ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

         

06 червня 2006 р.

№ 6/243

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого - судді

Плахотнюк С.О.,

 

суддів:

Панченко Н.П., Самусенко С.С.,

 

розглянувши  матеріали касаційної скарги

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

 

на постанову

від 21.02.2006 Київського апеляційного господарського суду

 

у справі

№6/243

 

за позовом

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

 

до	1)          Колективного підприємства “Компас” 2)          Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк”

 

про	визнання недійсним договору,

у судовому засіданні взяли участь представники:

-          позивача -ОСОБА_1,

-          відповідача 1 -не з'явився,

-          відповідача 2 -не з'явився,

 

В С Т А Н О В И В:

 

Рішенням господарського суду м. Києва від 28.05.2003, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2003, задоволено позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 Визнано недійсним договір від 04.06.2002 оренди нежитлового приміщення площею 55 кв.м, розташованого у АДРЕСА_1, укладений між КП “Компас” та ТОВ “Український промисловий банк”, та припинено його дію на майбутнє.  ТОВ “Український промисловий банк” виселено з названого приміщення.

          Стягнуто з КП “Компас” на користь позивача 42,5 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з ТОВ “Український промисловий банк” на користь позивача 42,5 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          11.12.2003 та 15.12.2003 господарським судом м. Києва видано накази про примусове виконання рішення господарського суду м. Києва від 28.05.2003.

Постановою відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва Бойко Н.В. від 20 травня 2004 року, затвердженою начальником відділу 20.05.2004, по справі про стягнення з КП “Компас” на користь СПД ОСОБА_1 боргу в сумі 101 грн. 50 коп. накладено арешт на все житлове приміщення площею 117 кв.м. по АДРЕСА_1, що належить КП “Компас” на праві власності та заборонено здійснювати відчуження вказаного майна.

 

          Вважаючи постанову Відділу державної виконавчої служби про арешт майна від 20.05.2004 незаконною, КП “Компас” в травні 2005 року звернулось до суду зі скаргою на дії органу Державної виконавчої служби.

 

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.11.2005 у справі №6/243 (суддя: Ковтун С.А.) відмовлено КП “Компас” у задоволенні скарги на дії відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві.

 

          Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2005 у справі №6/243 (колегія суддів: Брайко А.І. - головуючий, Бившева Л.І. Розваляєва Т.С.) скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 17.11.2005. Постанову державного виконавця Бойко Н.В. відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві від 20.05.2004 про арешт майна колективного підприємства “Компас” та оголошення заборони на його відчуження, затверджену начальником відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 20.05.2004, визнано недійсною.

 

          Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції СПД ОСОБА_1 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2005, та залишення в силі  ухвали господарського суду м. Києва від 17.11.2005 у справі №6/243.

          Скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції  норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. 121² ГПК України.

         

          Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

 

          Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду  виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

 

          Відповідно до абз.3 ч.1, ч. 2 ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній на момент винесення постанови про арешт майна) арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.

 

Суд апеляційної інстанції, на підставі ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження”,  правильно зазначив у постанові, що державний виконавець повинен був накласти арешт на майно боржника в межах суми стягнення, а саме: 101 грн.50 коп. з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання, а не на все майно боржника.

Київський апеляційний господарський суд обґрунтовано визнав доводи заявника -КП “Компас” правомірними та дійшов вірного висновку про скасування ухвали місцевого суду та визнання постанови Відділу державної виконавчої служби недійсною.

 

          Твердження у касаційній скарзі щодо пропуску КП “Компас” 10-денного строку, передбачено ст. 121² ГПК України, протягом яких боржник може звернутися до суду з скаргою на дії органів Державної виконавчої служби не заслуговують на увагу з огляду на наступне

          Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження” копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.

          Проте, в порушення вимог ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження”, Відділом державної виконавчої служби копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.05.2004 №206/1 відносно КП “Компас”, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, була направлено листом №206/1 від 20.05.2004 Начальнику Київського міського бюро технічної інвентаризації та завідуючій десятої Київської державної нотаріальної контори (т.2. а.с. 16).

 

Інші доводи касаційної скарги правильності висновків суду не спростовують.

 

Отже, при перегляді ухвали місцевого суду в апеляційному порядку, Київським апеляційним господарським судом правильно застосовано положення наведених норм Закону України “Про виконавче провадження”, тому підстав до скасування постанови  не вбачається.

 

Керуючись ст.ст. 111⁷, 111⁹, 111¹⁰, 111¹³ ГПК України, Вищий господарський суд України

 

П О С Т А Н О В И В :

 

Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на постанову  від 21.02.2006 Київського апеляційного господарського суду у справі №6/243 залишити без задоволення.

 

Постанову  від 21.02.2006 Київського апеляційного господарського суду у справі №6/243залишити без змін.

 

Головуючий, суддя                                                                      С. Плахотнюк

 

Судді:                                                                                              Н.Панченко  

 

                                                                                                        С.Самусенко