Справа № 2-114/10

2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

«17» березня  2010 року                                 м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області  у складі:

головуючого судді             Дем’яненко І.В.,

за участю секретаря                       Скворцової Л.А.,

представника позивача                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ВАТ «Харківгаз» в особі Люботинського управління газового господарства, інтереси якого представляє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з газопостачання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з газопостачання.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначив, що 18 квітня 2006 року між позивачем - ВАТ «Харківгаз» в особі Люботинського управління газового господарства (колишнє Мерефянська філія ВАТ «Харківгаз») та відповідачем - ОСОБА_2, укладений договір № 403845 про надання послуг з газопостачання. Відповідно до укладеного договору ВАТ «Харківгаз» в особі Люботинського управління газового господарства (колишнє Мерефянська філія ВАТ «Харківгаз») зобов’язується безперервно надавати відповідачу послуги з постачання природного газу, а відповідач зобов’язується  своєчасно здійснювати оплату за споживаний природний газ і користуватися послугами за встановленими згідно з законодавством цінами, терміном та на умовах, передбачених договором.

Відповідач своєчасно не розрахувався за надані йому послуги з газопостачання, чим порушив умови Договору та Постанови Кабінету Міністрів 2246 від 09.12.1999 року (із змінами та доповненнями). На 01 жовтня 2009 року заборгованість, яка утворилась за період з 01 травня 2007 року по 30 вересня 2009 року, складає 577,83  грн.

У зв’язку з наведеним позивач просить позов задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 борг за неналежне виконання договірних зобов’язань  в сумі 577,83 грн. за період з 01 травня 2007 року по 30 вересня 2009 року, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати: державне мито в сумі 51,00 грн. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн.

Представник позивача звернулася до суду з клопотанням щодо стягнення з відповідача, ОСОБА_2, судових витрат, пов’язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, в сумі 450,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

Відповідач – ОСОБА_2, в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлен належним чином через засоби масової інформації.

Суд, вислухав пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти, що не оспорюються сторонами по справі, та підтверджуються наявними у справі доказами, та відповідні їм правовідносини.

Між ВАТ «Харківгаз» в особі Люботинського управління газового господарства (колишнє Мерефянська філія ВАТ «Харківгаз») – позивачем, та ОСОБА_2 – відповідачем, 18 квітня 2006 року укладений договір № 403845 про надання послуг з газопостачання. Відповідно до укладеного договору ВАТ «Харківгаз» в особі Люботинського управління газового господарства (колишнє Мерефянська філія ВАТ «Харківгаз») зобов’язується безперервно надавати відповідачу послуги з постачання природного газу, а відповідач зобов’язується  своєчасно здійснювати оплату за споживаний природний газ і користуватися послугами за встановленими згідно з законодавством цінами, терміном та на умовах, передбачених договором (а.с.6-7).

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України зазначений договір є підставою виникнення між сторонами зобов’язання, пов’язаного з наданням послуг з газопостачання.

Так, позивачем у відповідності до п. 6.2.1 Договору відповідачу було забезпечено безперервне постачання природного газу. Відповідно до умов Договору (п. 5.2.3) ОСОБА_2 зобов’язується своєчасно та в повному обсязі вносити плату за надані послуги з газопостачання.

Відповідно до п.17 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 року, під своєчасною оплатою послуг з газопостачання слід розуміти, здійснену не пізніше 10 числа наступного місяця оплату, визначену за результатами розрахункового періоду, тобто попереднього місяця.

Як вбачається з доказів, наданих суду представником позивача, ОСОБА_2 систематично не виконував обов’язки передбачені п. 5.2.3. Договору, укладеного між сторонами. Станом на 01 жовтня 2009 року заборгованість, яка утворилась за період з 01 травня 2007 року по 30 вересня 2009 року, складає 577,83 грн., що підтверджується наданим представником позивача розрахунком заборгованості (а.с.8-9).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.  

Відповідно до ст.ст. 598,599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням  частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, проведеним належним чином.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Вказана сума заборгованості ОСОБА_2 до теперішнього часу позивачу не сплачена.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем не надано суду доказів,  які б свідчили про сплату заборгованості за використання природного газу.

На підставі аналізу зібраних по справі доказів, суд вважає за необхідне: стягнути з ОСОБА_2 577,83 грн заборгованості за використання природного газу за період з 01 травня 2007 року по 30 вересня 2009 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача, понесені позивачем судові витрати: державне мито в сумі 51,00 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн та витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, в сумі 450,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 88, 197, 208, 209, 212, 213-215 ЦПК України, ст. 11, 509, 526, 527, 598, 599, 610 ЦК України, Постановою Кабінету Міністрів України № 2246 від 09.12.1999 року, ст. 1 п. а Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз» в особі Люботинського управління газового господарства - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь Відкритого акціонерного товариства «Харківгаз» в особі Люботинського управління газового господарства ( р/р 2600110197 в ВАТ «Мегабанк», МФО 351629, код 36225070) 577 (п’ятсот сімдесят сім) гривень, 83 коп. заборгованості за використання природного газу за період з 01 травня 2007 року по 30 вересня 2009 року, судові витрати: державне мито в сумі 51,00 (п’ятдесят одна) грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 (тридцять) грн. та витрати, пов’язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача, в сумі 450,00 чотириста п’ятдесят) грн, а всього 1108 (одна тисяча сто вісім) гривень 83 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області. Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до  Люботинського міського суду Харківської області  протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області  протягом 20 днів після подання заяви про  апеляційне оскарження.

Суддя                                         І.В. Дем’яненко