Справа № 2-а-3539/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2010 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі
головуючої судді Мішуровська С.Т.,
при секретарі Гримашевич К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лозівського районного відділу земельних ресурсів в особі заступника начальника Петренко Миколи Івановича, третіх осіб: начальника Балаклійського міжрайонного відділу контролю за використанням та охороною земель Мезіна С.С., Управління з контролю за використанням та охороною земель в Харківській області про визнання неправомірними дій працівників Лозівського районного відділу земельних ресурсів, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Лозівського районного відділу земельних ресурсів в особі заступника начальника Петренко Миколи Івановича, третіх осіб: начальника Балаклійського міжрайонного відділу контролю за використанням та охороною земель Мезіна С.С., Управління з контролю за використанням та охороною земель в Харківській області, в якому просить визнати дії відповідача неправомірними, скасувати постанову заступника начальника Лозівського районного відділу земельних ресурсів Петренко М.І. від 23.08.2006 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.
В обґрунтування свого позову позивачка посилається на те, що 23.08.2006 року заступником начальника Лозівського районного відділу земельних ресурсів Харківської області Петренко М.І. був розглянутий протокол, який склав начальник Балаклійського відділу з контролю за використанням земель Мезін С.С. та була винесена ним постанова про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення вимог ст. 125 Земельного кодексу України. Дану постанову вважає безпідставною, а її зміст не відповідним дійсності з причини того, що вона придбала на відкритому аукціоні, який проводився ТОВ "Мультимедія Софт" з відома та згоди Харківського обласного управління юстиції плодовий сад площею 59,4 га., розташований поблизу с. Царедарівка Лозівського району Харківської області, тому вона фактично стала власником цього саду. Договори оренди на користування із-за відсутності належних документів вона скласти не змогла. Нею було проведено міжрядну обробку ґрунту саду, однак спірну земельну ділянку не використовувала, тому вважає постанова про накладання на неї адміністративного штрафу підлягає скасуванню.
Позивачка в судове засідання не з`явилися, надала заяву, в який просить справу розглядати в її відсутність, на попередніх судових засіданнях позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Відповідач та представники третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили. На попередніх судових засіданнях відповідач Петренко М.І. позов не визнав, пояснив, що він як заступник начальника Лозівського районного відділу земельних ресурсів виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у спосіб та у межах своїх повноважень, оскільки вона дійсно користувалася земельною ділянкою – плодово-ягідним садом у відсутність правових документів.
Перевіривши матеріали справи, суд дійшов до наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на відкритому аукціоні придбала земельну ділянку (плодово-ягідний сад) площею 59,4 га, яка розташована на території Царедарівської сільської ради Лозівського району Харківської області за 5196 грн., що підтверджується Актом проведення аукціону по реалізації арештованого майна, протоколом проведення аукціону. Комісією у складі начальника Балаклійського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель, заступника начальника Лозівського районного відділу земельних ресурсів Петренко М.І., головного спеціаліста Лозівського районного відділу земельних ресурсів та сільського голови проведена перевірка щодо додержання вимог земельного законодавства на території Царедарівської сільської ради, в результаті перевірки встановлено, що вищезазначений плодово-ягідний сад використовується ОСОБА_1, про що був складений Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 27 червня 2006 року, відповідний протокол та винесена Постанова від 23 серпня 2006 року за № 33 про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ст. 125 Земельного кодексу України, за користування земельною ділянкою площею 59,1м. кв. ОСОБА_1 була та піддана штрафу у розмірі 102 грн.
Із листа Лозівського районного відділу земельних ресурсів від 6.03.2006 року за № 145 вбачається, що земельна ділянка, на якій розташований плодово-ягідний сад, в натурі не виділена і знаходиться в загальному користуванні громадян власників земельних часток паїв.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Громадяни і юридичні особи крім випадків приватизації, набувають право власності на земельні ділянки за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, а також шляхом прийняття спадщини.
Постановою Верховної Ради України "Про форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею" від 13.03.1992 року затверджені форми державних актів на право приватної власності на землю, на право постійн6ого користування землею. Як вбачається з матеріалів справи у ОСОБА_1 відсутній такий державний акт на землю. Документами, якими підтверджується право власності на земельну ділянку, є відповідні нотаріально посвідчені договори або акти про прийняття земельної ділянки у спадок. Документи про набуття права власності на землю на підставі договору купівлі-продажу чи інших цивільно-правових угод повинні реєструватися у державних органах. Лише така реєстрація надає документам легітимності.
Як вбачається з матеріалів справи позивачкою не представлені документи, яки б свідчили її право на спірну земельну ділянку, оскільки згідно ч.3 ст.125 Земельного кодексу України приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Крім того рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04 грудня 2009 року визнано недійсним результатів аукціону –протоколу по реалізації арештованого майна.
З огляду на вищевикладене суд вважає, що заступник начальника Лозівського районного відділу земельних ресурсів Петренко М.І. діяв у спосіб та у межах своїх повноважень і відсутні підстави визнавати його дії неправомірними.
Суд, враховуючи, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена 23 серпня 2006 року, а позивачка звернулася до суду 05.03.2007 року, тим самим пропустила строк звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати справу.
Суду не представлені докази щодо поважних причини пропуску строку звернення до суду, тому суд вважає позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Суд стягує з позивачки судові витрати в розмірі 3,40 грн. відповідно до вимог ст. 87 КАС України
Керуючись ст. ст. 6-19, 87,158-153 КАС України, ст. 125 Земельного кодексу України відповідно, ст. 289 КУпАП , суд
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Лозівського районного відділу земельних ресурсів в особі заступника начальника Петренко Миколи Івановича, третіх осіб: начальника Балаклійського міжрайонного відділу контролю за використанням та охороною земель Мезіна С.С., Управління з контролю за використанням та охороною земель в Харківській області про визнання неправомірними дій працівників Лозівського районного відділу земельних ресурсів - відмовити.
Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя