Справа № 2-1222/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 грудня 2010 року            Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді        Далматової Г.А.

        при секретарі                Філіпповій Ю.І.

                за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_1, представника органу опіки ті піклування Южноукраїнської міської ради Сороки О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Южноукраїнську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком.

Позов мотивує тим, що з грудня 1987 року до травня 2007 року сторони перебували у шлюбі, під час шлюбу у сторін народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розлучення залишилася проживати з батьком. За рішенням суду на користь позивача з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4. На час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 купив двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, донька фактично проживає з ним, але зареєструвати в зазначеній квартирі позивач дитину не може, оскільки відповідач не дає згоди. ОСОБА_1 не має духовного зв’язку з дитиною, не приймає участь в її вихованні, дитина бажає проживати з батьком.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав, пояснив, що з травня 2007 року разом з донькою ОСОБА_4 він проживає у своїх батьків. Влітку 2010 року він придбав двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, він і його донька ОСОБА_2 є власниками квартири. В цей час донька ОСОБА_4 фактично проживає з ним у вищезазначеній квартирі. Відповідач на утримання доньки ОСОБА_4 сплачує аліменти. ОСОБА_1 у 2007 році вчинила насильство над донькою ОСОБА_4, а саме, ображала, штовхала, внаслідок чого донька стала її боятися.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала. Вважає, що дитина має жити з матір’ю, вона, як матір цікавиться життям і здоров'ям дитини, тайком відвідує школу та лікарню. Стверджує, що дитина до неї прихильна, доньку не ображала і не била, має з дитиною контакт, спілкується у телефонному режимі щотижня, бачить доньку приблизно раз у місяць.

Представник органу опіки та піклування пояснив, що були обстежені побутові умови у квартирах де ОСОБА_4 зареєстрована і де фактично проживає. Обома батьками створені умови необхідного рівня для проживання дитини. Фактично ОСОБА_4 проживає з батьком.

ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що з вересня поточного року проживає з батьком в квартирі АДРЕСА_1, де в неї є власна кімната. Раз на тиждень мати їй телефонує, мати також періодично відвідує класного керівника. Вважає мати емоційною і імпульсивною людиною, боїться матір. Бажає жити лише з батьком.

Заслухавши осіб, що беруть участь у справі, ОСОБА_4, дослідивши матеріалі справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Сторони з 1987 року до липня 2007 року перебували в шлюбі, під якого 29 липня 1997 року у сторін народилася донька ОСОБА_4 /а.с.5,6/.

Між сторонами склалися неприязні стосунки, що крім пояснень сторін також відображено у матеріалі про відмову в порушенні кримінальної справи № 372 від 24 квітня 2007 року, який був оглянутий в судовому засіданні.

Рішенням Южноукраїнського міського суду від 20 серпня 2007 року ОСОБА_1 було відмовлено в позові про визначення місця проживання дитини з ним, оскільки сторони після розірвання шлюбу продовжували мешкати в спільній квартирі /а.с.34/.

В подальшому ОСОБА_1 і ОСОБА_4 мешкали в квартирі батьків позивача, що підтвердили сторони і ОСОБА_4

В цей час ОСОБА_4 зареєстрована як проживаюча в трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_4, що також підтверджується поясненнями сторін. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.10/, де зі слів ОСОБА_4 також проживає і вона.

ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем роботи, посередньо за місцем проживання, на обліку у лікаря нарколога не перебуває /а.с.7, 11, 12/.

ОСОБА_1 не байдужа до життя доньки, відвідує лікарів, школу, не зважаючи на те, що дитина разом з нею не проживає /а.с.31, 32, 33, 44/, періодично спілкується з дитиною.

Сторони працюють, мають постійний дохід. Згідно з висновком органу опіки та піклування обома батьками зроблені необхідні умови проживання. Органу опіки та піклування вважає можливим визначити місце проживання ОСОБА_4 з батьком, що підтверджується висновком. З огляду на викладене, суд вважає, що кожен з батьків створив умови для проживання доньки, із кожним з них може проживати дитина.

Відповідно до ч.2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Вирішуючи питання про визначення місця проживання ОСОБА_4 суд виходив з думки ОСОБА_4, яка впевнено заявила про бажання проживати разом з батьком і небажання проживати з матір’ю.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11,  60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м.Южноукраїнська Миколаївської області, з батьком ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Южноукраїнського        

міського суду                                                                                                          Г.А.Далматова