Судове рішення #12829659

Справа № 2-5339/2010р.


Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

23 листопада 2010 року  Франківський районний суд м. Львова в складі:

           

     Головуючої – судді     -     Ільчишин Н.В.  

при секретарі         -     Берладин М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Львівської міської ради  участю третьої особи Франківської рай адміністрації про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся з позовом до  ОСОБА_2,  Львівської міської ради про визнання за ним та відповідачкою-1 право власності на житловий будинок, загальною площею 431 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Свої вимоги мотивує тим, що  згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 липня 2006 року посвідченого державним нотаріусом Першої Львівської Державної нотаріальної контори Бояківським О.В., ОСОБА_2 придбала житловий одноквартирний будинок, загальною площею 77,5 кв.м. по АДРЕСА_1. 14.07.2006 року обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» на ім’я відповідачки-1 видало витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. 22 квітня 2008 року Управління  земельних ресурсів м. Львова на ім’я ОСОБА_2 видало державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0.0553 га для обслуговування  житлового будинку по АДРЕСА_1. 20.05.2008 року Управлінням архітектури була надана відповідь щодо можливості реконструкції спірного житлового будинку. Також відповідачкою, було отримано позитивні висновки санепідемстанції Франківського району м. Львов, від 22.04.08 за №1071/01, Франківського РВ м. Львова ГУ МНС України у Львівській області від 17.04.08 року за №8/499, технічні умови на водопостачання та водовідведення житлового будинку від 16.12.08 за № 15-5703, технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок для населення від 27.05.2009 року №277.115-1156.

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні викладенні в позові, додала, що реконструкцію спірного об’єкту було здійснено позивачем та відповідачем за їхнього  перебування в шлюбних стосунках, а тому збудований об’єкт, відповідно до ст. 60 СК України слід визнати спільним майном подружжя.                        У 2010 році після проведення реконструкції спірного будинку, науково-проектною фірмою було виготовлено проект на відповідність будівельним нормам і правилам самовільно розпочатого будівництва індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1. Просить позов задоволити повністю

Представник відповідача ОСОБА_2  проти позову заперечив пояснив, що  відповідачка з 12 вересня 1998 року перебуває у шлюбі з позивачем по теперішній час. Однак через погіршення стосунків з позивачем остання не бажає вводити об’єкт в експлуатацію адміністративним шляхом,  а тому проти позову заперечує.

Представник відповідача Львівської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що об’єкт після реконструкції повинен бути зданий в експлуатацію адміністративним шляхом у відповідності до чинного законодавства України.

3-я особа Франківська районна адміністрація в судове засідання не з»явились, хоча були повідомлені про час і місце судового засідання.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 12 вересня 1998 року по теперішній час. (а.с.7).  

Як вбачається з договору купівлі-продажу житлового будинку від 11 липня 2006 року посвідченого державним нотаріусом Першої Львівської Державної нотаріальної контори Бояківським О.В., ОСОБА_2 придбала житловий одноквартирний будинок, загальною площею 77,5 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с.8).  

14.07.2006 року обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» на ім’я ОСОБА_2 видало витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).  

22 квітня 2008 року Управлінням земельних ресурсів м. Львова на ім’я ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку загальною площею 0.0553 га для обслуговування  житлового будинку по АДРЕСА_1.

Листом від 20.05.2008 року Управління  архітектури була надана відповідь щодо можливості реконструкції спірного житлового будинку (а.с.25).  

Також відповідачкою отримано позитивні висновки санепідемстанції Франківського району м. Львов, від 22.04.08 за №1071/01, Франківського РВ м. Львова ГУ МНС України у Львівській області від 17.04.08 року за №8/499, технічні умови на водопостачання та водовідведення житлового будинку від 16.12.08 за № 15-5703, технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок для населення від 27.05.2009 року №277.115-1156 (а.с.23,24).  

Як вбачається, з висновків проекту на відповідність будівельним нормам і правилам самовільно розпочатого будівництва індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_1,  такий відповідає державним будівельним нормам та придатний до подальшої експлуатації.  

Відповідно до технічного паспорта складного 21.09.2010 року ОКП ЛОР «БТІ ЕО» на житловий будинок по АДРЕСА_1, зальна площа становить 431 кв.м.  

Ст. 331 ЦК України  встановлено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).  

    Ст. 376 ЦК України визначено, що будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.  Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети.

Ст. 391 ЦК України визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, навіть якщо такі перешкоди не пов’язані з позбавленням володіння.

Ст. 392  ЦК України встановлює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Ст.60 СК України визначає, що майно,  набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові  на  праві  спільної  сумісної  власності. Вважається,  що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального  користування,  є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.  

А тому, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задоволити та визнати спірний будинок спільним майном подружжя, а також визнати право власності по Ѕ, як за позивачем так і за відповідачем-1, на житловий будинок, загальною площею 431 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 1, 8, 10, 60, 114, 158, 169, 208, 209, 212-216 ЦПК України; ст.ст. 3, 16, 331, 376, 391  ЦК України суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Визнати житловий будинок № АДРЕСА_1 спільним майном подружжя.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ житлового будинку, загальною площею 431 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності  на Ѕ житлового будинку, загальною площею 431 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

     На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області  протягом десяти днів, через районний суд.

        Суддя                

Оригінал рішення.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація