Судове рішення #12831780

                                                                Справа 2 – а –3404

                                                                                                                                          2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

            22 грудня 2010 року суддя Кіровського міського суду Луганської області Суконцева Л.Г., розглянувши  у порядку письмового провадження адміністративну  справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії, -

                                                                 в с т а н о в и в:

         Позивач звернувся  до суду  з позовом до відповідача про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії , посилаючись на те, що він  має правовий статус дитини війни, тому відповідач повинен йому нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії, яке передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" у  розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Однак дане підвищення відповідачем у 2009 році було виплачене у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В зв'язку з тим, що такі дії відповідача є протиправними і такими, що суперечать Конституції та законам України позивачка просить відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом його порушеного права, а також зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату  підвищення до пенсії, як дитини війни, в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2009 рік  в сумі 1225 грн. 20 коп.

            До початку судового засідання від сторін надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі, в зв'язку з чим судом постановлена ухвала про розгляд справи у порядку письмового провадження.

           Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд вважає, що позов підлягає  повному  задоволенню з наступних підстав:

        Відповідно до посвідчення  позивач  має статус «дитини війни»

       Згідно зі статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 1 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

       Згідно відповіді УПФУ м. Кіровська, відповідачем було повністю відмовлено позивачці у перерахунку та виплаті доплати до пенсії, як дитині війни, оскільки в 2009 році позивачці виплачується підвищення до пенсії в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність

        Згідно зі статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру  пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

        Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп2008 від 22.05.2008 року положення ст.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким була змінена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» втратило чинність, як таке, що є неконституційним.  З роз'яснення Конституційного Суду України вбачається, що « закон про Державний бюджет України як правовий акт ,чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дії чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України( абзац шостий пункту 4 мотивувальної частини Рішення №6-рп/2007), а також « законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок  скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін та доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони» (абзац третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення №10-рп/2008)

       Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» №835-У1 від 26.12.2008 року( ст.54 Закону) встановлено у  2009 році прожитковий мінімум  на одну особу та для тих, хто відноситься  до основних соціальних і демографічних груп населення в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розмір  державних соціальних гарантій на 2009 рік має визначатися  відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка зберігається на рівні грудня 2008 р. – 498 грн. Тому суд вважає , що  доводи позивача про те, що відповідач  зобов'язаний  йому сплачувати підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01.01.2009 року заслуговують на увагу.

            Обґрунтування відповідача відносно відмови в підвищенні пенсії, як „дитині війни", посилаючись на те, що нарахування і виплата підвищення до пенсії «дітям війни» не проводилась у зв'язку з відсутністю правових підстав, суд оцінює критично, оскільки підвищення пенсії дітям законодавчо врегульовано і повинно було проводитись відповідно до рішень Конституційного суду  України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року

Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний  строк.  

Позивачем заявлені вимоги за 2009 рік, отже пропущено строк для звернення до суду за захистом порушених прав свобод та інтересів.  

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд, з метою повного захисту прав позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та поновити позивачу строк для звернення до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки позивачу було надзвичайно складно своєчасно звернутись до суду за захистом  порушених прав зважаючи на його похилий вік, нестабільність законодавства щодо виплати надбавок до пенсії дітям війни.  

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з УПФУ в м. Кіровську Луганської області доплати до пенсії у сумах визначених позивачем помісячно за заявлений період не підлягають задоволенню, оскільки  суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому належать такі повноваження. Обов`язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України “Про соціальний захист дітей війни” покладено на органи Пенсійного Фонду України.  

Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнавши причину пропуску строку поважною.  

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровську, Луганської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 державної соціальної допомоги у вигляді надбавки до пенсії, як дитині війни.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровську, Луганської області здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії  ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 01 січня  2009 року по 31 грудня 2009 року відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195-1V від 18 листопада 2004 року з урахуванням виплачених сум за цей період.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.  

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення. У разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії постанови.  

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України. Якщо було подано апеляційну скаргу, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.  

             СУДДЯ:    

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація