П О С Т А Н  О В А

                          І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

                       Справа №  2-а-43/10

28.12.2010 року       Верхньорогачицький районний суд

                                  Херсонської області  складі :

 головуючого судді                        Сидорякіної А.Я.

 при секретарі                                 Бедюх А.В.

                   прокурора                                      Яцук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт Верхній Рогачик, Херсонської області адміністративну  справу за позовом прокурора Верхньорогачицького району Херсонської області в інтересах ОСОБА_1 до УПФ у Верхньорогачицькому районі Херсонської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, суд

                                               В С Т А Н О В И В:

Прокурор 17.12.2010 року звернувся до суду із позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 про УПФ у Верхньорогачицькому районі Херсонської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в якому вказав, що відповідно до вимог ст.. 121 Конституції України та ст.. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів громадян в суді, що полягає у здійсненні прокурорами від імені громадянина процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді його інтересів.

Підставою представництва прокурором у суді інтересів ОСОБА_1 є її пенсійний вік, що є причиною неможливості самостійно захистити свої порушені права або реалізувати процесуальні повноваження.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – є особою поважного віку, відповідно до ст.. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року – є дитиною війни.

Згідно зі ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності 01.01.2006 року, до пенсії їй повинна виплачуватись щомісячна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 2.1 Постанови управління ПФ України «Про затвердження Положення про управління ПФ України в АР Крим, областях, містах Києва та Севастополя, Положення про управління ПФ України в районах, містах і районах у містах» від 30.04.2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законом. Отже, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем.

Таким чином відмова відповідача у здійсненні перерахунку на виплаті ОСОБА_1 соціальної державної допомоги є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законом України, порушує її право на соціальний захист.

Отже відповідач зобов’язаний був здійснювати виплату належної ОСОБА_1 допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період часу з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та 01.01.2009 року і на момент пред’явлення позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановляється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Просить суд зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період часу з 17.12.2010 року по 17.12.2010 року.

Прокурор в судовому засіданні заявила, що позовні вимоги змінені і просить суд зобов’язати  відповідача здійснити перерахування за останні пів року.

Представник відповідача в судове засідання не з’явилася, але подала до суду заяву (а.с. 17), в якій відповідач просить суд розглянути справу без участі їх представника. Позовні вимоги в повному обсязі не визнають.

З урахуванням думки прокурора та заяви відповідача, суд вважає можливим розглянути справу про зобов’язання Управління пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги як дитині  війни без участі представника відповідача.

Суд, вислухавши сторони та вивчивши матеріали справи вважає необхідним задовольнити позов повністю в зміненому вигляді.  

          Бо судом встановлено, що відповідно до пенсійного посвідчення, ОСОБА_1 отримує пенсію за віком і є дитиною війни (а.с.6), тобто вона має право на пільги передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року №2195-IV, бо позивачу на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни їй було менше 18 років. А за ст. 6 вказаного Закону, дитині війни пенсія підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, хоч Законом України «Про Державний бюджет України» від 27.10.2010 року № 2154-VI не передбачено коштів на виплату соціальної допомоги дітям війни в розмірі 30%.

          Але за частиною 2 ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, бо зазначені за статтею 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Тому, УПФУ у Верхньорогачицькому районі, Херсонської області зобов’язане здійснити нарахування позивачу надбавки, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період з 17.06.2010 року по 28.12.2010 року за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як встановлено судом з червня 2010 року по грудень 2010 року позивач не отримувала щомісячну державну соціальну допомогу в розмірі 30 %, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист війни». Але відповідно довідки виданої управлінням Пенсійного фонду України в Верхньорогачицькому районі, ОСОБА_1 отримувала, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530, надбавку як дитина війни в розмірі 49,80 грн.

Тому, на підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як особі, що має статус «дитина війни» ( у розмірі 30 % надбавки до мінімальної пенсії за віком ) з 17.06.2010 року по 28.12.2010 року з урахуванням виплачених сум допомоги в розмірі 49.80 грн. кожного місяця, задовольнивши вимогу позивача.

Керуючись: ст. 122, 158 – 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,  суд

                                              П О С Т А Н О В И В:

      Адміністративний позов прокурора Верхньорогачицького району Херсонської області в ніфтересах ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в смт. Верхній Рогачик, Верхньорогачицького району, Херсонській області про здійснення перерахунку та виплати недоплаченої щомісячної суми допомоги дітям  війни - задовольнити.

Зобов’язати Управління пенсійного фонду України у Верхньорогачицькому районі Херсонської області здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, підвищення пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як особі, що має статус «дитина війни» у розмірі 30 % надбавки до мінімальної пенсії за віком, починаючи з 17.06.2010 року по 28.12.2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Верхньорогачицький районний суд Херсонської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови.  

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/

                          К О П І Я     П О С Т А Н О В И    В І Р Н А

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області                                           А.Я. Сидорякіна

Не дивлячись на те, що згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, відповідач, діючи як орган владних повноважень, відмовив позивачу у гарантованому ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» праві.

Відмова позивача є незаконною, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 3 вищевказаного Закону України, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.

Відповідно до п.5.4 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року «законом про держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони».

      Метою і особливістю закону «Про Державний бюджет України» є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов’язання Держави перед громадянами спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсації і гарантій. Отже, при прийнятті Закону «Про Державний бюджет України» мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній рівень життя. Оскільки предмет Закону «Про державний бюджет України» чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Таким чином Верховна Рада України не повноважна при прийнятті Закону «Про Державний бюджет України» включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.

          Вказане свідчить, що відповідачем частково виконано зобов’язання щодо сплати мінімальної пенсії за віком, тому позовні вимоги в частині нарахування та виплати допомоги підлягають задоволенню з урахуванням виплачених вже сум.