№ 2-а-1179\2010

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2010 року. Старобешівський районний суд Донецької області у складі: головуючого - судді Дмитрієва О.Ф., при секретарі Гавриленко Л.В., за участі позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Старобешеве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача ВДАІ у м. Донецьк Донецької області в особі ВДАІ Старобешівського району Донецької області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 21 вересня 2010 року звернувся до Старобешівського районного суду Донецької області, як адміністративного суду першої інстанції, з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВТ1 № 017340 він 4 вересня 2010 року о 20 годині 35 хвилин в с. Салькове Генічеського району Донецької області, керуючи автомобілем БМВ-728 нз НОМЕР_1, здійснив обгін ближче 50 метрів від пішохідного переходу, чим порушив п. 14.6 (в) Правил дорожнього руху України (далі – ПДР). На підставі зазначеного протоколу 4 вересня 2010 року посадовою особою за даною справою винесено постанову і на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за скоєння адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

При винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення порушені його права і законні інтереси з наступних підстав: правопорушення скоєне у темну пору доби, що унеможливлювало видимість дорожньої розмітки, оскільки освітлення на дорозі не відбувалось. Жодного знаку, що вказував на наявність пішохідного переходу не було, про що позивач повідомив працівника ДАІ, який не звернув на це увагу. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві, пояснивши суду, що з порушенням не згоден.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки не повідомив, письмові заперечення на позов не надав, обґрунтування позивача про відсутність у його діях адміністративного правопорушення не спростував, тому суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 128 КАС України.  

Суд заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, в їх сукупності прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом  встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч. 1 ст. 104 КАСУ до адміністративного суду має право звернутись із адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси в сфері публічно-правових відносин.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Судом встановлено, що 4 вересня 2010 року інспектором ДПС п. Сірогозького ВДАІ сержантом міліції Крупєшиновим Юрієм Вікторовичем складено протокол серії ВТ1 № 017340 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП стосовно ОСОБА_1, який 4 вересня 2010 року о 20 годині 35 хвилин в с. Салькове Генічеського району Донецької області, керуючи автомобілем БМВ-728 нз НОМЕР_1, здійснив обгін ближче 50 метрів від пішохідного переходу, чим порушив п. 14.6 (в) Правил дорожнього руху України.

Посадовою особою, уповноваженою розглядати справи про адміністративні правопорушення відповідно до п. 5 ст. 213 КУпАП, складено постанову серії ВТ № 146715 від 4 вересня 2010 року, згідно якої на ОСОБА_1, який допустив правопорушення зазначеного в п. 14.6 (в) ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

Згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП «підлягають відповідальності … за порушення   водіями транспортних засобів правил проїзду перехрестя, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест  регулювальника …»

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Як вбачається із викладеного, докази, наведені позивачем для підтвердження позовних вимог зовсім протилежні доказам наведеним відповідачем. Відповідач не навів переконливих і достатніх доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Суд ,  приймає до уваги доводи позивача, що правопорушення скоєне у темну пору доби, що унеможливлювало видимість дорожньої розмітки, оскільки освітлення на дорозі не відбувалось.

Так, згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши позивача, суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 факт вчинення правопорушення не визнав, а доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідно до ст. 251 КУпАП, до матеріалів справи не додано.  Також при винесенні постанови відповідачем не враховано пояснення позивача, відсутні пояснення свідків, які б могли підтвердити вину позивача.

Враховуючи викладене, суд визнає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Приймаючи до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно позивача складений за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, суд визнає рішення Посадової особи про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. незаконним, а постанову серії ВТ № 146715 від 4 вересня 2010 року такою, що підлягає скасуванню.

Керуючись п.п. 14.6 (в) Правил дорожнього руху України, ст. 122 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 158, 159, 160, 161, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача ВДАІ у м. Донецьк Донецької області в особі ВДАІ Старобешівського району Донецької області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.  

Скасувати постанову серії ВТ № 146715 від 4 вересня 2010 року інспектора ДПС п. Сірогозького ВДАІ сержанта міліції Крупєшинова Юрія Вікторовича по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: