ПОСТАНОВА               Копія  Справа № 2-а-93/10  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ        

 13 грудня 2010 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді             Лисенко Н.В.

при секретарі                       Валенко Р.І.  

з участю позивача               ОСОБА_1,                                      

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ВДАІ Ленінського району м. Харків Супруна Андрія Анатолійовича про визнання незаконними дії працівника державної патрульної служби та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -  

в с т а н о в и в :

 Позивач ОСОБА_1 22 вересня 2010 року звернувся до Великобагачанського районного суду з адміністративним позовом до інспектора ВДАІ Ленінського району м. Харків Стіша А.А. про визнання незаконними дії працівника державної патрульної служби, про поновлення строків оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 17.09.2010 року за ч.2 ст.122 КУпАП.

Ухвалою суду від 24 вересня 2010 року було відкрито провадження по адміністративній справі.

В попередньому судовому засіданні 11.10.2010 року позивач ОСОБА_1 позов підтримав, відповідач в судове засідання не з’явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином рекомендованим листом з повідомленням, який отримано 01.10.2010 року.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2010 року було встановлено, що прізвище інспектора ВДАІ не Стіш, а Супрун та  було продовжено підготовку справи за позовом ОСОБА_1 до судового розгляду.

В судове засідання 28 жовтня 2010 року позивач ОСОБА_1 не з’явився, хоча був повідомлений належним чином.

05 листопада 2010 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про уточнення адміністративного позову та прізвища відповідача по адміністративному позову (  а.с.а.с.    ).  

Ухвалою суду від 05 листопада було прийнято до провадження уточнення ОСОБА_1 до поданого ним позову  ( а.с.).

З позову ОСОБА_1 вбачається, що 17.09.2010 року інспектором ВДАІ Ленінського району м. Харкова  Супруном А.А. він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП за те, що 17.09.2010 року керуючи автомобілем ВАЗ-21112, д.н.з. НОМЕР_1 і рухаючись по вул. Полтавський Шлях, 134 в м. Харкові, порушив вимоги п.8.7.3 є ПДР та на регульованому пішохідному переході  проїхав на заборонений (червоний) сигнал світлофора. Цією постановою серія АХ1 №209459 на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.

 Позивач вважає вищевказану постанову незаконною, посилаючись на те, що він не перетинав пішохідний перехід на заборонений сигнал світлофора.

Посилаючись на  вищевказані обставини, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати дії та бездіяльність інспектора ВДАІ Ленінського району м. Харків капітана міліції Супруна Андрія Анатолійовича незаконними та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу в сумі 425 гривень.

В судове засідання 24 листопада 2010 року позивач ОСОБА_1 з’явився, заявлений позов підтримав в повному обсязі, в своїх поясненнях посилався на обставини, що викладені в позові і просив суд позов задовольнити., відповідач інспектор ВДАІ Ленінського району м. Харків Супрун А.А. в судове засідання  не з’явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином (   26   ), про причини неявки суду не повідомив.

В судове засідання  13 грудня 2010 року  відповідач інспектор ВДАІ Ленінського району м. Харків Супрун Андрій Анатолійович повторно не з’явився, він належним чином повідомлення про день і час розгляду справи (а.с.  ), пояснень щодо неявки та  заперечень щодо заявленого позову  відповідач до суду не надав.

 Суд, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, та показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по даній справі на засадах змагальності та диспозитивності, оглянувши оригінал адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП,  приходить до висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 про визнання незаконними дій працівника державної патрульної служби та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

17.09.2010 року інспектор ВДАІ Ленінського району м. Харків Супрун А.А. склав адміністративний протокол відносно водія ОСОБА_1 за те, що останній, керуючи автомобілем ВАЗ-21112, д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Полтавський шлях 134, в м. Харкові, не виконав вимогу п.8.7.3. є ПДР та на регульованому пішохідному переході проїхав на заборонений червоний сигнал світлофору, чим вчинив  правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП (а.с. 4 ),  оригінал  протоколу оглянутий в судовому засіданні .

Даною посадовою особою на місці було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серія АХ1 №209459 від 17.09.2010 року, згідно якої визнав водія ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. (а.с. ), оригінал якої  оглянутий в судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги та заперечення.

Між цим, за нормою ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Таким чином, нормами КАС України реалізовано концепцію презумпції вини суб’єкта владних повноважень при виникненні спірних правовідносин у зв’язку із захистом громадянином своїх прав та інтересів у публічно-владній сфері.  

З пояснень позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні вбачається, що він рухався по вул. Полтавський Шлях, 134 в м. Харкові з  пасажирами: дружиною ОСОБА_5 та громадянином ОСОБА_6. Вони весь час уважно слідкували за дорожньої обстановкою, ОСОБА_6 має посвідчення  водія. З показань свідків в судовому засіданні вбачається, що  їх автомобіль рухався  разом з іншими автомобілями  на зелений сигнал  світлофору, порушень правил дорожнього руху водій ОСОБА_1 не вчиняв, чому працівник ДАІ, пропустивши ті автомобілі, що їхали перед ним і відразу після нього,  зупинив  саме  його,  пояснити не може, припускає, що це викликано тим, що по номерним знаком  автомобіля видно, що автомобіль зареєстрований  в іншій області.

Не погоджуючись з тим, що  його притягнуто до адміністративної відповідальності, безпосередньо під час складення протоколу (на місці його складання) водій ОСОБА_1  в поясненнях, що містяться в протоколі,  з порушенням не згоден.

З оглянутих в судовому засіданні оригіналів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП не вбачається, що відповідачем по справі, при наявності фактичного невизнання факту правопорушення з боку водія, перевірялись обставини, на які він вказував у протоколі та у своїх поясненнях.  Свідки, які б могли  підтвердити вчинення  ОСОБА_1 правопорушення, в протоколі не зазначені  

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.  

Таким чином, виходячи з системного аналізу вищевказаних правових норм та аналізу ч.2 ст.69, ч.ч.1,2 ст.71 КАС України відповідач по справі, який не надав заперечень щодо заявленого позову та не надав належних доказів щодо правомірності своїх дій (складення протоколу та винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності), з урахуванням предмета даного спору та заявлених позовних вимог, з урахуванням принципу презумпції вини суб’єкта владних повноважень при виникненні спірних правовідносин у зв’язку із захистом громадянином своїх прав та інтересів у публічно-владній сфері вважається таким, що винен в порушенні прав громадянина (в даному випадку ОСОБА_1.), яке було допущено при притягненні останнього до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.  

Натомість, позивач ОСОБА_1, оспорюючи факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2  ст.122 КУпАП надав належні докази щодо заявлених ним позовних вимог. При цьому, ці докази узгоджуються з доказами, які були витребувані судом – оригіналами адміністративної справи щодо ОСОБА_1 і їм не суперечать.                    

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позивачем подані належні докази щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, що стосуються події 17.09.2010 року, а відповідачем, як суб’єктом владних повноважень у виниклих спірних правовідносинах не доведено правомірності свого рішення щодо притягнення позивача по справі до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП.  

Зібрані в справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову про визнання незаконними дій працівника державної патрульної служби та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому, постанову серія АХ №209459 від 17.09.2010 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ВДАІ Ленінського району м. Харкова Супруном Андрієм Анатолійовичем за ч.2 ст.122 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень, належить скасувати, а провадження по справі закрити.  

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19,61 Конституції України, ст.289, п.3 ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст.8,9,10-11,69,70,71,86,158-159,160-163,167, ч.2 ст.171-2,186 КАС України, суд, -                                

п о с т а н о в и в:

Скасувати постанову серія АХ №209459 від 17 вересня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором ВДАІ Ленінського району м. Харкова Супруном Андрієм Анатолійовичем про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. і закрити дану адміністративну справу.  

Постанова місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточною і оскарженню не підлягає.  

 Суддя  - підпис

 Копія  вірна                  Голова суду                                                         Секретар