справа № 2–а-1497/10

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 грудня 2010 року                                     м. Зміїв

    Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого – судді Бережної Н.М.

    секретаря Шелудько Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

 11 листопада 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області, в якій просив: визнати протиправною бездіяльність УПФ в Зміївському районі Харківської області та зобов’язати відповідача здійснити йому як інваліду війни 2 групи підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 13, п. 26 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23 листопада 1995 року №458/96-ВР-350% мінімальної пенсії за віком.

В подальшому позивач подав уточнений адміністративний позов, в якому просив визнати незаконною бездіяльність відповідача у відношенні невиплати йому, як інваліду війни 2 групи, підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 13, п. 26 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23 листопада 1995 року №458/95-ВР – 350% мінімальної пенсії за віком; зобов’язати відповідача за період з 01.01.2004 року по 01.01.2006 року установити підвищення до пенсії як інваліду війни 2 групи в розмірі 350% мінімальної пенсії за віком та провести необхідні виплати відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Розглянути справу без його участі.

В обґрунтування своїх уточнених позовних вимог вказав, що він є особою, яка отримує пенсію з 01.01.2006 року як інвалід армії, прирівняний до інвалідів Великої Вітчизняної війни II групи (захворювання пов’язане з проходженням військової служби в ДРА) згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

ОСОБА_1 в своєму уточненому позові зазначив, що з січня 2002 року він отримував пенсію по інвалідності 2 групи захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби в Афганістані за нормами Закону України «Про  пенсійне забезпечення». Закон України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»  від 22.10.1993р. №3551-ХІ встановлює правовий статус інвалідів війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону він має статус «інвалід війни» та має право на отримання відповідного підвищення до пенсії як інвалід війни 2 групи починаючи з моменту встановлення групи інвалідності, а також має право на проведення відповідних виплат з боку відповідача, однак пенсія в належному розмірі йому не виплачується тому він звернувся до УПФУ в Зміївському районі про перерахунок пенсії і проведення відповідних виплат. При цьому йому було відмовлено в перерахунку пенсії з посиланням на Постанови КМУ, законодавство, яке в порушення вимог Конституції України використовується відповідачем та порушує його права як громадянина незалежної держави, гарантовані йому Конституцією і законами України, а не чинне пенсійне законодавство, яке регулює питання встановлення та виплатити пенсії інвалідам війни.

Таким чином, позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про розгляд справи був повідомлений, в своєму уточненому позові просив розглянути справу без його участі, на задоволенні уточнених позовних вимог наполягає.

- 2 -

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області Гончаренко В.І. в судовому засіданні позов не визнав і подав письмові заперечення, в яких зазначено наступне: з 26.06.1991 року ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності 2 групи захворювання пов’язаного з проходженням військової служби в Афганістані за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

З 23.01.2002 року ОСОБА_1 отримував пенсію по інвалідності 2 групи захворювання пов’язаного з проходженням військової служби в Афганістані за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

З 01.01.2006 року ОСОБА_1 згідно заяви від 06.03.06 року переведено на пенсію по інвалідності 2 групи захворювання пов’язаного з проходженням військової служби в ДРА за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту», який набрав чинності з 01.01.1994 року передбачалось, що інвалідам війни 2 групи пенсії підвищувались у розмірі 350% пенсії за віком.

Згідно Закону України «Про підвищення мінімального розміру пенсії» за №979-ХІV від 15.07.1999 року абзац другий ст. 1 – мінімальний розмір пенсії поширюється тільки на трудові пенсії та відповідно до ст. 3 цього закону, не застосовується для визначення розмірів надбавок та інших доплат.

Постановою Верховної Ради України «Про порядок введення в дію статей 10.33.34 «Про оплату праці та встановлення мінімального розміру пенсії за віком» від 20.02.1996 року №49/96 ВР, Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25.08.1996 року №762/96, проведено перерахунок підвищення, передбаченого Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» виходячи з розміру 16 грн. 62 коп., тобто по 2 групі інваліда війни 16,62*350%=58,17, що і отримував позивач за період з 01.06.2000 року.

Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 05.10.2005 року №2939-ІV, який набрав чинності з 01.01.2006 року частину четверту статті 13 викладено в новій редакції «інвалідам війни пенсії або щомісячне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується інвалідам 2 групи – 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».

Відповідно до ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року №3235-ІV прожитковий мінімум з 01.01.2006 року по 2 групі інвалідності підвищення інваліду війни становив – 350 грн. (350*40%=140), з 01.04.2006 року становив – 359 грн. (359*40%=143,60), з 01.10.2006 року становив – 366 грн. (366*40%=146,40).

 Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року №489-V прожитковий мінімум з 01.01.2007 року становив – 380 грн. (380*40%=152), з 01.04.2007 року прожитковий мінімум становив – 406 грн. (406*40%=162,40), з 01.10.2007 року становив – 411 грн. (411*40%=164,40).

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року №107-VІ прожитковий мінімум з 01.01.2008 року становив 470 грн. (470*40%=188), з 01.04.2008 року становив – 481 грн. (481*40%=192,40), з 01.07.2008 року становив – 482 грн. (482*40%=192,80), 01.10.2008 року становив – 498 грн. (498*40%=199,20).

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 року №835-VІ прожитковий мінімум з 01.01.2009 року становив – 498 грн. (498*40%=199,20), відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», прожитковий мінімум 01.11.2009 року становив – 573 грн. (573*40%=229,20).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року №2154-VІ прожитковий мінімум з 01.01.2010 року становив – 695 грн. (695*40%=278), відповідно до Закону України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати», прожитковий мінімум з 01.04.2010 року становив – 706 грн. (706*40%=282,40), прожитковий мінімум з 01.07.2010 року – 709 грн. (709*40%=283,60).

Ці зміни і були враховані при перерахунку підвищення ОСОБА_1

Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі вважає, що діяло згідно діючого законодавства, не порушуючи норм права, що діють в системі пенсійного забезпечення, а тому підстав для задоволення позову не має.

Суд, всебічно, повно, об’єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень,

- 3 -

дослідивши матеріали справи, оцінивши ці докази в сукупності, визнає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – інвалідів війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданого Зміївським управлінням СЗН від 09.01.1996 року /а.с. 10/.

Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ встановлено правовий статус інвалідів війни і визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 7 зазначеного Закону позивач має статус «інваліда війни» і цей статус підтверджено посвідченням.

Частиною 4 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в редакції, що була чинною до 1 січня 2006 року, передбачено, що інвалідам війни пенсії підвищуються у таких розмірах: інвалідам І групи – у розмірі 400% мінімальної пенсії за віком, ІІ групи – 350% мінімальної пенсії за віком, ІІІ групи – 200% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» від 11 травня 2004 року, який набрав чинності 27 травня 2004 року, на 2004 рік затверджено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність – 284,69 грн.

Згідно зі ст. 63 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік» від 23 грудня 2004 року, на 2005 рік затверджено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність в розмірі 332 грн.

Із письмових заперечень відповідача вбачається, що позивач не отримував підвищення до пенсії з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року, що суперечить ст. ст. 8, 22 Конституції України. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Таким чином, невиплата ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії як інваліду війни в належному розмірі з моменту призначення пенсії відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є неправомірною та такою, що суперечить Конституції та законам України.

Вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону № 1058-ІУ встановлюється в розмірі, визначеному законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, оскільки вказаний мінімальний розмір є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги, а прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначається Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік, а не Постановою КМУ, на яку посилається відповідач, тому позовні вимоги ОСОБА_1, що стосуються зобов’язання відповідача здійснити перерахунок йому підвищення до пенсії, як інваліду війни з 01.01.2004 року по 31.12.2005 роки виходячи із законодавчо встановлених розмірів, підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058- ІV, ст. ст. 10, 11, 18, 94, 98, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 256 КАС України, суд, -

постановив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Зміївському районі Харківської області починаючи з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2005 року установити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як інваліду війни 2 групи в розмірі 350 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та провести відповідні виплати.

Допустити негайне виконання постанови у межах суми стягнення пенсії за один місяць.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: