. Оскільки позивач звертався до суду в порядку цивільного судочинства, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов‘язаних із соціальними виплатами» від 18.02.2010 року та ЦПК України, яке визначало трирічний термін позовної давності, а провадження у цивільній справі припинено ухвалою від 28.09.2010 року у зв‘язку із визнанням неконституційними норм вказаного закону, то суд вважає причини пропуску строку, визначеного ст.99 КАС України поважними і такими, що підлягають поновленню.  

Виходячи з того, що позивач звільнений від сплати державного мита при подачі позовної заяви, відповідач також звільнений від сплати державного мита на підставі Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, у відповідності до ст.94 КАС України судові витрати слід віднести за рахунок держави.

 Оскільки, в ході судового розгляду встановлено, що відповідачем грубо ігноруються вимоги чинного законодавства та судові рішення, прийняті судами з приводу предмету спору, суд вважає за доцільне встановити судовий контроль за виконанням судового рішення відповідно до ст.267 КАС України.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 98, 160-163, 167 КАС   України, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити. Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі Івано-Франківської області щодо відмови у проведенні перерахунку ОСОБА_3 з 01.11.2009 року пенсії по інвалідності, відповідно до ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Богородчанському районі з 01.11.2009 року провести  перерахунок та виплату ОСОБА_3 основної та додаткової пенсії, як інваліду 2 групи, захворювання якого пов‘язане з виконанням обов‘язків служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідно до ст.50 ч.1, 54 ч.4, 67 ч.3 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, яка згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплачувати її до внесення змін у законодавчі акти, які регулюють  підстави призначення та виплати вказаної  пенсії.

Судовий збір по справі віднести за рахунок держави.

Зобов‘язати начальника управління Пенсійного Фонду України в Богородчанському районі у місячний термін після набрання постановою законної сили подати суду звіт про виконання судового рішення.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції.

            Головуючий