Справа № 2 - 1779/10 р.

  Р І Ш Е Н Н Я

    І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

13 грудня 2010 року                                     Лебединський районний суд

                                                              Сумської області

у складі: головуючого – судді Стеценка В.А.

               при секретарі – Кальченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лебединської міської  ради, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – Інспекція державного архітектурного будівельного контролю в Сумській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом до Лебединської міської  ради  про визнання права власності на нерухоме майно, мотивуючи свої  вимоги тим, що під час розпаювання майна Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження» - правонаступника Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна на засіданні комісії по врегулюванню майнових відносин цього сільгосптовариства 26 травня 2005 року (протокол №2) була розглянута його заява про виділення майна в натурі в рахунок майнових паїв та вирішено виділити йому ремонтну майстерню, комору ремонтної майстерні, склад для запчастин, розташовані по АДРЕСА_1 та конюшню,  розташовану по АДРЕСА_2 та надано Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна – попередника СТОВ „Відродження”.

Проте працівниками ДП «Бюро технічної інвентаризації виконкому Лебединської міської ради» в оформленні документів для державної реєстрації виділеного позивачеві майна було відмовлено, так як на нього відсутні правовстановлюючі документи, а виділення майна в натурі не було засвідчено нотаріально. Тому позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме - на ремонтну майстерню, комору ремонтної майстерні, склад для запчастин, розташовані по АДРЕСА_1 та конюшню,  розташовану по АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому  засіданні проти заявлених вимог не заперечила.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – Інспекції державного архітектурного будівельного контролю в Сумській області, в судове  засідання не з’явився, надав суду відзив, в якому проти задоволення позову теж не заперечив, просив розглянути  справу у його відсутності.

Треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 в судове  засідання не з’явилися, надали суду заяви, в яких проти позову не заперечують та просили розглянути справу у їх відсутності.

З свідоцтв (а.с. 4 - 6), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майнового Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Леніна м. Лебедин Сумської області в розмірі, відповідно, 14 759 грн., 50 948 грн. та 11 786 грн.

З квитанцій, протоколів та актів прийому - передачі (а.с. 7-14, 25, 27), досліджених в судовому засіданні вбачається, що позивачу було виділене майно в натурі, а саме: склад для запчастин, конюшню, ремонтну майстерню та комору ремонтної майстерні та передано його в користування.

З розписок (а.с. 15-23), досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 продали позивачу свої майнові сертифікати.

З висновку про вартість, оціночних актів, планів (а.с. 28-29, 31-33, 35-37, 39-41, 43-45), досліджених в судовому засіданні вбачається, що вартість цегляної конюшні, яка значиться під літерою «А» на плані земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_2, площею 246,8 кв.м., становить 58 490 грн.; вартість комори ремонтної майстерні, яка значиться на плані земельної ділянки під літерою «Б», що знаходиться в АДРЕСА_1, площею 168,1 кв.м., становить 37 180 грн.; вартість складу для запасних частин, який значиться під літерою «В» на плані земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1, площею 219,8 кв.м., становить 48 620 грн.; вартість ремонтної майстерні, яка значиться під літерою «Г» на плані земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1, площею 327,6 кв.м., становить 72 460 грн.

З довідок (а.с. 30, 34, 38, 42), досліджених в судовому засіданні вбачається, що

цегляна конюшня, що знаходиться в АДРЕСА_2, комора ремонтної майстерні, склад для запасних частин, ремонтна майстерня, які знаходяться в АДРЕСА_1 за архівними даними КП «Бюро технічної інвентаризації виконкому Лебединської міської ради» не зареєстровані

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява обґрунтована, між сторонами мають місце цивільні правовідносини і позов підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що під час розпаювання майна СТОВ «Відродження» - правонаступника КСП ім. Леніна на засіданні комісії по врегулюванню майнових відносин цього сільгосптовариства 26 травня 2005 року (протокол №2) було вирішено виділити позивачу в натурі конюшню вартістю 58 490 грн., що знаходиться в АДРЕСА_2 та ремонтну майстерню вартістю 72 460 грн., комору ремонтної майстерні вартістю 37 180 грн, склад для запчастин вартістю 48 620 грн., що знаходяться в АДРЕСА_1 та видано свідоцтва про право власності на майновий пай членів колективного сільськогосподарського підприємства, на підставі яких він має право на пайовий фонд майна відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай. Проте, коли ОСОБА_1 звернувся за оформленням документів для державної реєстрації, в чому йому було відмовлено, так як відсутні правовстановлюючі документи на отримане ним майно, а виділення майна в натурі не було засвідчено нотаріально.

Вказані обставини стверджуються позивачем та матеріалами справи.

           Згідно вимог ст. ст. 182, 220, 316, 317, 325, 328, 375, 376, 392 ЦК України, громадяни

України можуть бути суб’єктами права власності на підставах, не заборонених законом і мають право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

    Згідно вимог ч. 1 ст. 3 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 1 липня 2004 року № 952-ІV, речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов’язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Суд приймає до уваги, те що в судовому засіданні ні відповідач ні треті особи не оспорили позовних вимог, що факт придбання позивачем нерухомого майна, на підставах, не заборонених законом знайшов своє підтвердження, поскільки був стверджений не тільки поясненнями сторін а й документами, дослідженими під час розгляду справи і вважає необхідним вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Крім цього, суд вважає необхідним стягнути з позивача на користь держави судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи до бюджету Лебединського району Сумської області, не сплачені при поданні позову.

           На підставі вище наведеного, керуючись ст. ст. 10, 15, 30, 60, 88, 174, 209, 213, 214,

215 ЦПК України, ст. ст. 316, 317, 325, 328, 375, 376, 392 ЦК України; ст.ст. 3, 4 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 1 липня 2004 року № 952-ІV;

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Лебединської міської  ради  про визнання права власності на нерухоме майно, треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – Інспекція державного архітектурного будівельного контролю в Сумській області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 задоволити.

Визнати за мешканцем м. Лебедина Сумської області вул. Токарівська - 5 ОСОБА_1 право власності на цегляну конюшню вартістю 58 490 грн., яка значиться під літерою «А» на плані земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_2, на комору ремонтної майстерні вартістю 37 180 грн., яка значиться на плані земельної ділянки під літерою «Б», склад запчастин вартістю 48 620 грн., який значиться під літерою «В» на плані земельної ділянки,  ремонтну майстерню вартістю 72 460 грн., яка значиться під літерою «Г» на плані земельної ділянки, що знаходяться в АДРЕСА_1.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1 700 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на користь бюджету Лебединського району.

Рішення може бути оскаржене  в апеляційному порядку до  апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення рішення, в той же строк після отримання його копії.

            Суддя:                                   В.А. Стеценко.