Справа № 2-а-197/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

              24 грудня 2010 року                                                                                            м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

                                              головуючого-судді Ганька І.І.,

                                              при секретарі – Данилевич Н.І.,

                                              з участю позивача – ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Перечин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до інспектора ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району Закарпатської області старшого лейтенанта  міліції Гойзана Юрія Юрійовича про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 113937 від 13 листопада 2010 року, -

                                        В С Т А Н О В И В :

 Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що 21 листопада 2010 року йому надійшла листом з ВДАІ та АТІ з обслуговування Перечинського району Закарпатської області постанова в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 113937 від 13 листопада 2010 року, винесена інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району старшим лейтенантом міліції Гойзан Юрієм Юрійовичем, згідно якої, він 13.11.2010 року о 20 год. 15 хв. в с.Сімер Перечинського району керуючи автомобілем марки БМВ д/н НОМЕР_1, виїжджаючи з АЗС «ОККО» порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено». Відповідно до вказаної постанови його визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого                   ч.1 ст.122 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 260,00 грн. Вважає, що оскаржувана постанова є такою, що не відповідає дійсності, і є незаконною, оскільки 13.11.2010 року він дійсно біля 20.15 год. заїжджав на АЗС «ОККО» в с.Сімер Перечинського району, однак заїхав з задньої сторони АЗС, тобто їхав у напрямку с.Сімер Перечинського району, тоді як знак «В’їзд заборонено» стоїть зовсім в іншому місці, про що свідчать виготовлені ним фотозйомки, з метою того, щоб можна було побачити в якому саме місці розташований знак «В’їзд заборонено». І в той день його було зупинено відповідачем, якому він пояснив, що ніяких ПДР України не порушував, і при ньому інспектор не складав протокол про адміністративне правопорушення, а тим більше не виносив постанову. Крім цього, оскільки він хворів, тому просить поновити йому строк для звернення до суду та задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, а тому суд розглядає справу у його відсутності, що відповідає положенням ст. 128 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з таких підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У судовому засіданні встановлено, що 13 листопада 2010 року інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району  старшим лейтенантом міліції Гойзан Юрієм Юрійовичем винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 113937, згідно якої ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме того, що він 13.11.2010 року о 20 год. 15 хв. в с.Сімер керуючи автомобілем марки БМВ д/н НОМЕР_1, виїжджаючи з АЗС «ОККО» порушив вимогу дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено» за що його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 260,00 грн. (а. с. 4).

Крім цього, як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення, то в такій зазначено, що до постанови додається протокол серії АО1 № 067755. Однак такого додано до постанови не було.

Згідно ст.251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зазначені обставини встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, які притягуються до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Однак даних вимог закону інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району старшим лейтенантом міліції Гойзан Юрієм Юрійовичем дотримано не було.

Також, як вбачається з виготовленої позивачем фотозйомки, то дорожній знак «В’їзд заборонено» при в’їзді на АЗС «ОККО» у напрямку с.Сімер Перечинського району є відсутнім (а. с. 5).

Разом з цим, відповідачем належних та допустимих доказів протилежного та доказів невиконання позивачем вимог дорожнього знаку 3.21 «В’їзд заборонено» в порядку ч. 2              ст. 71 КАС України суду не надано.

Крім цього, при винесенні постанови суб’єктом владних повноважень інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району старшим лейтенантом міліції Гойзан Юрієм Юрійовичем вчинено низку порушень вимог ст. 280 КУпАП, а саме не з’ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, в постанові відсутні відомості щодо винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення; чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу тощо.  

Відповідно до Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України № 111 від 27 березня 2009 року взаємовідносини працівника ДПС з учасниками дорожнього руху мають ґрунтуватися на принципах дотримання законності, забезпечення свободи та недоторканності особи, забезпечення її прав, уважному, доброзичливому і поважному ставленні до громадян (п.28.1).

Однак даних вимог відповідачем дотримано також не було

Згідно ст.62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.  

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням того, що при винесенні постанови про адміністративне правопорушення відповідачем порушено норми діючих нормативно-правових актів, вина особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача належними доказами не спростовані, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП.

Частиною 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Так, відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропущення зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Оскільки позивач у період з 22 листопада по 01 грудня               2010 року хворів, що стверджується довідкою № 209 від 01.12.2010 року Перечинської центральної районної лікарні (а.с.9), тому суд вважає, що строк  на звернення до суду пропущений ним з поважних причин, і такий підлягає поновленню.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.              1, 2, 3, 17, 18, 70, 71, 86, 102, 159-163, 171-2 КАС України, ст.ст. 222, 251, 258, 288 КУпАП,              ПДР України, Інструкцією з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України,  затвердженої наказом  МВС 27  березня 2009 року за               № 111, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Визнати незаконною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АО № 113937 від 13 листопада 2010 року, винесену інспектором ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Великоберезнянського району Закарпатської області старшим лейтенантом міліції Гойзан Юрієм Юрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього  адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 (двісті шістдесят) грн. 00 коп., а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

 Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

            Головуючий:                                                                                  Ганько І.І.