Справа № 2-992/10  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М                                                                                         У К Р А Ї Н И  

22 грудня 2010 року  Чорноморський районний суд   Автономної Республіки Крим         у  складі:   складі:   головуючого  судді                           Дядіченко С.В.  

при   секретарі                 Солодченко І.В.  

  розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього Підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про зміну формулювання причини звільнення і стягнення заробітної плати,  

  В С Т А Н О В И В  :  

  ОСОБА_1   звернувся до суду з позовною заявою   до   ДП «Нафтогазбезпека» НАК «Нафтогаз України» про зміну формулювання причини звільнення і стягнення заробітної плати, мотивуючи свої вимоги тим, що з 03.07.2008 року він працював охоронником 3 розряду у відповідача. 15.10.2010 року ним була подана заява про звільнення його за власним бажанням у зв’язку з невиконанням відповідачем законодавства про працю та умов колективного договору, а саме:  заробітна плата не відповідала розміру, встановленому колективним договором; надбавки у повному обсязі не виплачувалися; не виплачувалися заохочувальні і компенсаційні виплати; порушалися строки виплати заробітної плати; не виплачувалася матеріальна допомога на оздоровлення; тарифні ставки при зміні мінімального розміру заробітної плати не переглядалися. 15.10.2010 року згідно з наказом № 103-п від 25.10.2010 року позивач був звільнений за власним бажанням, відповідно до ст.38 КЗпП України, про що була зроблена відповідна запис у його трудової книжці. Вихідна допомога у розмірі трьохмісячного середнього заробітку згідно до вимог ст.44 КЗпП України позивачеві не була виплачена. У зв’язку з чим позивач вважає, що формулювання причини звільнення є не точною та підлягає зміні на «Звільнений за власним бажанням у зв’язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю і умов колективного договору». Також позивач просить зобов’язати відповідача виплатити йому вихідну допомогу у розмірі трьохмісячного заробітку, яка передбачена ст.44 КЗпП України і зобов’язати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати за весь час роботи на підприємстві та виплатити йому не донараховану заробітну плату.  

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі, позивач надав вищевикладені пояснення.  

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав пояснення, що заборгованості перед позивачем не існує. Формулювання причини звільнення у трудової книжці відображені правильно, згідно до законодавства про працю. Відповідач не зобов’язаний був зазначати причини звільнення, а тільки його правові підстави. Формулювання причини звільнення, яке запропоноване позивачем, не передбачене законодавством. Позивач неправильно тлумачить норми ст.39 ч.1 КЗпП України. Він працював по безстроковому трудовому договору, тому норми ст.44 КЗпП України, які стосуються строкових трудових договорів на позивача не розповсюджуються. Що стосується позовних вимог про перерахунок заробітної плати з урахуванням індексації, то згідно до листа Міністерства праці та соціальної політики від 03.08.2005 року – індексація здійснюється з урахуванням фінансового стану підприємства. По їх підприємству відкрита процедура банкрутства. Відповідач не порушав   законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору   , у зв’язку з чим, представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.  

Суд, заслухавши позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають     задоволенню з таких підстав.  

Як вбачається із матеріалів цивільної справи позивач в   період з 03.07.2008 року працював охоронником 3 розряду у відповідача. 15.10.2010 року згідно з наказом № 103-п від 25.10.2010 року позивач був звільнений за власним бажанням, відповідно до ст.38 КЗпП України, про що була зроблена відповідна запис у його трудової книжці (а.с.5).  

Відповідно до ч.3 ст.38 КЗпП Укпраїни - працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.  

Згідно до ст.44 КЗпП України - п   ри припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - виходна допомога виплачується у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.  

Згідно до ст.10 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  

Між тим, позивачем не доведені ті обставини, що відповідач порушав   законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.  

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що згідно до листа Міністерства праці та соціальної політики № 18-441-1 від 03.08.2005 року - на госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей. Суд також бере до уваги той факт, що по підприємству відповідача відкрита процедура банкрутства, що підтверджується ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.09.2006 року.  

Таким чином, суд вважає, що правових підстав для задоволення позовних вимог немає.  

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.38,44 КЗпП України, ст.ст.10,60,209,212,214,215 ЦПК України, суд  

    ВИРІШИВ:  

  У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дочірнього Підприємства «Нафтогазбезпека» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» про зміну формулювання причини звільнення і стягнення заробітної плати відмовити.  

Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення  апеляційної  скарги  в  порядку,  передбаченому  ст.ст.294-296  ЦПК  України.  

  Суддя               Дядіченко С.В.