Cправа № 2-581/2010

                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                               ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

26 листопада 2010 року                                   Богородчанський районний суд

                                                                           Івано-Франківської області

в складі: головуючого - судді                         Шишка О.А.,

з участю:                 секретаря                         Рудейчук І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Богородчани справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок порушення зобов’язання,

в с т а н о в и в :

    Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок порушення зобов’язання.

    Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в травні 2006 року між ним та відповідачем виникли правовідносини, згідно з якими останній зобов’язувався виконати роботу по виготовленні дерев’яної колиби. Після завершення робіт, він повинен був провести остаточний розрахунок. Конкретні терміни виконання зобов’язання не встановлювали. Для забезпечення виконання зобов’язання відповідач вимагав гроші, які він йому дав на загальну суму 2600 доларів США, що згідно довідки Богородчанського відділення Державного ощадного банку становить 792,5900 грн. за 100 доларів США. Відповідач до цього часу зобов’язання не виконав і взятих для цього грошей не повертає. Просить задовольнити позов.

    Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і суду пояснив, що дійсно між позивачем та ним була домовленість виготовити за його кошти колибу. Гроші, які йому дав позивач він повністю використав на матеріали, їх обробку, оплату за роботу та інше. Тих грошей, які надавав позивач, вистачило не на колибу, а на альтанку, яка в розібраному вигляді знаходиться на подвір’ї у ОСОБА_3, який безпосередньо виконував замовлення позивача. Оскільки останній припинив фінансування, то будівельні роботи припинено. Просить у позові відмовити.

    Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що він з позивачем ні про що не домовлявся, грошей він йому не давав, а виконував замовлення та вказівки ОСОБА_2, за що той проводив оплату. Просить у позові до нього відмовити.

    Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов  підлягає до задоволення з таких підстав.

    Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Під виконанням зобов’язань розуміють учинення кредитором і боржником дій зі здійснення прав та виконання обов’язків, що випливають із зобов’язання.

    В судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем          ОСОБА_2 дійсно була домовленість на виготовлення колиби з дерева. Фінансування робіт проводив позивач. Юридично правильно ці відносини сторони не оформили, однак жоден з них їх не заперечує. Сторони погодилися на виготовлення колиби, яка відповідачем ОСОБА_2 зроблена не була. Не виготовлена і альтанка, на яку за словами цього відповідача також не вистачило грошей.

    Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання його з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

    Оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 до виконання зобов’язання віднісся недобросовісно, а його посилання на припинення позивачем фінансування та повне виконання ним замовлення, суд до уваги не приймає. Будівля, яку замовляв позивач мала бути зібрана повністю, а потім розібрана та передана позивачу. Цих домовленостей відповідач ОСОБА_2 не виконав з невідомих причин. Крім того, не підтвердив він і суму коштів, які необхідні були для завершення робіт, а також те, що він такі гроші вимагав. Сторони домовилися про виготовлення протягом місяця колиби в травні 2006 року, але, оскільки станом на липень 2007 року відповідач роботу не виконав, то позивач почав вимагати та отримав письмові розписки про одержання ним грошей.

    Матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем грошей цьому відповідачу, розмір яких ним не оспорюється та про які йде мова у письмових розписках, що є у справі, однак ним не підтверджено факту виконаних робіт, тому позивач вправі вимагати повернення йому грошей, сплачених, на думку суду, як аванс, що узгоджується з правилами статті 611 ЦК України.

    Позивач крім повернення авансу (тобто, переданих відповідачу грошей) не вимагає покладення на відповідача передбаченого законом відшкодування. Разом з тим, він просить стягнути моральну шкоду у розмірі 1700 грн. На думку суду позивач не довів будь-якого факту спричинення йому моральної шкоди та необгрунтував її розмір.

    Вимога про стягнення 500 грн. на придбання стругального ножа судом не може бути задоволена, оскільки не підтверджена документально.  

    Суд вважає безпідставними позовні вимогами і до відповідача ОСОБА_3, оскільки залучення його до виконання робіт було виключно ініціативою відповідача ОСОБА_2, а  з позивачем у нього будь-яких домовленостей не було.    

    Отже, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст.ст.16,526,610,611,612,614,618,623 ЦК України, керуючись ст.ст.213,215 ЦПК України, суд,

                                                       в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 20607,34 грн. матеріальної шкоди, 208,27 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення через суд першої інстанції.

Головуючий