справа № 2-628/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2010 року                             м.Острог

    Острозький районний суд Рівненської області у складі :

головуючого судді  Василевича О.В.

при секретарі           Івчук Є.О.

з участю позивача - ОСОБА_1

                представника позивача - адвоката ОСОБА_2

   представника Нетішинської міської ради - Огойко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нетішинської міської ради Хмельницької області, секретаря Нетішинської міської ради Хмельницької області ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження секретаря Нетішинської міської ради № 66-рк від 31 травня 2010 р. та про поновлення на роботі, -  

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до Нетішинської міської ради Хмельницької області, третя особа – секретар Нетішинської міської ради Хмельницької області ОСОБА_4, в якому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження секретаря Нетішинської міської ради Хмельницької області ОСОБА_4 № 66-рк від 31.05.2010 р. та поновити його на роботі на посаді начальника комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об’єднання», вказуючи на те, що його було звільнено з порушенням вимог чинного законодавства.

    В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі контракту працював на посаді керівника комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об’єднання». Розпорядженням секретаря Нетішинської міської ради № 66-рк від 31.05.2010 р., виданим на виконання рішення Нетішинської міської ради № 4 від 30.03.2010 р. він був звільнений із цієї посади за невиконання умов контракту з достроковим його розірванням на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України. Посилаючись на те, що вищевказані рішення Нетішинської міської ради та розпорядження секретаря Нетішинської міської ради були прийняті в період його тимчасової непрацездатності та за відсутності підстав для звільнення, оскільки дисциплінарні проступки, вчинення яких ставилося йому в провину, він не вчиняв, а тому притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із займаної посади здійснено з порушенням порядку та строків застосування дисциплінарного стягнення, просив визнати незаконним та скасувати розпорядження секретаря міської ради №66-рк від 31.05.2010 р. та поновити його на посаді начальника  комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об’єднання»  

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили  задовольнити позов з підстав, вказаних у ньому.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, вказаних у письмових запереченнях, вказуючи на те, що дострокове розірвання контракту, укладеного з позивачем та його подальше звільнення із займаної посади було зумовлено невиконанням обов’язків, передбачених в контракті, зокрема не забезпечено ефективного використання і збереження закріпленого за підприємством комунального майна, не забезпеченого сталої роботи підприємства, в результаті чого для останнього настали негативні наслідки, які виразились у виникненні значної кредиторської заборгованості розмір якої становить 15 802 025, 84 грн., блокуванні господарської діяльності підприємства шляхом накладення арешту на його банківський рахунок. Крім того в період здійснення безпосередньо позивачем поточного керівництва підприємством було виявлено систематичне невиконання протягом 2009 та 2010 років зобов’язань щодо виплати працівникам заробітної плати. А тому розірвання контракту відбулося не з підстав порушення позивачем трудової дисципліни, а з підстав не виконання ним умов Контракту внаслідок його недостатніх ділових та професійних якостей як керівника підприємства. Крім того, представник відповідача покликається на те, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду за вирішенням трудового спору, що є окремою підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки про наявність розпорядження про його звільнення позивачу було відомо 02.06.2010р. про що свідчить звернення до суду в порядку адміністративного судочинства про визнання недійсним та скасування такого розпорядження.    

Третя особа – секретар Нетішинської міскої ради ОСОБА_4 в судове засіданні не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав, про причини неявки не повідомив, та його неявка не є перешкодою для розгляду справи у його відсутність.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача,  перевіривши матеріали справи, дослідивши надані сторонами та оглянуті у судовому засіданні докази прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що 01.08.2001 р. між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Нетішинської міської ради (як органом на який покладено функції з управління майном, що перебуває в комунальній власності територіальної громади м.Нетішина) укладено строковий контракт з терміном дії до 31.07.2006 р., згідно з яким позивач був призначений на посаду начальника житлово-комунального об’єднання (а.с.16-17).

Відповідного до розпорядження Нетішинського міського голови № 106-рк від 29.05.2006р. термін дії контракту з ОСОБА_1 як з начальником житлово-комунального об’єднання продовжено до 31.07.2011 р. (а.с.18).

Згідно рішення № 6 від 19.06.2007р. Нетішинська міська рада перейменувала житлово-комунальне об’єднання на комунальне підприємство Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об’єднання».

 На підставі п.2 зазначеного вище Контракту в позивача як керівника підприємства виникли трудові відносини з виконавчим комітетом Нетішинської міської ради, як органом управління майном підприємства, який вправі призначати керівника підприємства.    

    Умовами контракту – підп. в) п.22 передбачено, що контракт до закінчення терміну його дії припиняється зокрема у випадках, передбачених пунктом 23 (з ініціативи Органу управління майном). Підставою дострокового припинення контракту згідно п.23 Контракту є, зокрема, систематичне невиконання керівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього контрактом; одноразове грубе порушення керівником законодавства чи обов’язків, передбачених контрактом, в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки (понесені збитки, виплачено штрафи і т.п.); одноразове невиконання підприємством зобов’язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов’язань щодо виплати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати.  

З витягу протоколу п’ядесят першої сесії Нетішинської міської ради від 30.03.2010 р. вбачається, що міською радою прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне  об’єднання» (а.с. 24).

Відповідно до рішення Нетішинської міської ради № 4  від 30.03.2010 р. ОСОБА_1 звільнено з посади начальника КП НМР «ЖКО» та уповноважено секретаря міської ради ОСОБА_4 розірвати контракт з ОСОБА_1 на підставі п.8 ч.1 ст.36 КЗпП України (а.с.8).

Розпорядженням секретаря Нетішинської міської ради № 66-рк від 31.05.2010 р.    ОСОБА_1 звільнено із займаної посади начальника комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об’єднання» згідно з пунктом 8 частини 1 статті 36 КЗпП України з підстав, передбачених контрактом та 31.05.2010 р. розірвано контракт, укладений 01.08.2001р. (а.с.42).  

    Так, п.8 ст.36 КЗпП України підставою припинення трудового договору передбачено підстави, зазначені  в контракті.

    Відповідно до ч.3 ст.21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки  і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору,  в тому числі дострокового, можуть встановлюватись угодою сторін.

    Виходячи з особливостей зазначеної форми трудового договору, спрямованої на створення умов для виявлення ініціативності та самостійності працівників з урахуванням їх індивідуальних здібностей і професійних навиків, при укладенні контракту закон надав право сторонам самим встановлювати їх права, обов’язки та відповідальність, зокрема як передбачену нормами КЗпП України, так і підвищену відповідальність керівника та додаткові підстави розірвання трудового договору.  

    Судом встановлено, що контрактом сторін додатковою підставою дострокового припинення трудового договору передбачено випадки невиконання керівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього цим контрактом; порушення керівником законодавства чи обов’язків, передбачених контрактом, в результаті якого для підприємства настали негативні наслідки (понесені збитки, виплачено штрафи і т.п.); крім того додатковою підставою дострокового розірвання контракту передбачено одноразове невиконання підприємством зобов’язань перед бюджетом та Пенсійним фондом щодо сплати податків, зборів та обов’язкових платежів, а також невиконання підприємством зобов’язань щодо виплати працівникам чи недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати (пп. б), в)  п. 28 Контракту).  

    Відповідно до п.6 Контракту, здійснення поточного (оперативного) управління підприємством, організація його виробничо-господарської та іншої діяльності, забезпечення виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та контрактом є обов’язком керівника підприємства. Так, позивач, як керівник підприємства, зобов’язувався забезпечувати ефективне використання і збереження майна права комунальної власності територіальної громади міста (підп.8.1. п.8 Контракту) та забезпечувати сталу роботу очолюваного ним підприємства (підп.8.5 п.8 Контракту).

     У вказаному вище розпорядженні секретар Нетішинської міської ради як на підставу розірвання трудового контракту із ОСОБА_1 посилається на порушення законодавства та обов’язків в результаті чого для підприємства настали значні негативні наслідки, на невиконання  ним умов контракту в частині невиконання підприємством зобов’язань щодо виплати заробітної плати працівникам очолюваного ним підприємства та недотримання графіка погашення заборгованості із заробітної плати.

    Оскільки зазначені підстави дострокового припинення трудового договору з ініціативи уповноваженого органу управління комунальним підприємством є додатковими підставами, установленими домовленністю між сторонами договору, які не передбачені нормами трудового законодавства (ст.ст.40, 41 КЗпП), а тому суд дійшов висновку про те, що в такому випадку на правовідносини сторін не поширюються норми ст.ст. 40, 41, 148-149 КЗпП України, в тому числі й щодо встановлення вини позивача в невиконанні умов контракту про недопущення виникнення заборгованості із заробітної плати, зростання кредиторської заборгованості, заподіяння підприємству збитків.      

На підтвердження обставин, зазначених у розпорядженні секретаря міської ради, представник міської ради надав :

- рішення господарського суду Хмельницької області від 31 серпня 2006 року у справах № 12/4451, 12/4452, 12/4453, якими встановлено факт кредиторської заборгованості комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне підприємство» перед Державним підприємством Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в розмірі 15 802 025,84 грн., в т.ч. 15 738 629,06 грн. заборгованості, 63 042,78 грн. державного мита та 354 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- лист відокремленого підрозділу ДП НАЕК «Енергоатом» Хмельницька АЕС» від 02.04.2010 р. відповідно до якого відокремлений підрозділ «Хмельницька АЕС» ставив до відома Нетішинську міську раду про необхідність погашення заборгованості та дотримання комунальним підприємством Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об’єднання» графіка погашення заборгованості з метою запобігання повторного звернення до підрозділу примусового виконання рішень відділом ДВС ГУЮ у Хмельницькій області та накладення арешту на рахунки КП НМР «ЖКО»;

- постанову про арешт коштів боржника, винесену ст.державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС ГУЮ у Хмельницькій області від 11 вересня 2009 року згідно якої накладено арешт на кошти в сумі 17 382 250,42 грн. комунального підприємства Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об’єднання», з яких 15 802 045,84 грн. основна сума заборгованості, 1 580 204, 28 грн. сума виконавчого збору, які знаходяться на рахунку в ХОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»;  

- листи управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 6 липня 2010 р. № 08/24-1504, від 7 липня 2010 р. № 08/21-1517, лист відділу статистики у м.Нетішин від 03 грудня 2010 р. № 42/01-21/472 (із додатком про розмір заборгованості)  відповідно до яких заборгованість із заробітної плати в комунальному підприємстві Нетішинської міської ради «Житлово-комунальне об’єднання» із 228,9 тис. грн. (станом на 01.01.2009р.) зросла до 440,6 тис грн. (станом на 01.04.2010 р.),  

а тому саме з цих підстав з ОСОБА_1 розірвано контракт, а не з підстав порушення ним трудової дисципліни, як він вказує у позовній заяві.

Судом встановлено, що заборгованість підприємства по заробітній платі за період роботи позивача, станом на дату прийняття Нетішинською міською радою рішення про його звільнення, склала 440, 6 тис. грн., крім того, відповідно до рішень господарського суду з підприємства, за період коли його очолював позивач, було стягнуто на користь ДП НАЕК «Енергоатом» 15 802 025,84 грн., та з комунального підприємства додатково до суми заборгованості стягнуто суму виконавчого збору в розмірі 1 580 204, 28 грн., у зв’язку з чим було накладено арешт на рахунки підприємства, що фактично перешкоджає здійснювати господарську діяльність у звичному для підприємства режимі та ставить під загрозу майно права комунальної власності, на яке в будь-який момент може бути звернено стягнення в примусовому порядку, яке полягає в його арешті (описі), вилучені та примусовій реалізації.

Вищевказані обставини свідчать, що позивач в порушення взятих на себе у контракті  зобов’язань не забезпечує ефективне збереження майна права комунальної власності територіальної громади міста та сталої роботи очолюваного ним підприємства.

Доводи на які посилається позивач про незаконність його звільнення із займаної в період тимчасової непрацездатності є безпідставними та не заслуговують на увагу, оскільки звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період тимчасової непрацездатності не допускається з підстав, передбачених ст.ст.40, 41 КЗпП України, та в інших випадках , коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства проводиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, тоді як позивача звільнено із займаної посади на підставі п.8 ч.1 ст. 36 КЗпП України, а саме з причин невиконання ним умов контракту.

    Роз’яснення, викладене в п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), щодо недопустимості звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності з підстав, установлених ст.ст. 40, 41 КЗпП України, та в інших випадках, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, йдеться про звільнення за порушення трудової дисципліни з підстав, установлених законодавством, які можуть бути зазначені й у контракті.

    Однак, у випадку, який розглядається, розірвання контракту відбулося не з підстав порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, а з підстав невиконання ним умов контракту  внаслідок його недостатніх ділових і професійних якостей як керівника підприємства. Причини, через які він не міг виконати зазначені умови контракту, правового значення у його розірванні не мають. Тому у цьому випадку Нетішинська міська рада вправі було прийняти рішення, а секретар міської ради винести відповідне розпорядження, про розірвання з позивачем контракту і у період його тимчасової непрацездатності.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України , -    

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до Нетішинської міської ради Хмельницької області, секретаря Нетішинської міської ради Хмельницької області ОСОБА_4 – відмовити.

Апеляційна  скарга  на  рішення  суду  подається протягом десяти днів з дня його проголошення.  Особи,  які брали  участь  у справі,  але  не  були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення,  можуть  подати  апеляційну  скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення строку для подання апеляційної скарги,  якщо апеляційну скаргу  не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не  скасовано,  набирає  законної  сили  після   розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного суду                 Василевич О.В.